Жебраки та роми, чому влада не може викорінити проблему жебракування в місті. ФОТО

Чоловіки на візках чи на асфальті, ромські діти, збідовані жінки з довідками – звична для Франківська картина. Вони просять на вокзалах, у міжміських автобусах, на перехрестях чи біля ринків. Поліція їх ганяє, але вони повертаються. З цим можна щось зробити? Пише Репортер

В Івано-Франківську «боротьбою» з жеб­раками-шахраями займається комунальне підприємство «Муніципальна варта». Боротьба в лапках, бо кажуть, що дієво не виходить – законодавство не дозволяє. Доводиться обмежуватись профілактичними бесідами.

«Жебраки з міста не діваються нікуди, – розповідає Михайло Шутак, заступник керівника КП «Муніципальна варта». – Сьогодні зганяємо з автовокзалу, а завтра вони з’являються десь на перехресті. Потім ми ту саму людину бачимо у місті, її вже везуть на візку. Максимум, що ми, згідно із законодавством, можемо робити – забирати в них фальшиві довідки. Хіба, якщо дорослі втягують у жебракування дітей, за це їх можуть позбавляти батьківських прав».

За словами Михайла Шутака, найчастіше жебракують жінки, особливо молоді. Вони викликають жалість, тому що переважно просять гроші для дітей. У руках тримають довідки, які ніхто з благодійників не читає. А варто було б, адже найчастіше там повна нісенітниця.

Є довідки, «видані» в російських лікарнях чи в лікарнях сусідніх областей, хоч прізвище головного лікаря і печатки в них однакові. Та й самі печатки навіть не імітують лікарські: на одній пише «канцелярія», на іншій – «для довідок та листів непрацездатності».

«99 % – це підроблені документи, намальовані кимось, – говорить Шутак. – Це бізнес, який комусь дуже вигідний. Жебраків привозять у місто централізовано, групами. Найбільше їх там, де є велике скупчення людей – на вокзалі, на стометрівці, на світлофорах. Приїжджають у Франківськ, бо мешканці жаліють і дають милостиню. Вони самі кажуть, що у нас добрі люди. На вокзалі мені один казав: «Я за дві години маю 500-600 гривень. Нащо мені працювати?».

Щодо ромів, то їх є дві категорії, розповідає Михайло Шутак. Ті, що вже майже 20 років живуть біля дамби у Франківську, – соціалізовані, працюють на будовах і нікому не заважають. А ті, що просять гроші на вокзалі чи біля ринку, – приїжджі, кочівники. Зазвичай вони є вигнанцями із ромських таборів і вважаються злочинцями навіть серед свого народу.

Працівники «Муніципальної варти» щодня зганяють з «робочих місць» по кілька жебраків. Нещодавно виявили фальшиві довідки, при чому з однаковими печатками, у двох жінок – на Дністровській та біля Катедрального собору. Обидві просили гроші на лікування хворих дітей.

Те, що жебраки найчастіше обманюють, знають усі, але все одно дають хоча б гривню чи дві.

«Я даю милостиню, навіть якщо підоз­рюю, що прохач обманює. Звісно, невеликі гроші, бо дві гривні для мене – це невелика сума, – каже франківчанка Ольга Сливоцька. – У кожного по-різному склалося життя, може, ця людина не вміє жити інакше. Я маю дім, роботу, сім’ю. Думаю, що ті люди, які стоять на вулиці, цього не мають».

«Інколи даю кілька гривень, коли, на мою думку, людина дійсно потребує, – говорить Ігор Романюк. – Переважно даю жінкам, часом старшого віку, коли бачу, що людина ці гроші не проп’є».

Але багато франківців уже не жаліють прохачів.

«Колись я давала гроші під церквою, коли просили на лікування, але з роками таких жебраків стало надто багато, – каже Галина Попадюк. – Тепер уже нікому не вірю, хоч, може, і є якийсь відсоток людей, що дійсно потребують. При теперішніх цінах в мене кожна гривня на рахунку: зарплата маленька, через півроку йду на пенсію, яка буде ще меншою. Тому я нікому не жертвую, є люди дуже багаті, нехай вони дають».

Ті, хто жаліє прохачів, кажуть, що ведуть себе як милостиві християни, а якщо жебраки шахрують, то це вже залишиться на їхній совісті. Як не пожертвувати кілька гривень після служби у церкві, або в автобусі, їдучи в село на Різдво? Але таке милосердя лише провокує шахраїв і далі займатися своєю справою.

«Мешканці повинні самі розуміти, що, жертвуючи гроші, вони спонукають до жеб­ракування, – впевнений Михайло Шутак. – Прохачі милостині не будуть працювати, якщо отримують за день більше, ніж звичайна людина на роботі. Гроші дають з доб­рими намірами, бо «дитинка хвора», але допомагати тим, хто цього потребує, можна через перевірені благодійні фонди. І поки люди дають їм гроші, до тих пір вони й будуть стояти на вулиці».

Щоб зупинити виманювання грошей у франківців, має бути закон, каже Шутак. Але зараз законодавство не обмежує жебрацтво, тому мешканцям потрібно бути обачними: не вестися на професійно-жалібний голос жінок-прохачок, які не можуть «вилікувати» дитину, звертати увагу на довідки, розуміти, що каліка насправді може прикидатися… А краще допомагати фінансово тоді, коли точно знаєш, кому й на що підуть ці гроші.

Читайте також: 

Зник чоловік, пішов з дому та не повернувся. ФОТО

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
52 перегляди в лютому
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Здоров'я дитини
Найбільшу частку складають лейкемії (48,5%) та лімфоми (15,2%). Щороку реєструються нові випадки. Рак небезпечне, важке, але в більшості випадків виліковне захворювання. Успіх залежить від своєчасної діагностики та вчасно розпочатого лікування на ранніх стадіях, інформує Управління охорони здоров’я Івано-Франківської міської ради. Основні симптоми, на які варто звернути увагу:– тривала і безпричинна втрата ваги;– частий біль голови, що супроводжуються ранк...
Смертельне ДТП
Про це 0342.ua повідомили в управлінні з питань цивільного захисту Івано-Франківської облдержадміністрації. Водій автомобіля "Рено Кліо" гр. 1991 р. н., жителька с. Студінка Калуського району, не впоралась із керуванням, виїхала на смугу зустрічного руху,  де зіткнулась з "Фольксваген Тігуан" під керуванням гр. 1981 р. н., житель с. Крихівці. Внаслідок ДТП водій автомобіля "Рено Кліо" від отриманих травм померла на місці події, пасажира 1985 р. н., житель...
Будівництво храму
Чин освячення здійснив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, повідомляє прес-служба Івано-Франківської архієпархії УГКЦ. 15 лютого, наша церква відзначає одне з найбільших свят Церковного року – Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. По-особливому це свято відзначають на парафії Стрітення Господнього, що в Івано-Франківську по вул. Б. Хмельницького, адже в цей день є їхній престольний празник. Урочисті богослу...
Дивацтва великих людей
В головах унікальних людей, часто відбуваються абсурдні речі і, напевно, це така своєрідна компенсація природі, яка собі думає: "я дала тобі стільки неймовірних можливостей, стільки надприродних здібностей... але ж не справедливим буде по-відношенню до мене той факт, що я нічого не отримаю навзаєм (твого здорового глузду, наприклад)". Усе на світі мусить бути збалансованим і гармонійним, як не крути. 1. Альберт Енштейн, німецький вчений, лауреат Нобелівськ...
Кохання по-лемківськи
Сьогодні, 17 лютого, в Івано-Франківську організували зустріч, де говорили про лемків. Захід під назвою “Кохання по-лемківськи” влаштували в Обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Івана Франка. Голова Лемкоклубу Анна Кирпан розповідає, що час від часу вони влаштовують схожі заходи присвячені лемкам, проте сьогоднішній особливий. На нього запросили молодь до 35 років. Жінка зізнається, що були сумніви, чи зберуться люди. “Буває, що на такі зустрічі...
Річниця Дебальцево
17 лютого в Івано-Франківську відзначили п’яту річницю завершення битви за Дебальцеве. Після богослужіння, ходи до Меморіального скверу та молебеню, учасники дійства прийшли на Вічевий майдан. Там для них організували польову кухню – частували фронтовою кашею. Також кількох учасників битви за Дебальцеве нагородили державними нагородами.
Культурний обмін
У Івано-Франківській фортечній галереї Бастіон відбувається традиційний фестиваль культур «Global Village». Сьогодні тут можна скуштувати національні страви, напої та поринути в танцювальне мистецтво. Своєю культурою та традиціями цьогоріч діляться гості із чотирьох країн світу. Це Індонезія, Китай, Єгипет та Туреччина. «Фестиваль має за мету познайомили прикарпатців з культурами інших країн. Кожна країна презентувала свою кухню, літературу та вироби прита...
Суспільство
Про це йшлося під час зустрічі голови районної державної адміністрації Юрія Мазура та голови районної ради Івана Даниліва із головним лікарем Долинської ЦРЛ Мирославом Вакалюком та його заступником Ольгою Ільчишин, повідомляє Відділ організаційної та інформаційно-аналітичної роботи апарату Долинської РДА Івано-Франківської області. Минулого року за кошти обласного бюджету було проведено ремонт приймального відділення. Цьогоріч сюди закуплять усе необхідне...
Культурне Прикарпаття
У Коломиї на Прикарпатті працює нічний ринок вишиванок. Щосереди з 12 ночі до 12 дня майстри виходять продавати свої вироби. Усі охочі до крафтових виробів озброюються ліхтарями та йдуть на полювання. Тут продаються і шедеври ручної роботи, і фабричні вироби, але кращі вишиванки розбирають ще на початку цього дійства. Пан Дмитро продає рушники, вишиті власноруч. Пані Марія успадкувала ремесло ще від бабусі. Майстри приїздять на нічний ринок з усієї України...