Де на Прикарпатті чорти кидають перехожих у сніг, лякають дітей й жартують з молодицями

Так уже склалося, що зимові місяці багаті на обрядові свята. Цикл розпочинається з 4 грудня – зі свята Введення, а закінчується аж 15 лютого – на Стрітення. Маланка

І хоча більшість свят прив’язані до церковного календаря, є й такі, що дійшли до нас з язичницьких часів. Серед них – свято Маланки, пише Репортер.

Завтра, 13 січня християнська церква відзначає день преподобної Меланії. Однак, у дохристиянські часи в цей день наші предки святкували початок нового року та Щед­рий вечір. Назва «щедрий вечір» пов’язана зі звичаєм накривати багатий стіл. Адже за народним повір’ям, чим більше буде наїдків, тим щасливішим буде наступний рік.

У святковому меню обов’язково мають бути страви зі свинини. Також прийнято готувати млинці, пироги, вареники з сиром. Втім, головною стравою 13 січня, як і на Святвечір, має бути кутя. Та вже не пісна, а «щедра» – може бути зварена на молоці або ж з додаванням масла чи навіть м’яса. Наші прадіди вважали цю страву символом примирення. Тому в Щедрий вечір ходили з кутею в гості до сусідів і родичів, з якими були непорозуміння чи конфлікти.

Однією з найвеселіших традицій відзначення нового року вважається «водіння кози» на Маланки. На Прикарпатті вона збереглася. Із заходом сонця і до пізньої ночі компанії парубків, які переодягаються у різних персонажів, ходять щедрувати по хатах, особливо тих, де є дівчата на виданні.

Традиційно наряджаються в діда, бабу, козу, чорта, цигана з циганкою, жида, москаля та Василя з Маланкою.

Відома щедрівка: «Ой, господарю, господарочку. Пусти в хату Маланочку. Маланочка чисто ходить. Нічого в хаті не пошкодить. Як пошкодить, то помиє. Їсти зварить та й накриє. Добрий вечір! Щедрий вечір!».

До хати щедрувальники заходять лише з дозволу господарів. А там уже розігрують жартівливі сценки, поки Маланка «наводить порядки». Потім в оселю впускають козу, яка спершу всіх лякає, а потім починає танцювати.

Позбутися таких гостей доволі важко, тож господарі кличуть на допомогу стражників, які також є серед переодягнених молодиків. Ті випроваджують з хати гамірних щедрувальників, за що отримують винагороду.

Традиція маланкування збереглася у Белелуї на Снятинщині, а також у селах Верхній Вербіж та Баб’янка, що на Коломийщині. Однак з особливим розмахом Маланку святкують у Косівському районі. 14 січня, на свято Василя, у селі Пістинь збираються щедрувальники із довколишніх сіл. На відміну від традиційної Маланки, де переодягаються, як правило, чоловіки, у Пістині залюбки маланкують гуцульські ґаздині.

З часом маски й персонажі оновлюються, i тут даються взнаки злободенні проблеми та модні віяння. Часто поруч із Чортом можна побачити якогось відомого політичного діяча чи героїню телесеріалу. Не кажучи вже про американських полiцейських, бетменiв та iнших «народних улюбленцiв». Проте немає одних i тих же персонажiв навiть у селах по сусiдству. В кожному маланкують по-своєму.

Ряджена ватага рухається селом з жартами, сміхом, вигуками. На вулицях можна зустріти будь-яку нечисть, від малого до великого. Відбитися непросто. Якщо вас тільки злегка побили віником, вважайте, що пощастило. Можуть і водою облити, і сажою вимазати. Народ найбільше веселять чорти, які кидають перехожих у сніг, лякають дітей, жартують з дівчатами й молодицями.

Та якщо раніше маланкарі ходили по вулицях пішки або їздили на прикрашених конях, то зараз вони будують велетенські конструкції на своїх автівках. Таке дійство нагадує бразильські карнавали, щоправда, учасники не в купальниках, а на вулиці – сніг та холод.

Згодом усі збираються біля імпровізованої сцени в центрі Пістиня, де відбувається основне театральне дійство. Сценарію пістинська Маланка, як правило, не має, «актори» багато імпровізують. Та будьте певні, нестримні танці та жартівливі сценки запам’ятаються на все життя.

Цікаво та оригінально відзначають Меланки у селі Вашківці (Вижницький район Чернівецької області). До речі, на Буковині це свято називають – «Переберія». Місцеві жителі до нього ретельно готуються протягом цілого року, «перебираються», власноруч шиють костюми та розмальовують маски.

14 січня вулицями села ходять перебрані «діди», кроплять усіх зустрічних васильком і наливають кожному порцію горілки. Далі йде «баба», яка нібито вимітає віником злих духів, потім – цигани з ведмедями, козаки, чорти, жид-крамар.

Цього дня також влаштовують своєрідні змагання – у кого найцікавіші маски, танці, театралізовані виступи, і хто найкраще розвеселить публіку. «Ведмеді» міряються силами, «діди» братаються з «циганами», а «козаки» свистом намагаються розігнати той рейвах. Закінчується свято очищенням водою – усі маланкарі гуртом купаються в ополонці, щоб у крижаній воді втопити нечисту силу. До речі, купають і деяких гостей…

Та найголовніше те, що традиція «вашківської Меланки» має свою історію. Буковинські легенди розповідають, що колишній власник Вашківців граф Петріно був шанувальником старовини і всіляко заохочував гучне святкування Маланки. Кожен чоловік (жінки до переберії не допускаються) намагався виготовити такий костюм, який би вразив графа. Натомість Петріно виставляв кожній команді перебраних бочку пива і відзначав володаря найкращої маски.

А ще Вашківці прославились єдиним «переберійським» костюмом «бук-шандаря». Його власник, вашківчанин на прізвище Курик, раніше служив у почесній варті цісаря Франца Йосифа. Чоловік удався ростом нівроку – до двох метрів, менших на таку службу й не брали. Відслуживши, привіз із Відня додому розкішну парадну форму – шапку з «павою», еполети та гарний шкіряний ремінь. Згодом до цісарських цяцьок підібрали народні елементи, і так виник костюм того «бук-шандаря».

Та розповідати про Маланку – все одно, що змальовувати словами удар блискавки. Це треба побачити. Тож не пожалійте свого часу і гайда на карнавал. А от куди краще їхати, в Пістинь чи Вашківці, вже вирішуйте самі.

Читайте також:

Колядники з Донеччини завітали до Івано-Франківська. ВІДЕО

новини івано-франківськ новини події
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
215 переглядів у квітні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Спорт
Четверо спортсменів IJS Ivano-Frankivsk Jiu-Jitsu School змагалися на чемпіонаті світу з джиу-джитсу в Абу-Дабі, ОАЕ. Листюк Зіновій, Яніцький Михайло, Піскорський Ігор (м.Івано-Франківськ) та Шкіряк Артем (смт. Верховина) їхали на змагання у супроводі Сенсея (тренера) Віталія Стасіва .   Діти виступали в престижній категорії жовтих поясів.    Один з найкращих результатів показав Листюк Зіновій. Провівши 2 кваліфікаційних поєдинки за вихід у фінан. У фінал...
Культура
28-й Міжнародний пленер художників відбудеться в Івано-Франківську. Близько двох десятків митців з України, Білорусії та Хорватії впродовж двох тижнів фарбами і пензлем відтворюватимуть красу міських пейзажів. Щороку під час екскурсії міськими вулицями та площами кожен з художників обирає для себе певні фрагмети міської історичної архітектурної минувшини, а потім відображає їх на полотні, йдеться в сюжеті ТРК "Вежа". Білоруський художник Анатолій Міліхавєц...
Суспільство
23 квітня о 14:13 у селі Тисменичани Надвірнянського району виникла пожежа недіючої будівлі колишнього млина. Вогнем знищено будівлю, пошкоджено господарську будівлю та житловий будинок. Причина виникнення пожежі – дитячі пустощі з вогнем.
Суспільство
Намети торговців розмістились на площі Ринок. Франківці вже почали купувати святкові товари – паски, писанки, різний декор, вишиванки. Є на ярмарку і прикраси ручної роботи, і вироби з меду. Але найбільше тут ковбасних виробів – їх продають десятки підприємців зі всієї області. Ярмарок функціонуватиме чотири дні – до Великодня. Також на площі Ринок встановили тематичну фотозону в вигляді шестиметрової писанки.
Суспільство
Поєднання гуцульської, латиноамериканської, ефіопської, індійської та афганської культур можна побачити в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. У виставкових залах відкрили виставку намист львівського художника-ювеліра Любарта Ліщинського і його доньки Слави Салюк, інформують "НТК".Експоновані прикраси вже бачили у Львові, Нью-Йорку та Чикаго.А впродовж місяця їх зможуть оглянути і коломияни
Суспільство
Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет у вівторок, 23 квітня. Згідно з ним, четверо франківців і франківка отримають шість тисяч 211 гривень. Допомогу отримають такі військовослужбовці: – Вадим Блинков; – Віта Василишин; – Олександр Івасютин; – Сергій Кармаліта; – Володимир Семеген.
Суспільство
В соціальній мережі Фейсбук відомий комік на прізвисько Місько Батяр опублікував відео-звернення, в якому закликає не сваритися через вибори. “Заспокойтесь. Вибори відбулися. Перестаньте сваритися і лити один на одного гидоту. Більшість вибрали Зеленського. Добре чи зле то, я не знаю, він мені на колега. Я його не хотів Президентом, але я й Януковича нехотів Президентом, але так сталося. Життя продовжується. Ваш сусід за Зеленського, ви за Попрошенка, то щ...
Суспільство
Незабаром у Івано-Франківський області з’явиться новий музей, унікальністю якого є те, що його експозиції розповідатимуть історію легендарних повстанських родин Прикарпаття. Яким буде цей музей та в якому населеному пункті його відкриють, розповідає завідувач філії «Музей Дем’янів Лаз» Михайло Фреїк.   – Михайле Іллічу, розкажіть, як саме виникла ідея створення Музею повстанських родин Прикарпаття? – Ідея виникла завдяки тому, що в моїй родині було багато...
Пригоди
На території області за минулу добу знешкоджено 30 вибухонебезпечних предметів: – 23 квітня, на території Галицького району, у селі Дем’янів, на відкритій території, під час земляних робіт знешкоджено 30 (тридцять) 81 мм мінометних мін часів ІІ Світової війни згідно заявки на знешкодження ВНП, йдеться у повідомленні УПЦЗ.