Відродження української вишивки в Коломиї. ФОТО

На Гуцульщині досі найпоширенішим видом творчості залишається вишивка. А Коломия разом із сусідніми селами – її центр, де на популярність вишивки вказує відомий на всю країну, та навіть за кордоном, нічний ринок вишиванок. Однак найкращі майстрині не мають часу торгуватися на ринку і працюють вдома, протягом місяців вручну створюючи справжні шедеври. Із такими жінками ми і познайомилися в Коломиї: Ярославою Паранич, Уляною Стадничук та Оленою Федосюк – засновницями бренду вишитого домашнього текстилю з льону “БаЛьон”.

“Ідея створити власну справу прийшла після аналізу низькопробного асортименту на базарі в Коломиї та в інтернеті. Я завжди казала, що нашу вишивку, та класно подати – то буде бомба! Я розуміла, що ідея цікава, нова і я її сама не потягну. А Слава вже багато років вишивала своїй родині надзвичайні сорочки. Я їй кажу, чи не хоче вона вишивати на продаж. Вона відповіла, що як щось буде цікаве, то буде вишивати. Так я почала вишукувати візерунки, переробляти, малювати, підбирати кольори. А ще захотіли вишивку доповнити цікавим нетиповим пошиттям та якісними тканинами. Улянка наша якраз шила. Так усе і склалося, – розповідає Олена, ідейна лідерка «БаЛьону». – У нас повний цикл виробництва без застосування сторонньої робочої сили. Кожна займається тим, що більше знає. Творча дівоча майстерня! Шкода тільки, що в Україні вже немає потужних українських виробництв, таких як був Житомирський льонокомбінат. Тому льон закуповуємо білоруський. Проте колись і у нас в Коломиї були поля льону та льонарня. Я ще в кінці 80-х пам’ятаю складені снопи льону в сільських обійстях”.

 Чому речі, які роблять у “БаЛьон”, унікальні

По-перше, “БаЛьон” – єдині в Україні, хто працює в давніх і навіть забутих традиційних техніках вишивки в інтер’єрі. Більш того, “БаЛьон” міксує техніки та візерунки з різних регіонів. Це художнє і сучасне переосмислення стародавніх традицій, яке просто зараз допомагає відродити українську вишивку, не перетворивши її на законсервований музейний несмак. “Як зібралися з дівчатами у команду, потім вже пірнули в старовинні узори та техніки, бо ними дійсно мало хто вишиває. І дуже шкода, коли люди підходять та кажуть, що це все можна машинкою вишити. Адже кожна техніка – то історія, ремесло, яке втрачається з кожним роком. А так, хоч частково, ми повертаємо вишивку в сучасне життя, а не тільки в музей”.

По-друге, “БаЛьон” застосовує власноруч розроблену техніку. “Це суто наша розробка. Хто вишиває, той зрозуміє. Виглядає дуже акуратно, зовсім не складно робиться, але вимагає ретельності. Я назвала цю  техніку “вмережені стрічки”, – ділиться Олена.

По-третє, це унікальна ручна робота. Кожен виріб неповторний.

Тут уже до розмови підключається Ярослава – майстриня-самоучка, чиє покликання – це вишивання. “Чому ручна вишивка більш коштовна? Тому що ти душу вкладаєш, коли працюєш. Я в будь-яку роботу вкладаю себе. Нічого не роблю через примус і дуже стараюся, щоб моя вишивка була максимально ідеальною. Недавно на конкурс вишивала скатертину “Осінь”. Працювала над нею два з половиною місяці, по 6-7 годин на день! Тут у мене кожна ниточка прорахована – ось у цьому я бачу цінність ручної роботи. А машинка – це просто машинка”.

По-четверте, вишивка по льону дуже цінується серед знавців. «Це дрібне полотно з неоднорідною структурою: з однієї сторони дві нитки, з другої – три, тому дуже важко не збитися, не поламати узор. Це найвищий клас роботи вишивальниці, адже чим складніша тканина, тим складніше вишивати й вираховувати візерунок, навіть хрестиком. Це досить математично», – підсумовує Олена.

Чому для збереження вишивки більше не потрібно копіювати

Останні десятиліття популярним є новий підхід до розуміння народних традицій. Майстри відчули негативність механічного повторення і безкінечного цитування, адже кожен час має свою подачу. Колись робили так, сьогодні – інакше, і у цьому немає нічого поганого.

“У вишиванні не існує сучасного тренду. Тренд уже є у виготовленні ліжників, але технологія також стара, проте узори і подача – нові. Нам теж хочеться використовувати стару технологію, але подавати вишивку сучасно, щоб вона не вмирала, а жила, щоб люди розуміли: вишивка – це не лише базар. Забудьте про бабусині рушники, скатертини та маленькі серветки традиційно етнічного спрямування – це вже історія, – вважає Олена. – Те, що робили у 80-ті та 90-ті, зараз виглядає архаїчно. Унікальне не те, що геть не змінюється, а те, що зроблене руками людини – не машини. Можливо, дослідники та етнографи розкритикують таке бачення… Так, поєднувати вишивки різних регіонів – незвично, але цікаво, адже ми даємо нове життя музейним артефактам.

Ми популяризуємо напівзабуті техніки вишивки, які використовують лише деякі вишивальниці особисто для своїх родин. А подивитися на ці техніки сьогодні можна тільки в музеях та десь у бабусиних скринях. Наприклад, низинка (низь) – унікальна та одна з найвідоміших українських технік вишивки, характерна для Гуцульщини. Її ми застосовуємо у власних виробах, але також залюбки використовуємо подільські качалочки та колодочки, а ще штапівку, зубцювання, змережування. Давні елементи дають силу новим речам”.

новини Івано-Франківськ українська вишивка Коломия
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
14 переглядів у вересні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
14 вересня розпочинається церковний рік. Саме в цей день бере початок і новий відлік у житті пластунів. Завершилося таборування й вони повертаються до звичного темпу життя. Привітання від пластунів Аргентини привезла Іванна Андрусяк. Дівчина вперше приїхала в Україну відвідати родичів. Вона випадково потрапила на захід, пише міська рада.  До 30-ліття відновлення організації Пласт, за ініціативи старшини Івано-Франківського пласту Назарія Лугарєва випустили...
Суспільство
Урочистості проходили на місцевому стадіоні, де зібралось декілька сотень мешканців та гостей.  Під час урочистої частини місцевим учасникам АТО було передано документи на квартири, а активістам, які беруть участь у культурному та громадському житті села — цінні подарунки та подяки, пише Голос-інфо.На захід також завітав міський голова Руслан Марцінків, який зазначив, що місто не стоїть осторонь проблем села та планує долучитись до будівництва дитячого сад...
Пструг (форель)
Карпатська райдужна форель (пструг) харчові якості та цілющі властивості Решта України цю страву знає, як запечену на грилі форель. Ту саму форель, якою славляться швидки карпатські ріки. Треба зауважити, що ніякого особливого рецепту приготування пструга не існує. Але ця страва завжди займає одне з перших місць в хіт-парадах місцевих страв, серед  туристів, які відпочивають в Карпатах. Пструг струмковий - риба. що має товсте видовжене тіло, на хвостовій ч...
Суспільство
Цього року фермери в області посадили майже 50 тисяч га картоплі – трохи більше, ніж торік. А врожайність зменшилась на 20%. 72-річна мешканка села Черніїв Віра Данилюк за життя своє не пам’ятає такого неврожаю. Попри те, що на дев’яти сотках збере лише 2/3 врожаю, жінка твердить, що не перестане садити картоплю, йдеться в сюжеті ТРК “3 студія”. Такий неврожай по всіх селах області. Виною тому є погода. Деталі в сюжеті.
Культура
Цей фестиваль став традиційним для міста, адже проходить уже 10 років поспіль, пишуть Версії з посиланням на Правда.іф. “Немає нічого більш традиційного, ніж хліб, і в нашій цьому наша сила. Незважаючи на дощове чи посушливе, хмарне чи сонячне літо, ми працюємо над тим, аби хліб завжди був у людей. Сьогодні у нас багато івано-франківських виробників хлібобулочних виробів, є гості з Рівного і Львова. Так що запрошуємо франківців і гостей міста святкуват...
Культура
13 вересня у “Підземному Переході Ваґабундо” в Івано-Франківську мешканці та гості міста змогли побачити моду і дизайн справжніх сучасних гуцулів. А також скуштувати їхню їжу, почути мову та пісні. “Не всі до Верховини можуть приїхати, але я хочу, щоб містяни могли трохи відчути її”, – каже організаторка Оксана Сусяк.  Розпочався гуцульський вечір з музики. Микола Цвілинюк з села Криворівня заграв на дримбі та на скрипці і заспівав гуцульських пісень.  “Др...
Суспільство
Тема соціального сирітства останнім часом — у центрі уваги влади всіх рівнів та суспільства. Діє державна програма реформування інтернатних закладів. На Івано-Франківщині набирає розмаху створення прийомних сімей, пишуть Версії з посиланням на Голос України. А як реально відбувається цей процес? Як почуваються діти: сироти та позбавлені із різних причин батьківської опіки? А як — опікуни? Що за фасадом прийомних сімей?  Усиновлені — не товар, який можна по...
Культура
Талант, що допомагає жити. Івано-франківський художник Володимир Будай усе своє життя малює картини. Не облишив улюблену справу і тоді, коли втратив дах над головою. Вона ж стала для нього рятівним кругом.  Народився Володимир у селі на Богородчанщині. Виховувався у прийомній сім’ї. Та нині старі фото – усе, що залишилося у пам’ять про рідних, інформує Вежа. Саме після розлучення чоловік опинився на вулиці. З трикімнатної квартири, в якій жив із дружиною т...
Бізнес
Вторинна нерухомість продовжує дорожчати. За останній рік ціни виросли на 6,7%. В Івано-Франківську вона подорожчала в середньому на 10,1%, або на $2 866. Такі дані надав Аналітичний центр DOM.RIA.  Найзатребуванішим житлом серед українців на вторинному ринку стали двокімнатні помешкання. Протягом року в Івано-Франківську вони подорожчали найсуттєвіше – на 17,8%. Середня ціна двокімнатної квартири зараз $30 766, а рік тому $26 115. Однокімнатні квартири в...