• Головна
  • «Священна Гуцульщина»: духовний світ Карпат
11:12, 15 квітня 2019 р.
Надійне джерело

«Священна Гуцульщина»: духовний світ Карпат

«Священна Гуцульщина»: духовний світ Карпат

Цими передвеликодніми днями мимоволі замислюємося над духовними цінностями. Прагнемо доторкнутися до першоджерел, насититися красою.

Таку нагоду мають відвідувачі Івано-Франківського краєзнавчого музею, де розгорнута виставка «Священна Гуцульщина». На ній представлено картини львівських художників Людмили та Миколи Рибенчуків -- результати  експедицій Карпатами, проведених Верховинським історико-краєзнавчим музеєм спільно з вітчизняними та зарубіжними науковцями.

Перед відвідувачами постає гуцульський світ у своїй таємничості та барвистості. Виставлені картини притягують колоритом і якоюсь радістю. В них -- глибокий зміст давніх традицій. Священні Карпатські вершини. Багато картин мають свої прообрази -- як людей, так і зображених місць.

Микола Рибенчук -- родом із Верховинщини. Його дружина Людмила -- киянка. Саме Карпати зріднили подружжя ще більше. Їхні картини унікальні тим, що академічний живопис у них вплетений із чистим гуцульським кольором. Таким само, як на вишивках, одягу горян. Працювати цією технікою непросто. Полотна краще споглядати на відстані. Тоді барви ніби зливаються і впливають одна на одну.

Науковці, студенти з різних країн досліджували особливості тих місць, рослинний світ. Про наукові експедиції Чорногірським та Свидовецьким хребтами в рамках проекту «Священні вершини Карпат» багато розповідають представлені на виставці фотоматеріали. Є й карти з районуванням Карпат.

Чорногора була духовним центром світового значення. На горі Поп Іван, де нині обсерваторія, науковці пропонують побудувати Божий храм.  Микола Рибенчук розповів, що багато що з рослинного світу Чорногори на Свидовці вже знищено, бо туди більший доступ транспорту. На Свидовецькому хребті важко знайти рідкісні рослини як-от родіола рожева (золотий корінь). Тому під час експедицій збирали гербарій, щоб привернути увагу до цієї проблеми.

Старший науковий працівник Верховинського історико-краєзнавчого музею Гуцульщини Юрій Кречуняк каже, що карпатськими хребтами колись проходив бурштиновий та соляний торговельний шлях до Венеції. У селі Дземброня є такий відомий велетенський камінь -- Жаба, або Вухатий камінь. То під час прокладання дороги його надщербили.

Метою експедицій є створення географічних карт з означеними місцевими, гуцульськими назвами, а не усталеними німецькими, польськими чи угорськими. А загалом планують видати книжку, щоб відобразити художню та наукову частини проекту «Священні вершини Карпат».

Одним із духовних натхненників проекту є народний депутат Микола Княжицький, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності. Микола Леонідович був на урочистому відкритті «Священної Гуцульщини» у Верховині. Торік виставка відбулася й у рамках міжнародного форуму VIA Carpatia, ініційованого народним депутатом.

Виставка в музеї триватиме до 30 квітня. А митці вже подумують над створенням так званої індійської колекції. Хочуть провести паралелі між древніми цивілізаціями, які мають багато спільного. Сакральні традиції ще збереглися в країнах Індостану. І на Гуцульщині. Важливо не втратити.

Людмила СТРАЖНИК.

На знімку:

Микола і Людмила Рибенчуки та Юрій Кречуняк (зліва направо).

На відео: Микола Рибенчук -- про результати наукових експедицій Карпатами, символіку картин.

Юрій Кречуняк: Карпатами проходив соляний та бурштиновий шлях.

Фото і відео автора.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#новини #Прикарпаття #гуцульщина
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...