На Прикарпатті відбувся ІІ Міжнародний форум Центральної і Східної Європи VIA Carpatia

Фестиваль поєднав цікаві політичні дискусії за участю вітчизняних та європейських політиків, урядовців, дипломатів, громадських та культурних діячів з неймовірною культурною програмою.

Гуцули з усіх куточків Карпат в етно-фольк-програмі, цимбалісти, дримбарі, сопілкарі. Так у горах музика ще не лунала. Поєднана із відбірною вітчизняною поезією, вона мала особливе забарвлення. А чого вартий лише мюзикл «Гуцулка Ксеня»! А колядки серед літа Миколи Скорика?! 

Ініціатор Форуму VIA Carpatia Микола Княжицький. 

Осібно – сир: справжня овеча бриндза (гурмани відрізняють її за особливим смаком та ароматом), а також – упереміш із коров’ячою. Продавали під іміджем бриндзи інші сири з домішками, що мали би надати схожості з автентичним продуктом. Банош та всякі традиційні гуцульські наїдки. І все, чим багата гуцульська культура – розмаїття виробів декоративно-ужиткового мистецтва, капелюхи і ґердани нарозхват, вишиванки в асортименті.  

Гуцули із села Віпче Надія та Ігор Остафійчуки.

День перший. Політика, виставки і театр 

Гості звідусіль з’їхалися до Верховинського району, де відбулася низка заходів у рамках ІІ Міжнародного форуму країн Центральної та Східної Європи Via Carpatia, ініційованого Миколою Княжицьким, головою Комітету Верховної Ради з питань духовності і культури. Передусім це міжнародна науково-практична конференція «Коло Вінценза». Панельні дискусії на тему «Підтримка місцевого розвитку в Карпатському регіоні». Реалізовані проекти представили науковці Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Розмислювали також над концепцією географічних зазначень. Далі політики, науковці говорили про нові виклики нашої держави в тематичних дискусіях «Україна на переломі: держава і суспільство в нових політичних реаліях», «Європа: 30 років після падіння Берлінської стіни».  У панельній дискусії: «П’ять років протидії російській агресії: нові виклики та загрози» взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки Марюс Януконіс, Держсекретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко, громадський діяч Данило Лубківський, журналісти Мирослава Барчук, Галина Шиманські-Ґаєр і Вахтанг Кіпіані, правозахисник Борис Захаров. 

Першого фестивального дня у Верховинському музеї «Гуцульщина» подружжя Миколи та Людмили Рибенчук «Сакральні кольори Гуцульщини». Ввечері на місцевому стадіоні «Черемош» відбувся концерт гуцульської культури і мистецтва «Карпати кличуть». А після офіційного відкриття форуму «VIA CARPATIA 2019» актори Івано-Франківського драмтеатру показали виставу-мюзикл «Гуцулка Ксеня». Класична театральна сцена серед гір. Феєрія під звуки симфонічного оркестру «INSO-Львів» супроводжувалася неймовірним світловим шоу.

День другий: поезія, відкриття і премія «Коло Вінценза»

Арт-менеджер фестивалю Соломія Чубай наголосила на тому, що його унікальність – у численних прем’єрах. День поезії відкрив Іван Малкович. Далі – Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Тарас та Соломія Чубай, Маріz Бурмака, Василь Жданкін, інші знаменитості у проекті «Чубай, Україна. Любов» до 70-річчя поета Грицька Чубая. Його поема «Вертеп» актуальна нині. Дискотека «Жадан і собаки». Мар’яна Cавка і Наталка Білоцерківець. Відео-супровід Олексія Хорошка. Спогад про знамениті фільми, а зокрема «Тіні забутих предків», який знімали на Верховинщині. Презентації книг Віталія Портникова, Івана Малковича, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Василя Жданкіна, концерти Соломії Чубай, гуртів «Джалапіта», «Роккоко», «Плач Єремії» та «Карбідо».

Гості фестивалю Юрій Андрухович та Сергій Жадан.

Того ж дня премію «За гуманістичне служіння» від конференції Коло Вінценза» отримав уродженець Косівщини, поет, видавець, лауреат Шевченківської премії Іван Малкович. Її вручив п’ятий президент України Петро Порошенко. Микола Княжицький нагадав, що торік такої премії удостоївся ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. Станіслав Вінценз – уродженець Верховинщини, засновник поняття «родинна Європа», автор епосу про Гуцульщину «На високій полонині».   

Премію «За гуманістичне служіння» отримав Іван Малкович.

«Для мене велика честь отримати цю нагороду і вступити в світле коло Вінценза. Це людина, яка зняла «шапку-невидимку» з гуцульської культури. Важливо підсвічувати народ культурою. Як це робив Станіслав Вінценз, як це робить Микола Княжицький», – зауважив директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович. 

День третій. «Полонинське літо». Симфонічна музика серед гір 

16 червня – Свято Трійці. У Верхньому Ясенові того дня в рамках Форуму відбувся традиційний фестиваль «Полонинське літо». Чудова презентація гуцульської культури на знак уваги до традиційного народного ремесла горян – вівчарства. Подяка ватагам за працю. Дійство, що розтягнулося на весь день і привернуло тисячі гостей звідусіль.

А ввечері фестивальні дійства знову перемістилися до райцентру Верховина, де на стадіоні «Черемош» пролунала симфонічна сюїта «Свята коляда» у композитора Івана Небесного та Концерт-прем'єра симфонічної сюїти «Бог предвічний» композитора Мирослава Скорика. Їх виконав академічний оркестр «INSO-Львів». Крім колядок серед гір, прозвучали Скориків «Гуцульський триптих» із кінофільму «Тіні забутих предків» та «Карпатська рапсодія», популярні мелодії. 

Академічний оркестр «INSO-Львів».

Via Carpatia досягає цілей. Віддалений гірський Верховинський район стає центром культурного життя

Наша країна – одна з підписантів Карпатської конвенції, яка об’єднує Чехію, Словаччину, Угорщину, Румунію, Польщу, Сербію. Тож дискусії політиків, інтелектуальних лідерів цих держав сприяють вирішенню спільних проблем. 
«До Форуму долучилося багато громадських організацій із сусідніх країн та прикарпатських областей. Верховинщина підтверджує звання літньої столиці Української держави, – підсумовує його ініціатор Микола Княжицький.  

Голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк додає, що це стимул для розвитку місцевої інфраструктури. Адже виробники сирів обговорили питання географічного зазначення для бринзи, яку виробляють саме в нашій країні. Бо, приміром, у сусідній Польщі вона відрізняється від верховинської. Тобто, можна вже відчути вагомість форуму, адже йшлося також про екологічні, соціально-економічні та культурні аспекти розвитку краю.