Елітні бочки для вина, коньяку та віскі. У Богородчанах працює унікальне бондарне виробництво.

Історія унікального бондарного виробництва

Те, що Богородчанський завод налагодив сучасну лінію з виробництва високоякісних бочок, - доля випадку. У 1999 році француз Паскаль Ріндер їхав по богородчанському шосе і побачив ліс. Заїхав подивитися. У той час підприємство, щоб виживати, займалося виробництвом паркетної фрези та меблевих заготовок. Паскаль запропонував спробувати виготовляти клепки - дощечки, з яких робиться бочка. Француз розповів технологію виробництва і поставив необхідне обладнання. Він сам їздив і відбирав ліс для клепок. Батько Паскаля - спеціаліст з підбору лісу, тож син перейняв його досвід. 

За словами директора, щоби відкрити таке виробництво, потрібно не менше мільйона євро. "Олпол" таких коштів не вкладало. Підприємство відкрили на базі бондарного цеху Солотвинського лісокомбінату, який випускав діжки для соління. Лінію для виготовлення винних бочок взяли в лізинг у французів. Мають також пилораму — ріжуть колоди на замовлення. 

За радянських часів 100-літрові діжі для соління купляло населення і м’ясокомбінати, які тримали у бочках жири. Із здобуттям Україною незалежності у 1991 році ринків збуту практично не було. В 1994 році зупинили виробництво бочок і перейшли на виробництво фрези і чорнових меблевих заготовок.

Нове життя у виробництво вдихнули 1999 року, коли Ярема Поворозник з французом Паскалем Рендером встановили в одному з цехів обладнання для виготовлення клепки, яку з Богородчан експортували до Франції. Клепка – це окрема дощечка, з яких виготовляють бочки. Так з'явилося підприємство "ОЛПОЛ" (OLPOL). Очолив його Ярема Поворозник.

Для налагодження технологічного процесу спеціалісти підприємства поїхали вчитися на відомий бондарний завод у Франції, яким керував приятель Паскаля. 

"У Паскаля був товариш з Франції, власник фірми "Damy", яка виготовляє бочки і має один з кращих у Франції бондарних заводів. Він приїжджав сюди, оглянув наше виробництво і сказав, що тут складно налагодити виготовлення бочок для вина", – згадує керівник "ОЛПОЛ" Ярема Поворозник.

Проте богородчанці вирішили не здаватися – і поїхали на запрошення фірми "Damy" до Франції на завод вчитися. Тут вони за кілька місяців вивчили технологію бондарного виробництва та вимоги до якості клепки, яка б відповідала найвищим стандартам. Прикарпатці виявилися ретельними учнями – традиційну французьку технологію бондарства вони привезли на батьківщину.

Виробництво запустили в 2003 році. У цеху відремонтували старе обладнання та придбали устаткування, якого бракувало.

14 травня 2004 року на підприємстві "ОЛПОЛ" з’явилися перша бочка 228-літрова «Barrique»для вина, виготовлена за французькою технологією.

Технологія виробництва

Згодом на підприємстві вирішили відмовитись від експорту сировини і почати робити бочки самостійно. 

На підприємстві працюють дві лінії з виготовлення бочок. На першій роблять бочки об’ємом 225 літрів і більше. На другій – бочки від 25 літрів.

Сьогодні основною продукцією бондарного заводу «ОЛПОЛ» є бочки для витримки вин та коньяків типу «Barrique» і «Бордо» (225 літрів), «Бургонь» - 228 літрів та «Коньяк» - 370 літрів, у яких вже витримують вина і коньяки у Франції, США, Італії, Австралії, Китаї та Україні. Більшість бочок для вина йде на експорт. Одним із ходових товарів підприємства є також діжки для солінь, дерев'яні купелі та відерка для саун. Дві купелі кілька років тому придбав у Богородчанах Віктор Ющенко. Одна з них стоїть тепер у державній резиденції «Синьогора» в Гуті.

Найбільші винні бочки, які робили на "ОЛПОЛі", – об’ємом 400 літрів. Нещодавно партію таких відправили до Франції. Якщо буде замовлення і за наявності потрібної клепки, можуть робити бочки об’ємом і до 600 літрів –потужності дозволяють. Основний продукт "ОЛПОЛу" –  бочки "Barrique" французького типу "Бордо" та "Бургонь" на 225 літрів.

Останніми роками підприємство відчуває нестачу сировини. Через високі ціни важко купляти ліс на аукціонах.

Можливості підприємства дозволяють повністю забезпечити себе клепкою, була б сировина. Щоб виготовити куб клепки, потрібно 5 кубів першосортного дуба.

Працівник ОЛПОЛ розколює дуб на сектори, з яких виготовлятимуть клепку

За словами директора, підприємство працює на 10-15% від потужностей. "Працюємо, але могли б робити набагато більше не лише для підприємства, але й для держави", – каже Поворозник.

На його переконання, слід координувати продаж деревини так, щоб підприємства, які приносять користь державі, були забезпечені сировиною і працювали стабільно.

Технологічна лінія дозволяє "Олполу" виготовляти бочки ємністю 50–600 л. Але найбільша, що її зробили на "Олполі", — на 280 л. Найпопулярніші типи бочок — "Бордо" (225 л) і "Бургунд" (228 л).

Під індивідуальне замовлення бондарі роблять діжки для саун — по 1200 грн!

Технологія, яку "ОЛПОЛ" використовує для виготовлення бочок, передбачає, що клепки мають два роки відстоюватися на відкритому повітрі – під дощем, снігом, вітром і сонцем. І аж тоді її пускають у роботу. Попри такі затрати часу змінювати технології на виробництві не збираються. Бо головне – якість, говорить Ярема Поворозник.

— Це дубова клепка — з неї й виготовляють бочки, — пояснює Ярема Поворозник. — А це — зайві дубильні речовини, які вимиваються з клепки під час дощів, — показує на чорні калюжі під ногами. — Дошки  лежать просто неба — миються дощами і гріються на сонечку. Тоді вино при контакті з такою дошкою буде смачним і ніжним.

За технологією "ОЛПОЛ", від заготовки клепки до готової бочки проходить щонайменше два роки. Про технологію розповідає майстер виробництва Ярослав, який контролює весь процес від прийому кругляка до випуску готової бочки і відправки її клієнту.

З бочкою треба добре поморочитися. Спочатку треба розколоти колоду — дуже обережно, не пошкоджуючи довгих волокон дуба. Перше то вручну робили, а тепер спеціальним різаком колють.

"Починаємо з відбору деревини. Далі розкрижовка лісу на метри, розколовка на сектори, розколовка секторів на клепку, прийом і відсортування клепки – це найважливіше, кожну клепку оглядає спеціаліст, – говорить майстер. – Потім клепка йде на відстоювання. Два роки відстоюється просто неба. Звідти у сушку, де її досушують до 15-16% вологості. Після сушки клепку завозять у цех і пускають у виробництво".

На клепку йде зо 20 відсотків розколотого "кругляка", решта — відходи. 

Висушену клепку обробляють на верстатах, складають з неї остову бочки, розігрівають і випалюють щоб вона надавала напоям аромати. Далі бондар нарізає уторний паз і виготовляє днища.

Потім дошку півгодини обпалюють. Для білих вин слабше, для червоних — сильніше. Тому такі запахи чути — теплого хліба, підсмаженої скоринки, кави, ванілі. Потім то все вбере вино.

Є різні ступені випалювання бочки, які впливають на смак вина. Смак міняє і сама витримка клепки: що свіжа клепка, а що витримана два роки – то є зовсім різні смаки.

Після тестування на протікання на бочки надівають постійні обручі і готують до відправки клієнту.

У нову бочку біле вино наливають одразу, а червоне — за кілька місяців після її виготовлення. Що треба, аби вино з бочки було справді смачним? Хороший дуб. Від того, в якому регіоні росте дерево, залежить і якість напою. Підприємство купує дуби з волинських, вінницьких і чернівецьких лісів. Тамтешні дуби мають м'який ванільний запах. Інші не підходять.

Так протягом двох років зберігається клепка на підприємстві ОЛПОЛ. Дощ, сніг, вітер та сонце тільки на користь

Якщо клепка за якістю не годиться для винних бочок, з неї роблять діжки для соління та різні бондарні вироби, купелі, відра-водопади. Цю продукцію реалізують в основному на місцевому ринку.

Свого часу продукція "ОЛПОЛ" отримала сертифікат якості від уповноваженого експерта Європейського союзу з виноробства професора Олександра Луканіна, який має лабораторію, що визначає вплив дуба і бочок на коньяки та вина.

«Якщо хтось каже, що чим старша бочка для вина, тим краще, не вірте, - зауважує Ярема Поворозник. - Бочку для витримки сухого вина у Франції використовують лише тричі. Залили вино, витримали 6 місяців і на другий рік знову заливають. На третій рік ще раз». На четвертий рік така бочка уже практично нічого не додає до смаку вина. А дальше ці бочки використовуються для витримки бренді та інших напоїв. Марочні вина далі зберігаються у пляшках. Коли деякі відомі в Україні коньячні чи виноробні заводи хизуються придбаними у Франції чи ще десь бочками, які були у використанні, це більше реклама, запевняє пан Ярема. «Така бочка вже все, що мала віддати у вино чи коньяк, віддала у Франції».

Хто купує продукцію бондарні

Бочки "ОЛПОЛ" вважаються одними з кращих в Україні. У кабінеті директора численні дипломи та грамоти про перемоги на різноманітних виставках. Але в Україні культура споживання вина не надто розвинена, тому добрі дорогі бочки тут продаються не надто успішно. Зате охоче купує Європа.

Ярема Поворозник згадує, що раніше добре продавалися бочки до Криму.

"Крим брав набагато більше, ніж Одеська, Херсонська, Донецька, Миколаївська та Дніпропетровська області разом", – говорить підприємець.

Купляють бочки і звичайні громадяни, які роблять вино вдома. Купляють, незважаючи на значно дешевші аналоги на ринку.

"На Житомирщині роблять бочки дешевше, але не за тією технологією. Вони і течуть, і не дають добрих смаків", – розповідає Ярема Поворозник.

Готові бочки "ОЛПОЛ"

Попри співпрацю з українськими виноробами 80% всієї продукції компанії йде на експорт. Працює "ОЛПОЛ" в основному з французькою фірмою, яка купляє бочки тут і продає їх європейським споживачам.

Вийти на європейський ринок прикарпатському підприємству допоміг товариш Паскаля Рендера, який займався продажем бочок у Франції.

На фірмі "ОЛПОЛ" ретельно контролюють випуск продукції: кожна бочка має свій номер, на ній також вказано, з якого регіону взятий ліс чи клепка.

Бондар випалює бочки

На підприємстві працює 25 людей, переважно з Богородчан і навколишніх сіл. Серед них 10 бондарів, які виготовляють бочки від початку і до кінця. На бондарів беруть молодих хлопців після деревообробного училища і довчають їх на фірмі.

В середньому протягом дня виготовляють 10 бочок типу "Бордо" на 225 літрів.

А ще на підприємстві постійно ремонтують бочки з усього світу. Зараз приблизно півтори тисячі бочок чекають, що за них візьмуться богородчанські майстри. Ремонтують 150-літрові бочки, які були у Каліфорнії, потім у Мексиці і у Шотландії. Бочкам уже по 40-50 років. У Богородчанах їх переробляють на 200-літрові і відправляють у Шотландію. Там у них дозріває віскі "Johnnie Walker".

Після ремонту у цих бочках відстоюватиметься шотландське віскі "Johnnie Walker"

Лагодять також 300-літрові бочки з Південно-Африканської Республіки. Їх сюди постачає французька фірма. Після ремонту їх відправлять назад до Франції, де пропонуватимуть під витримку коньяків.

Вартість транспортування однієї 300-літрової бочки з Франції – 15 євро. Проте французам простіше відвезти в Україну, ніж ремонтувати самим.

Кожного місяця у Богородчанах ремонтують 300-400 бочок з-за кордону. Вартість ремонту залежить від складності. Після ремонту усі бочки випробовують на герметичність і відправляють у Францію на продаж.

За словами підприємця, їхні бочки за якістю не гірші від французьких. А напої з бочок "ОЛПОЛ" більш прогнозовані. Смак та аромат вина залежить від того, у якому регіоні виріс дуб. "ОЛПОЛ" здебільшого купляє кругляк дуба і клепку з одного регіону – Волині.

Клепка з Волині дає напоям приємні ванільні смаки, не нав’язливі, витончені…

"Справа у тому, що французькі фірми, які виготовляють бочки, закуповують багато клепки в Україні і в інших країнах Європи. І вже на місці технолог коригує смак напою, а у нас воно все прогнозовано: матеріал, з якого робиться бочка, – з одного регіону".

Бочку можна використовувати десятки років. Проте під вино вона годиться тільки перші три, далі можна використовувати під бренді, коньяк, віскі.

"Вино у новій бочці витримують 3-6 місяців. Бочка має швидко облагородити напій, віддати йму смаки дубильних матеріалів. Старіші бочки уже не дають того смаку", – каже Поворозник.

Технологія виготовлення бочок на вино, коньяк та віскі одна. Різниться тільки клепка, яку беруть для виробництва. На коньяк та віскі потрібна клепка з рідшими річними кільцями, між кільцями проміжки 3-5 міліметрів. На вино треба густішу клепку.