Полонина Ґаджина - дивовижний та загадковий туристичний об'єкт

Навіть у найбільш відвідуваних туристами місцях є таємничі і загадкові куточки, про які знає далеко не кожен досвідчений турист. Одним з таких мальовничих і фантастично красивих місць є урочище Гаджина.

Прихована між відомих гірських вершин полонина Ґаджина - дивовижний туристичний об'єкт. Долина з альпійським ландшафтом в Чорногорському масиві Карпат приваблює сміливих туристів своєю мальовничістю і таємничою атмосферою. 

Полонина Гаджина - напевне наймальовничіша полонина Українських Карпат. Розташована на декількох рівнях, займає три висячі долини і більше десяти карів, цирків, амфітеатрів, трогових долин, котлів, уловів, які утворилися внаслідок давнього плейстоценового зледеніння. Дуже багата на реліктову і ендемічну рослинність, неповторні  субальпійські та альпійські ландшафти, скельні стіни вершин Ребра, Шпиці, Бребенескул.

Знаходиться долина між кількома стрімкими вершинами: зі сторони Чорногірського хребта над нею височіють схили гори Ребра, з іншого – вражають стрімкі скелі гори Шпиці, а зліва долину виділяє хребет Кедруватий погорілець.

На шляху до загадкової долини годі й шукати покажчиків, маркерів для туристів. Ґаджина прихована від цікавих очей між вершинами "Шпиці" і "Ребра". Потрапити на зелені схили урочища можна, тільки спустившись з гір по прямовисній стежці. Спуск може бути небезпечний, тому не рекомендується для відвідування людьми без спеціального спорядження і належної фізичної підготовки. Слово "полонина" перекладається як "пасовище". Кажуть, раніше це місце належало Стефану Гаджук, в честь якого і було названо. Однак дані не перевірені, а місце оповите легендами і загадками. Долина є особливою атмосферою. На полонині оживають карпатські легенди, здається, що з-за найближчої смереки вибіжить мавка або чугайстер. Три гірських струмки тут зливаються в могутню річку, а та, в свою чергу, несе свої води до водоспаду. Його краса зачаровує – через веселий дзвінкий гул відчувається істинна внутрішня сила гір. Гул води і шум крон вікових дерев залишають мандрівника наодинці з величчю природи.

Полонина Гаджина – неповторне і майже містичне місце. Подолати дорогу сюди – справжнє випробування. Йти по виступах каміння, ледь помітними стежками серед жерепу приємно не всім. Але відчуття, яке охоплює туриста в цих місцях, не порівняти ні з чим.

Тут є цікавинки: Довбушева криниця і крісло Довбуша. Кажуть, у Карпатах кожен більший камінь називають Добушевим, але, за переказами, саме на Гаджині він народився, заховав свої скарби (їх так і не знайшли), і тут його поховали. 

Місце паломництва

В урочищі з ініціативи владики Юліана за підтримки Івано-Франківської обласної ради та влади Верховинської району зведена каплиця на горі Ґаджина (1664 м) – на місці, де в ХIХ ст, згідно з письмовими та усними свідченнями, що їх зібрала Церква, пастухи побачили видіння Божественної Літургії, на якій були присутні  Богородиця та свята Анна.

Останні роки відбуваються паломництва до місця з’явлення Пресвятої Богородиці біля “Довбушевої криниці” в урочищі Ґанджина села Бистрець на Верховинщині.

Маршрут в урочище Гаджина 

Стартова точка маршруту – село Бистрець. Доїхати сюди – уже непроста справа. На дорозі «Верховина-Ворохта» потрібно повернути в селі Ільці в напрямку Красника. Ця дорога веде вздовж Чорного Черемоша, улюбленої ріки екстремалів-водників. Особливо багато людей тут на травневі свята: саме в цей час тут ріка найбільш повноводна і стрімка, і сплави на катамаранах стають улюбленим відпочинком для багатьох туристів. При бажанні можна поєднати похід в урочище Гаджина з таким сплавом. 

Проїхавши близько 8-9 км вздовж Черемоша, потрібно повернути в село Бистрець. Тепер шлях буде йти повз однойменний потік. Транспорт тут ходить дуже рідко, тому, швидше за все, дорогу від Ільців доведеться долати пішки, або наймати уазик. Від повороту від Черемоша вже починається село, але тягнеться воно дуже довго. Майже 8 кілометрів потрібно йти по Бистрецю. 

З центру села ведуть два промаркованих туристичних маршрути: жовтий та зелений. Жоден з них не веде у Гаджину, тому потрапити туди важко. Зелений маршрут веде на гору Шпиці, і далі на Ребру – через полонину Маришевську. Він теж мальовничий і цікавий, і його можна обрати для шляху нагору, а спуститись в Гаджину вже з Ребер. 

Стежка в долину веде просто з верхівки гори Ребра. Тим, хто не знає дороги, або боїться різкого перепаду висоти, сюди спускатись не варто. Хоча подолати її може кожен, без допомоги спеціального спорядження. Головне – добре знати шлях. Невеликий пагорб перед Ребрами ділить долину на два котли: великий і малий. Спустившись в малий котел, ви зможете помилуватись стрімкими схилами гори Шпиці, які будуть просто перед очима. А у великому котлі, який розташований між Ребрами та Кедруватим, є два чарівних невеликих гірських озера. Вода в них настільки ніжно-голуба, що їх ще називають «очима неба».

Якщо ж знати стежку, то шлях на полонину з села Бистрець займе не більше 2-3 години. Орієнтуватись при цьому потрібно на гору Ребра та Шпиці – у котел між ними і потрібно потрапити. 

Ліс переходить в альпійські сосни, потік стрімкішає, здалека видно каскади водоспадів. Виходимо на полонину, розмір кулуару між Шпицями, Ребрами і Кедроватим вражає величчю - це все Гаджина.

Урочище Гаджина – непросте місце. Сюди варто йти тим, хто прагне відчути усю силу і красу Українських Карпат в їй чистому прояві, без тіні цивілізації, без суєти і шуму курортних міст, без десятків туристів і провідників. Краса цього місця вражає і зачаровує, і хочеться сюди приїжджати знову і знову. 

Читайте ще про Перлини Прикарпаття