Станиславівські оголошення: шкільні звичаї старого міста

НА ФОТО: Будівля державної гімназії 
Навчання в тодішніх гімназіях та школах було дуже важким, але учні не скаржилися, а в спогадах описували свою науку з щемкою ностальгією.

В ХІХ ст. станиславівські гімназисти мусили дотримуватися суворих правил поведінки. Їм не дозволялося заходити до ресторанів, шинків, навіть кав’ярень і цукерень, а за порушення цього правила строго карали.

В кінці ХІХ ст. освітнє керівництво Станиславова вже дивилося на цю заборону крізь пальці, але офіційно її скасували лише в 1896 році. “В нашій шкільній раді повіяли тепліші вітри й були підтверджені певні свободи для студентів двох найвищих гімназійних класів, сьомого і восьмого, – повідомляв станиславівський кореспондент “Дзєнніка Краковського” від 10 листопада 1896 року. – Їм було дозволено заходити до цукерень і відвідувати бали та інші забави, але тільки в супроводі старших осіб – батьків чи опікунів. Раніше в нас ніколи не можна було побачити гімназиста в громадських закладах і не один з них мусив розплачуватися перебуванням у карцері за свій апетит до розваг. Без сумніву, шкільна рада і певні професори керувалися тією думкою, що заборонений плід є найсолодшим. То нехай наша молодь пізнає його зблизька. Можливо, це полегшить їй вступ до самостійного життя, коли вона назавжди покине гімназійні стіни й змінить академічну дисципліну на життя вільного громадянина”.

Учень третього класу гімназії. Фото, поч. ХХ ст.

Боґуміл Ґлуг, дописувач газети ”Кур’єр станиславівський”, розповів про цікавий випадок зі свого гімназійного життя на початку ХХ століття: ”Через те, що часто змінювалися години уроків, половина учнів у класі не мала з собою пер. Професор приніс завдання. Кілька з нас несміливо пояснили, що ми не маємо чим писати. Але професор зміряв нас сердитим поглядом і своїм громовим голосом прикрикнув: ”Мене це не стосується! Хто не напише завдання, отримає погану оцінку!” Аж тут до нас долетів голос Подольського, одного з наших однокласників. Він просив у професора дозволу вийти з класу. Через короткий час він повернувся з цілим жмутком пер і кількома чорнильницями. Ми були зворушені. Видно, він збігав до міста у найближчу крамницю канцелярського приладдя, бо бачив, яка небезпека нам загрожувала.  Сусіди по парті сердечно тиснули йому руку. Професор, вражений вчинком Подольського, позирав на нас уже значно добріше. Ба більше, він навіть цілком дружнім тоном пояснив, як виконати найважчу частину завдання…” 

В 30-х роках минулого століття ще існували часові обмеження для гімназистів та учнів шкіл. Польський педагог і науковець Ришард Гарайда тоді навчався у гімназії імені Мечислава Романовського (тепер будинок по вул. Мазепи, 24). Ось як він згадує про нелегке життя тодішніх учнів:

Друга польська гімназія (справа). Пізніше гімназія імені Романовського. 

“Правила чоловічих навчальних закладів узагалі не передбачали спілкування з дівчатами, а вихованки жіночих шкіл не спілкувалися з хлопцями. Правила і жіночих, і чоловічих шкіл встановлювали вечірній час, до якого можна було ходити вулицями без нагляду дорослих. Взимку це була восьма вечора, влітку дев’ята. Однак правила правилами, а життя життям, тим більше, що деякі правила та рекомендації були нереалістичними або навіть нелогічними. Наприклад, учнів гуманітарної гімназії усіляко заохочували відвідувати театр, який часто ставив п’єси, що були у шкільній програмі. Але театральні вистави закінчувалися близько десятої вечора.

Одного разу я був на виставі разом з моїм найближчим другом, Сташеком Сенковським. У театрі ми зустріли учениць жіночої школи Ірену Кубіцьку та Христину Дрвінґу, з якими часто грали на тенісних кортах. Ми були сусідами, жили в прилеглих будинках і добре знали одне одного, а наші батьки були чиновниками в залізничній дирекції. Вистава закінчилася незадовго до десятої вечора. Згідно з правилами, ми мусили повертатися додому окремо від дівчат, та ще й час був недозволений. Але, звичайно, ми поверталися разом. На вулиці Третього Мая, в центральній частині міста, ми наштовхнулися на професора Каетана Ісаковича, який викладав у нас латину. З цієї зустрічі мені найбільше запам’яталося перелякане обличчя Сташека, який тремтячими руками знімав шапку з голови, щоб привітати професора. А також елегантний уклін професора, який, здається, привітався з нами першим. На наступний день ми пішли на урок латини з великим острахом. Але наш педагог виявився порядною людиною і нас не виказав”.

Учень 4 класу гімназії. Фото, поч. ХХ ст. 

Був ще один неофіційний, але характерний звичай, пов’язаний з випускним іспитом. У середніх школах професори зверталися до учнів на “ти”. Але коли професор уперше після випускних іспитів бачився з колишнім учнем, він уже звертався до нього на “ви”. Випускник міг мовчазно прийняти нову форму звертання або ж попросити професора й далі звертатися до нього на “ти”. І це було знаком особливої вдячності й симпатії до педагога. Якщо ж учень приймав звертання на ”ви”, це означало, що він хотів підтримувати з професором лише офіційні стосунки. Таким чином, форма звертання була неначе оцінкою професора його учнем, і професори про це знали. Цей звичай був розповсюджений як за австрійських, так і за польських часів. 

Олена БУЧИК

івано-франківськ традиції освіта історія станіславів станиславів гімназія станіславські оголошення
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
24 перегляди в лютому
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
В Івано-Франківську 30-річний чоловік організував власне викрадення, щоб отримати у свого батька 20 000 гривень викупу. Пояснив, що йому потрібні були гроші, аби повернути борг, пише “Галка”.  27 лютого близько 22 години до поліції звернувся 65-річний чоловік, мешканець Рожнятівського району, та повідомив, що о 17:45 йому зателефонував син та сказав, що в Івано-Франківську невідомі особи заштовхали його в автомобіль та утримують в підвальному приміщенні і...
Культура
В Івано-Франківську до відзначення 206-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка проведуть ряд заходів. Їх перелік затвердили на засіданні виконавчого комітету у четвер, 27 лютого, інформує Бліц-Інфо.  Зокрема, у понеділок, 9 березня о 12.00 годині у місті проведуть ходу громадськості до пам'ятника Шевченка, що у міському парку. Опісля там відбудеться урочисте віче.  Через ходу з 12.00 до 12.30 години за маршрутом: Вічевий майдан - вул.Шевченка - Міськи...
Суспільство
5 березня о 12.00 годині біля пам’ятника Головному командиру УПА Роману Шухевичу відбудеться віче з нагоди 70-х роковин з дня його загибелі.  Відповідне рішення прийняли 27 лютого на засіданні виконавчого комітету, інформує Бліц-Інфо.   Окрім того до цієї дати у місті відбудуться освітньо-виховні та культурно-мистецькі тематичні заходи.  Загалом на озвучення віче, придбання квітів, оформлення афіш та встановлення розетів з прапорами з міського бюджету витр...
Суспільство
29 лютого в івано-франківському спорткомплексі «ФОК», за адресою вул. Симоненка 13, пройде Чемпіонат Івано-Франківської області зі змішаних єдиноборств ММА серед дітей, юнаків, юніорів та дорослих.  Дані змагання проводяться з метою широкого залучення населення до занять фізичною культурою та спортом, подальшого розвитку та популяризації змішаних єдиноборств ММА на території області, а також відбору сильніших спортсменів до складу збірної команди Івано-Фра...
Суспільство
20-річна Христина, яка проживає у місті Бурштин, взяла участь у програмі “Панянка-селянка”.  Випуск програми вийшов сьогодні, 27 лютого. Учасниками обміну стала дівчина Кароліна з Варшави та прикарпатка Христина, пише ГК.  Щоправда, місто Бурштин у програмі представлене, як село на Буковині. Втім немає сумніву, що йдеться все-таки про місто обласного значення на Івано-Франківщині. Адже в передачі можна побачити білдборд з написом “Бурштин. Зі святом, рідне...
Культура
Поетичну збірку Юрка Космини «Котлети з ведмедя» репрезентували у книгарні «Є», що в Івано-Франківську.  За словами автора, книга – це збірка політичної сатири, у якій дісталося всім політикам та медійним персонам, що того заслужили. Крім того, це ще й підручник з найновішої історії України, інформує Суспільне. Карпати.  «Книга – це іронічний посібник з новітньої історії України. Сказано гучно, голосно, але, як на мене, цілком виправдано. Багато віршів, як...
Суспільство
Презентація обладнання відбулася 2 лютого, пише міський голова Руслан Марцінків у Фейсбук. Їх придбано в рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020, метою якої є поліпшення медичних послуг та збільшення якісного медичного обладнання. “Новий мікроскоп – це дуже важливий пристрій для офтальмолога, адже йому потрібно чітко, у хорошому контрасті й значному збільшенні бач...
Бізнес
Кредобанк вдруге за останні 3 місяці знижує відсоткові ставки за кредитами на придбання житлової нерухомості для фізичних осіб та рефінансування кредитів під заставу нерухомості. Відтепер у банку можна отримати іпотечний кредит або рефінансувати кредит під заставу нерухомості за ставкою від 14% річних, що є однією з найвигідніших пропозицій на ринку України. Іпотечний кредит за фіксованою ставкою від 14% річних на перші 3 роки кредитування можна отримати н...
Влада
Фінансову ситуацію у місті обговорювали у студії Суспільного із заступником голови Франківська Русланом Гайдою, директором міського департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайлом Смушаком, депутатом міськради Іваном Гарасимком та співзасновником ініціативи “Франківськ який треба берегти” Юрієм Козакевичем.  Про це пише Голос-Інфо з посиланням на Суспільне.  Руслан Гайда про борги міста  – На сьогоднішній день є борг, зафіксований по єд...