Площа Адама Міцкевича - одна з наймальовничіших площ Івано-Франківська

Одна із мальовничих площ міста Івано-Франківська

Площа Адама Міцкевича давно стала улюбленим місцем проведення дозвілля жителів і гостей Івано-Франковська. Вона зручно розташувалась в центрі міста, навкруг неї розбито чудовий сквер з клумбами, а в центрі встановлено пам’ятник відомому культурному діячу.

Виник майдан Міцкевича у 1870 роках. 1898 року шанувальники польської літератури відзначили 100 річницю з дня народження відомого поета. Відтоді було прийнято рішення звести Міцкевичу пам’ятник на однойменній площі. Хоча, варто відмітити, поет у колишньому Станіславові ні разу не був.

У кон­курсі про­ектів пам’ят­ни­ка переміг краківсь­кий скуль­птор Т. Блот­ниць­кий. На спо­руд­ження пам’ят­ни­ка було зібрано по­жерт­ви у розмірі 3000 ринсь­ких. Фігуру Міцкевича було зроблено з італійського мармуру, у композиції поет представлений з книгою в руках. Після українсько-польської війни 1919 років пам’ятник постраждав, а у 1930 році його було відновлено у бронзі. 

Читайте також: Історичні будівлі Івано-Франківська. Плац Франца

Після відкрит­тя пам’ят­ни­ка площа стала місцем ба­гато­люд­них мітингів. Під час українсько-поль­ської війни 1918–1919 років пам’ятник заз­нав пош­коджень, і 1930 року його відно­вили в бронзі, крім того, трохи пе­ресу­нули. Таким ба­чимо його й нині.

Крім пам’ятки поету, на площі розташувалася розкішна споруда Обласної музичної філармонії, але будівля пер­винно за­думу­вала­ся і була зве­дена як театр му­зич­но­го то­варист­ва ім. С. Мо­нюш­ка. Його збу­дува­ли у 1891 році на тодішній вул. Біль­овсь­ко­го (тепер — вул. Л. Кур­ба­са). Кон­курс архітек­турних про­ектів те­ат­ру виг­рав… інже­нер міської залізниці Юзеф Лапіцький. За це він от­ри­мав від гро­мадсь­кості міста зо­лото­го перс­те­ня. У 1939 році тут розмістив­ся му­зич­но-дра­матич­ний театр ім.І.Фран­ка, який у 1980 одер­жав нове приміщення на вул. Не­залеж­ності. До речі, пер­винно будівля філар­монії виг­ля­дала зовсім інакше, ніж зараз. Це можна по­бачи­ти на ста­рих листівках Станісла­вова.

Також тут діє і обласна бібліотека для дітей. На території площі ще у 1895 році зведена будівля польського товариства «Сокіл». Обидва будинки сьогодні стали архітектурними пам’ятками міста.

Ко­лись у місті існу­вали два куль­тур­но-спор­тивні то­варист­ва з наз­вою «Сокіл». Одне з них було поль­ським, а його спо­руда зараз роз­та­шова­на на площі Міцке­вича і слу­жить приміщен­ням об­ласної бібліотеки для дітей. Поль­ський «Сокіл» збу­дува­ли у 1895 році. У 1927 році спо­руда пост­раж­да­ла від пожежі. Роз­ка­зу­ють навіть, що по­ляки нав­мисне підпа­лили свій «Сокіл», щоб от­ри­мати страхівку і на неї роз­бу­дува­ти спо­руду. Невідомо, чи це прав­да, проте у 1929 році «Сокіл» був відбу­дова­ний і роз­ши­рений; до­дат­ко­во спо­руди­ли приміщення для кіно­те­ат­ру «Тон», який тоді став пер­шим зву­ковим у місті. Тепер тут працює кіно­те­атр «Люм’єр». 

Історія

Читайте також: Історичні будівлі Івано-Франківська. Будинок БрумберҐерів

Колись тут був фортечний мур. На початку ХІХ століття австрійська влада ліквідувала станиславівську фортецю, мури розібрали, рів засипали. На місці еспланади утворився пустир — так звана Жидівська площа, де процвітала ринкова торгівля. Тогочасні журналісти порівнювали торговицю із «базаром в азійській частині Константинополя». Також там часто зупинялись мандрівні цирки, виступи яких збирали сотні зівак. 

У 1870-х, за бургомістра Ігнаци Камінського, площу нарекли іменем Адама Міцкевича. Цей поет ніколи не був у Станиславові, втім користувався шаленою популярністю у поляків, як в українців — Тарас Шевченко. Тоді ж провели впорядкування території, яка остаточно позбулася базарного «шарму». 

Перший і єдиний раз площа змінила ім’я за німецької окупації — 25 вересня 1941 року. Тоді її назвали пляцом Горста Весселя. Так звали нациста, який написав марш штурмовиків СА «Прапори вгору», відомий також як «Горст Вессель». Пісня стала настільки популярною, що вважалася неофіційним фашистським гімном. Як тільки німців прогнали, площі повернули історичну назву. 

Сьогоднішнє фото мало нагадує австрійську поштівку. Насамперед кудись зник пам’ятник. Плюс позаду проглядаються якісь загадкові вежі, подібні на мінарети. З останніми все просто. Це вежі поступової синагоги, які розібрали у 1950-х під час адаптації божниці під клуб медінституту. А з пам’ятником пов’язана довга історія.

Наприкінці ХІХ століття польська громада Станиславова вирішила вшанувати пам’ять свого головного поета. Організували збір коштів і провели невеличкий конкурс проектів, який виграв краківський скульптор Тадеуш Блотницький. У розпорядженні митця була посмертна маска Міцкевича, і це зіграло важливу роль у рішенні комісії. Багато дискусій точилось навколо місця встановлення пам’ятника. Митці пропонували площу Міцкевича, частина ж громади наполягала на центральному пляці Франца Йосифа (Вічевий майдан). Перемогла думка, що Міцкевич має стояти на «своїй» площі. 

Читайте також: Історичні будівлі Івано-Франківська. Морфологічний корпус медичного університету. Фото

Спочатку планували робити пам’ятник із теребовлянського каменю, але потім вирішили не скупитись і замовили статую з білого італійського мармуру. Виготовлення масивного постаменту доручили місцевому різьбяреві Яну Бембновичу. Цікаво, що Блотницький хотів розмістити свого Міцкевича обличчям до дирекції залізниць (тепер головний корпус медуніверситету), але за рекомендацією політехнічного товариства пам’ятник розвернули у бік вулиці Яховича (Василя Вишиваного). 

Відкриття планували на 29 вересня 1898 року, але у зв’язку з вбивством цісареви Єлизавети церемонію перенесли на 20 листопада. Вартість проекту становила 10 тисяч корон. 

Під час польсько-української війни пам’ятник дещо пошкодили. З відбитим прикладами носом він простояв до 1930-го року, коли його відлили у бронзі. Тоді ж, за проектом Станіслава Трелі, перепланували площу. При цьому статую перенесли ліворуч і розвернули по осі площі, як того хотів скульптор. Саме через це на сучасному фото Міцкевича не видно — до кадру потрапив лише фрагмент клумби навколо пам’ятника.

Цікаво, що за німців місто ледь не позбулося свого Міцкевича. Окупанти розпиляли статую та планували відправити на переплавку. На щастя, завідувач пункту прийому металобрухту польський патріот пан Беднарський закопав обидві половинки бронзового поета й тим зберіг найдавніший пам’ятник Івано-Франківська.

Адам Міцкевич

Читайте також: Станіславський пивзавод: історична пам'ятка та зразок промислової архітектури XVIII століття

А.Міцкевич (1798 -1855). Народився на хуторі Заоссє, біля Новогрудка, нині Білорусь, в сім'ї адвоката та збіднілого білоруського шляхтича Миколи Міцкевича. Мати поета походила з сімї хрещених євреїв-франкістів . В Україні він залишався понад дев'ять місяців, постійно цікавлячись суспільним і культурним життям, фольклором та історією. Тут було написано більшість його сонетів, в тому числі «Кримських», балади: «Воєвода», «Дозор».

У 1825 р. при переїзді на роботу у Москву у Харкові познайомився з відомим письменником Петром Гулаком-Артемовським, за рахунок чого вийшла балада «Пані Твардовська» українською мовою.

За поему «Конрад Валленрод» Міцкевича знову починають переслідувати. Він врятувався виїздом за кордон у травні 1829 року. Ця подія була фатальною в його житті: після цього поет вже ніколи не міг вернутися до Литви та Польщі. У 1840—1842 читає курс слов'янської літератури в Коллеж де Франс у Парижі. Там була видана поема «Пан Тадеуш» (1834). Останні роки життя Адам Міцкевич провів у великій бідності. Тільки у 1852 році йому вдалося знайти роботу бібліотекаря бібліотеки Арсенала в Парижі. У квітні 1855 року померла його дружина, осиротивши шістьох дітей, а 26 листопада того ж року раптово помирає від холери і сам поет у далекому Константинополі. Його тіло перевезли до Парижа, а через 40 років перепоховали у Вавельських підземеллях у Кракові.

Читайте такожІсторія Станиславівської фортеці (відео)

Історія сучасного вигляду міської ратуші

Добірка загадкових будинків Івано-Франківська

Історичні будівлі та архітектурні пам'ятки Івано-Франківська

Івано-Франківськ Станиславів Станіславів площа плац Міцкевича Адам МІцкевич сквер туристичні місця туричтичний маршрут відвідати цікаві місця
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
43 перегляди у жовтні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Під час Міжнародного фестивалю драматургії та витончених мистецтв «АМПЛУА» у Коломиї просто на сцені народилася нова сім’я. Після вистави за п’єсою Ігоря Шуба (Київ) та Олександра Матусова (Лос-Анджелес) «Гоп-ля! або Таємниця музичної скриньки» молодий звукорежисер Іван освідчився у коханні актрисі театру «Соломія» Марії. Іван добре підготувався до цієї події. Його букет мав обгортку кольору костюма Марії, а різнокольорові штани Івана відповідали вбранню г...
Здоров'я
Скажи «НІ» раку грудей. До Всеукраїнського дня боротьби з захворюваннями на рак грудної залози 23.10.2019 р. в клініці «БРАСС» буде проведено соціальний захід для мешканців та гостей міста Івано-Франківськ. З метою ранньої діагностики раку грудної залози, буде проведено консультація та обстеження лікарями клініки «БРАСС» - гінекологом Тітаренко О.В. (консультація, пальпація) та лікарем УЗД Шкреметко М.І. (УЗД молочних залоз).  До Всеукраїнського дня бороть...
Здоров'я
Це захворювання найчастіше вражає жінок. За офіційною статистикою кожна 8 жінка в Україні має проблеми з молочними залозами. І лише 60 відсотків виліковуються після діагностики хвороби, йдеться в сюжеті ТРК “Вежа”. Аби вберегти своє життя представниці прекрасної статі повинні бути зацікавлені у своєму здоров’ї, стверджують медики. За останні 10 років в області зафіксовано значний зріст захворювання раку грудей. Фахівці стверджують, із занедбаною формою – м...
Суспільство
18 жовтня на Вічевому майдані провели інформаційну акцію «Хода за свободу». Цей захід приурочений до Європейського дня боротьби з торгівлею людьми. Акція спрямована на підняття рівня обізнаності населення щодо проблеми торгівлі людьми, поширення важливої інформації про цю проблему та небезпеку, яку вона становить.  Акція «Хода за свободу» не є протестом, це мовчазна і мирна хода, яка проходить на захист мільйонів чоловіків, жінок та дітей, які зараз знаход...
Суспільство
Правоохоронці оголосили у розшук мешканку Івано-Франківська Семкович Анну Дмитрівну, 1951 року народження.  Жінка 17 жовтня 2019 року пішла із дому, і по цей час місце її перебування невідоме.Прикмети розшукуваної: зріст близько 153 см., волосся – каштанове, очі – зеленого кольору.  Була одягнута в спортивну куртку голубого кольору, сині джинси та черевики коричневого кольору.  Якщо Ви володієте будь-якою інформацією, яка може сприяти встановленню місця зн...
Здоров'я
Високий рівень поширеності куріння е-сигарет серед підлітків є наслідком того, що відсутні на законодавчому рівні вікові обмеження щодо продажу цих нових пристроїв.  Крім цього, в Україні немає державного контролю за вмістом та маркуванням електронних сигарет, що у свою чергу є серйозною загрозою для здоров’я молодого покоління, пишуть Версії.  До складу електронних сигарет, крім нікотину, який викликає залежність та негативно впливає на нервову систему, м...
Суспільство
На запрошення відділення національного олімпійського комітету України в Івано-Франківській області президент Національного олімпійського комітету України, олімпійський чемпіон, Герой України Сергій Бубка наступного тижня відвідає Прикарпаття. Візит заплановано з 22 по 24 жовтня. Перебуваючи на Івано-Франківщині Сергій Бубка зустрінеться з головою облдержадміністрації Денисом Шмигалем і завітає до спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійськ...
Спорт
Участь у змаганнях взяв вихованець Долинської дитячо-юнацької спортивної школи Денис Роздольський, який здобув золото. Спортсмена підготував тренер-викладач відділення боксу Долинської дитячо-юнацької спортивної школи Володимир Музальов.
Суспільство
19 жовтня об 11:00 відбудеться круглий стіл на тему «Вплив локальних грантових програм на розвиток Івано-Франківська», який організовується платформою «Тепле Місто». Мета зустрічі — оцінити вплив проектів, підтриманих локальними грантовими програмами на розвиток міста. А також спільно побудувати бачення «міста-мрії», яке працює в трикутнику «адміністрація-бізнес-громадськість». До участі у круглому столі запрошено: представників програми «Партиципато...