В Франківську відкрили антотаційну дошку герою війни на Донбасі

В Івано-Франківську з’явилася анотаційна дошка загиблому атовцю Василю Джусу.

Сьогодні, 10 жовтня, в переддень Дня захисника України, на фасаді ЗШ №4 відкрили ще одну анотаційну дошку. Присвячена вона військовослужбовцю батальйону зв’язку 114-ї бригади тактичної авіації повітряного командування «Захід» ЗСУ, зв’язківцю 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, прапорщику Василю Джусу. Він загинув 16 травня 2019 року від осколкового поранення в зоні ООС на Донеччині. Василеві було 44, у нього залишилися мати і донька.

Представник асоціації ветеранів АТО, заступник командира батальйону, де служив Джус, Іван Бондарів згадує, яким був Василь: «Бог забирає найкращих, він дійсно був таким. Василь був хорошим фахівцем, бо складно опанувати техніку, якою користуються зв’язківці. А ще він був хорошою людиною: хто б не просив про допомогу, він відгукувався. Василь міг би сидіти в штабі, обслуговувати техніку, але свідомо пішов на передову, на першу лінію. Він буквально 2 тижні не дочекався, щоб повернутись додому».

“Ми навіть не знали куди він йшов. Тільки сказав матері, що хоче чогось добитись. Ми знали, що він йде кудись на навчання. Дзвонив часто, але до останнього не хотів нічого говорити”, – сказала хрестна мати пані Світлана.

Жінка згадує, що Василь дуже любив Івано-Франківськ, часто казав мамі, що ще трошки – і повернеться. Так і недочекалися...

На відкриття дошки завітав міський голова Руслан Марцінків. Хоч кількість дощок давно перейшла сотню, та кожна з них – особлива, каже він. «В переддень свята відкрили дошку, на жаль, черговому нашому сучаснику, який загинув на війні. Прикро що йдуть справді найкращі. Василь зголосився добровільно піти на війну, адже бачив великий брак кадрових військових на фронті. Бажаю, щоб таких дощок ми більше не відкривали», – зазначив міський голова. Також він вручив нагороду Президента України, орден ІІІ ступеня «За мужність» посмертно мамі Героя.

Довідка.

Джус Василь Богданович народився 1974 року в Букачівцях Рогатинському районі, мешкав в Івано-Франківську.

Закінчив ПТУ — за фахом слюсар-інструментальник. Після строкової служби в Житомирі працював охоронцем, їздив по заробітках до Польщі; захоплювався риболовлею.

У червні 2018 року вступив на військову службу за контрактом; прапорщик, військовослужбовець батальйону зв'язку 114-ї бригади, відряджений в зону ООС до 79-ї бригади на посаду навідника.

16 травня 2019-го загинув під час двостороннього бою від смертельного поранення — внаслідок мінометного обстрілу, який терористи вели по бойових позиціях ВОП поблизу села Водяне (Волноваський район). 

9 травня 2019 року в Івано-Франківському Будинку смутку відбулося прощання. 20 травня похований в Букачівцях.

Без Василя залишились мама, дружина і донька.