• Головна
  • Чому на вистави франківського театру квитки треба купляти за кілька місяців до вистави
09:38, 17 січня 2020 р.
Надійне джерело

Чому на вистави франківського театру квитки треба купляти за кілька місяців до вистави

Чому на вистави франківського театру квитки треба купляти за кілька місяців до вистави

Івано-Франківськ впевнено перейняв на себе неформальне звання культурної столиці. І це не просто пусті слова. Такого висновку можна дійти, зваживши на ту шалену кількість культурно-мистецьких заходів, котрі відбуваються в обласному центрі Прикарпаття, а також на їхню відвідуваність.

Дуже часто на деякі заходи годі дістати омріяні квитки, бо аншлаги на фільми, вистави та концерти гарантовані фактично через один-два дні після старту продажів квитків, пишуть Версії з посиланням на Західний кур’єр

А на деякі солд-аут можна спостерігати взагалі за лічені години. Чому так стається і хто ж розкуповує квитки на найбільш касові заходи? 

Якщо ви вирішили за тиждень-два до вистави придбати квиток, то можете сміливо готуватися до розчарування. На найбільш касові вистави про контрамарки треба подбати за декілька місяців наперед. Придбати квиток у листопаді на «Гуцулку Ксеню», котра йтиме в кінці січня чи у лютому, – не вигадка і не фантастика, а реальність, адже в Івано-Франківську охочих потрапити на вистави місцевого драмтеатру з кожним днем стає тільки більше.

Вистава нашого театру «Гуцулка Ксеня» стала чи не найбільшою сенсацією минулого року. Уривки відео, котрі є у вільному доступі в інтернеті, заворожують своїм колоритом і приманюють дедалі більше охочих побувати на виставі. А тим часом у касі театру тільки розводять руками. 

Вже із самого старту мюзиклу і дотепер на неї неможливо дістати квитки. Як тільки у театрі оголошують про старт продажів, то тут же за декілька годин у вільному доступі не залишається жодного квитка, а на дверях каси театру висять оголошення про завершення їхнього продажу навіть на два-три місяці наперед. 

З чим це пов’язано і чи дійсно такий шалений попит на вистави наших місцевих лицедіїв, розповіла комерційний директора Івано-Франківського національного академічного драмтеатру імені Івана Франка Леся Білан. 

«Коли тільки вийшов тизер нашої «Коляди» (цьогорічний автентичний різдвяний концерт драмтеатру «Коляда та й плєс …ізпрежди віка…», який там називають різдвяними набутками. – Авт.), то ми його відразу продавали як автентичну річ. Значну частину квитків ми передали на турфірми, бо розуміємо, що є багато відпочивальників, котрим буде цікаво побачити вертеп. Якщо говорити про цю виставу, то квитки на неї були продані фактично за декілька днів. Незважаючи на те, що січень дуже насичений концертами, квитки на нашу «Коляду» давно продані і на 14, і на 19 січня. А крім цього, у театрі ще йдуть концерти «Легенди святого Різдва», Оксани Мухи, Тіни Кароль, Ірини Федишин. Але ми бачимо, що є попит саме на наш продукт»,– розповіла комерційний директор театру. 

Мюзикл «Гуцулка Ксеня» наробив найбільше шуму і збирає повні зали фактично за декілька годин продажу квитків. Це, звичайно, тішить керівництво театру. Там навіть йдуть на поступки глядачам і докладають додаткові покази в афіші. 

Проте тим, хто завчасно не планує своє театральне дозвілля, годі потрапити на мюзикл. Але керівництво театру переконує, що дуже часто глядачі йдуть навіть не так на виставу, як бажають подивитися на гру конкретних акторів.

«Якщо говорити мовою статистики, то ми змогли проаналізувати, на що йде глядач. 45 відсотків хочуть бачити комедії, 30 відсотків охоче йдуть на драму, на третьому місці – експериментальні жанри тощо. Але, попри все, маємо шалений попит на мюзикл. «Гуцулка Ксеня» – це класичний мюзикл за зразком бродвейських мюзиклів. Такого у нас дотепер фактично не було, тому він і такий популярний. Крім того, це ще й комедійна вистава. Звичайно, глядачі в нас завжди йдуть навіть не стільки на виставу, як на гру акторів. Наші актори завжди грають по-різному. Усе залежить і від настрою акторів, і від публіки у залі», – запевняє Леся Білан. 

У театрі відзначають основну проблему нашого місцевого глядача і навіть трохи дивуються із цього. В нас люди люблять купувати квитки за день-два до вистави. Але таку звичку відвідувачів театру можна вважати навіть не вадою, а радше практичним підходом, адже наперед розпланувати своє дозвілля і придбати омріяний квиток на виставу за два-три місяці – доволі ризикована справа. 

А раптом якісь життєві обставини стануть перепоною для такого виду культурного відпочинку саме у той день. А коли квитки завчасно куплені, то ж і повертати їх якось не дуже охота. Запитуємо, чи, бува, не працюють якісь спеціальні скупники квитків, котрі їх просто перепродують. Проте комерційна директорка театру переконує, що такого явища немає. На її думку, спрацьовує елементарна зацікавленість. 

«Ми розуміємо, що є і такі вистави, коли за тиждень-два квитки продані. Їх буквально змітають. Не думаю, що хтось перекуповує квитки і на них заробляє. У мене є знайомі глядачі, котрі вже шість разів були на виставі «Гуцулка Ксеня». Я здивувалася і запитала, для чого, а вони мені відповідають, що просто отримують море задоволення. Навколо стільки сірості, що вони приходять до театру і відчувають себе на святі, – продовжує пані Леся. – Сьогодні усе можна подивитися в онлайні. А тут живе спілкування. І все одно театр стає розкішшю, хоча й подеколи недоступною. І справа не у вартості квитків, адже на вистави великої сцени вони вартують від 50 до 150 гривень, а на камерну сцену – по 100 гривень».

Як запевнила комерційна директорка театру, найбільш касовими виставами залишаються «Гуцулка Ксеня», «Оскар і Рожева пані», «Занадто одружений таксист» і «Таксист-2». На камерній сцені завжди завчасно продана «Солодка Даруся», «На західному фронті без перемін», «Нація», «Заробітчанки, або Мамо, повернись…». 

Дитячі казки також завжди продаються. Є складніші вистави, на котрі не так йдуть глядачі. І тут відіграє не останню роль той фактор, що це важкі драматичні та високохудожні речі. 

«Хто вже побував і відчув кайф від такої вистави, той, безумовно, буде рекомендувати її іншим. А хто ще тільки читає, про що вистава, то він більше сумнівається», – каже пані Леся. 

Леся Білан зауважує, що й у театрі є свої ризики, адже не завжди тут знають, як «зайде» та чи інша вистава. Перед формуванням репертуару на місяць дуже ретельно продумують усі дні. Адже не завжди можна вгадати, як правильно поставити виставу у репертуар, щоби вона не «пролетіла». 

Все залежить і від того, що паралельно відбувається того чи іншого дня в Івано-Франківську на інших майданчиках та в інших закладах, переконують у театрі. Кажуть, є такі вистави, над котрими вагалися і не знали, як вони підуть. Сюди зараховують і діалог почуттів «Кохання з присмаком дощу», і постановку Дитячої театральної майстерні «Україна в огні». 

При цьому Леся Білан наголошує, що купівля квитків в останні дні перед виставою – це для працівників театру поки що парадокс. Бо до останнього дня не знають, чи буде повна зала глядачів. І справжнім феноменом називають рекорд, коли за годину було продано триста квитків.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#новини #івано-франківськ #драмтеатр #квитки
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
live comments feed...