Історія самотньої хворої жінки з Косівщини, що помирає з голоду: влада та сусіди відвернулися від неї

Були в жінки в Розтоках. В селі є купу підприємців, священник, сільська рада, а людина реально живе гірше, як у нас всіх домашні улюбленці. В хаті чисто(відносно ситуації). Жінка худа, як тріска. Не п’є! Не має нікого, – дописує чоловік, пише Місто.

2020 рік на дворі і в селі проїжджали подвір’я на якому стояли сім машин (буси, євробляхи), а вона без нічого. Мав біля себе 1000 грн, то віддав. Було б більше. Там треба всього, що в нас є і що ми думаємо, що то сміття і треба викидати. Посуд, одяг, меблі, дрова(на них влітку готує). Може й просто поговорити людина хоче. А ще є хвороба. І не має жодного фінансового доходу, окрім урожаю з декількох горіхів. Там таких проблем, що навіть не уявляю з чого б розумно розпочати, – додає Мацьоцький. – Думав, що люди, як голодні стають жорстокі, але не всі. Навпаки тиха і скромна…я б напевне вже давно пішов по селу з ножиком, якщо б сидів голодний. Впевнений, що в тюрмі людина почуває себе краще. Має їду, тепло, можливість помитися. Лише внутрішня доброта, віра в Бога і людей тримає цю жінку в суспільстві сліпих і байдужих жителів села Розтоки Косівського району.