Нерест: що можна, що не можна і куди піти рибалити. Інтерв’ю з начальником Івано-Франківськрибоохорони Володимиром Викалюком

З 1 квітня на Прикарпатті розпочався період нересту. Які обмеження і заборони це накладає на поціновувачів рибної ловлі, які суворі покарання їм загрожують і що треба знати, щоб не потрапити “на гачок” інспектора рибоохорони. Прокоментувати ці та інші актуальні для наших читачів питання, пов’язані з нерестом ми попросили начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Івано-Франківській області Володимира Борисовича Викалюка.

Отже Володимире Борисовичу, які заборони і які обмеження накладаються на рибалок у період нересту?

На час проходження нересту на Дністрі з усіма притоками та створеними водосховищами (до яких відноситься Бурштинське водосховище) лов риби заборонений з 1 квітня по 10 червня. На Пруті з усіма притоками – з 1 квітня по 20 травня. У придаткових водах та незакріплених ставках – з 1 квітня по 30 червня.

Чинні Правила рибальства містять цілу низку обмежень щодо місць, термінів риболовлі, знарядь лову, розмірів та норм вилову риб. Всі вони спрямовані на раціональне ведення рибальства та рибництва. Але жоден нормативний акт не буде дієвим, якщо кожен з нас не розуміє, що лише господарське ставлення до загальнодержавної власності – природних ресурсів може їх врятувати від споживацького винищення.

Що поліпшує і що погіршує умови нересту?

Насадження вздовж берегів водойм захищають береги від розмивання, поліпшують санітарний стан водойм та якість води у них. Отже є додатковим позитивним фактором впливу на проходження нересту. А чи всі знають, яку велику роль відіграють вищі водні рослини в очищенні забруднених водойм, а деякі риби навіть використовують їх або їхнє коріння для відкладення ікри – плітка, лящ, сазан (короп), лин, пічкур, окунь.

Немало важливим фактором, який впливає на проходження процесів відтворення, є підтримання постійного рівня води у ставках, водосховищах. Якщо рівень води різко знизити, то відкладена на мілководді ікра залишається висихати на сонці, знищується птахами. Коли ж навпаки, різко збільшити рівень води, порушується температурний режим, вода вже не так швидко прогрівається і процес дозрівання ікри сповільнюється.

Шкідливо впливає на водний режим водойм і річок, а отже і на проходження нересту, безсистемне безгосподарське проведення робіт із спрямлення русел та вибирання гравію. Ще восени облдержадміністрація прийняла розпорядження про посилення рибоохоронної роботи на малих річках і водоймах області, в якому чітко висвітлено напрямки роботи природоохоронних та правоохоронних організацій, направлених на збереження водного фонду області та збільшення рибних запасів.

Чи слід розуміти нерест як цілковиту заборону на риболовлю? Що ж тоді робити тим фанатам, які ні дня не можуть прожити без вудки?

Під час нересту риб виділено ділянки для аматорського рибальства, де можна рибалити однією вудкою (поплавцевою або донною), спорядженою одним гачком, та спінінгом з блешнею у світлу пору доби, лише з берега, з дотриманням норм вилову (3 кілограми цінних видів риб).

Такі ділянки розташовані: на річці Дністер – від шляхового мосту біля села Сівка-Войнилівська до шляхового мосту біля села Нижнів, крім пригирлових ділянок приток Дністра першого порядку (які впадають безпосереднь у річку Дністер) у радіусі 500 метрів від їхніх гирл; на річці Прут – в межах міст Снятин, Коломия та на ділянці річки від міста Коломия до мосту у селі Корнич; на річках Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська – в межах міста Івано-Франківська (до злиття річок); в нижній частині Івано-Франківського міського озера (у верхній мілководній частині озера рибальство заборонене. Межа – по лінії рятувальна станція – місток на острів. Заборона також стосується містка та острова).

На які неприємності слід очікувати тим рибалкам, які все-таки порушать встановлені обмеження і заборони, рибалитимуть за межами дозволених зон тощо?

Звісно, буде дуже прикро, якщо рибалки не захочуть правильно зрозуміти та оцінити дії рибоохорони або проігнорують наші кроки до ведення “прозорої політики”. Неприємно, коли людина, не знаючи обмежень на час нересту, потрапить до числа порушників, але ще гірше, коли на наше намагання співпрацювати новоявлені “промисловики” зумисне вдаються до “браконьєрки” або навіть прості рибалки-аматори порушать кордони зон, дозволених у цей час для рибальства, і закинуть вудку там, де вилов риби заборонений. Таким хочеться нагадати, що під час нересту штрафні санкції суворішають. Наголошуємо, що встановлені такси застосовуються до кожного екземпляру водних біоресурсів незалежно від його розміру та ваги. Тобто за кожну виловлену з порушенням Правил любительського і спортивного рибальства (наприклад, вилов сіткою, електровудкою, з використанням вибухівки, “косою”, (із застосуванням способу багріння), у заборонений час або у забороненому місці, “маломірки” (менше встановленого розміру), з перевищенням максимальної кількості гачків тощо) рибину доведеться сплатити чималу суму.

Ось, для прикладу, такси на окремі види риб: судак – 510,00 гривень; сом – 425,00 гривень; щука, форель – 340,00 гривень; сазан – 306,00 гривень; рибець, білизна (рос. - “жерех”), товстолоб, амур білий – 255,00 гривень; лящ – 170,00 гривень; лин – 119,00 гривень; плітка, клепець (рос. – “білоглазка”)– 85,00 гривень; краснопірка – 68,00 гривень; підуст, плоскирка (рос. – “густера”) – 34,00 гривні; карась сріблястий, окунь, верховодка (уклія), в’юн, йорж – 17,00 гривень.

До порушень Правил рибальства відноситься і незаконний продаж риби. Слід пам’ятати, що аматорський вилов риби дозволяється безкоштовно для власних потреб, а не для продажу. Тим, хто хоче займатись продажем риби та рибопродуктів, необхідно мати відповідні документи.

То все-таки щоб ви найперше порадили нашим читачам: як пересічному рибалці не потрапити “на гачок” інспектору рибоохорони?

Моя головна порада: щоб не потрапити “на гачок” рибінспектору, варто ще раз нагадати собі Правила аматорського рибальства під час нересту. Ставтесь до природи бережливо і вона вам віддячить. Хай щастить!