• Головна
  • "Золотий хрест" за відвагу: історія молодшого сержанта з Калуша, який виніс з поля бою чотирьох полеглих побратимів
18:30, 4 липня

"Золотий хрест" за відвагу: історія молодшого сержанта з Калуша, який виніс з поля бою чотирьох полеглих побратимів

"Золотий хрест" за відвагу: історія молодшого сержанта з Калуша, який виніс з поля бою чотирьох полеглих побратимів

36-річний молодший сержант Микола Любезний із села Голинь Калуської громади, знаний за позивним "Боб", отримав почесну нагороду "Золотий хрест" від Головнокомандувача ЗСУ.

Про це повідомляє видання "Вікна".

Чоловік пригадує, як уранці 24 лютого 2022 року прямував на роботу до Івано-Франківська і став очевидцем запуску ракети в напрямку аеропорту. Тоді ж, не вагаючись, звернув у місцевий військкомат, однак через велику кількість охочих його не змогли одразу мобілізувати.

Микола проходив строкову службу в Десні, де був командиром танка. Із 2 листопада 2024 року він служить гранатометником у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Перед тим пройшов базову підготовку в Рівному. На фронт пішов заради безпеки своєї мами та 10-річної доньки Анни.

Після вручення повістки 17 червня 2023 року у Франківську, Микола пройшов медкомісію. Через нещодавнє видалення селезінки отримав обмежену придатність, але все ж добровільно залишився в армії. За його словами, не хотів повертатися додому, бо відчував обов’язок перед країною та побратимами.

"У нас тут — як родина. Коли пішов у відпустку, вже на другий день хотілося назад. Перші виходи на позиції — було страшно, та підтримка командира додала впевненості. Тепер уже сам виносив з поля бою загиблих. За вісім місяців у Покровську я забрав тіла чотирьох побратимів. Це боляче, але головне — повернути їх додому, навіть якщо "на щиті", — ділиться боєць.

Нагороду "Золотий хрест" Микола отримав 27 червня. Як каже, не очікував такого визнання, адже служить порівняно недовго. Разом із ним нагороду отримали ще четверо військових з його підрозділу.

"Коли дізнався про нагороду, був у шоці. Думав: "За що мені така честь?" Але командир пояснив — виніс чотирьох загиблих, серед них були й мої друзі. У ті моменти було лише бажання — забрати їх і не дати ворогу. Вночі, коли немає боїв, душа розривається — хочеться кричати від болю, сльози самі котяться...", — зізнається герой.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#золотий #хрест #відзнака #військовий #прикарпаття #любезний
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення