Хочеш генія - отримаєш невротика: чим обертається тиск на дитину під час навчання

Сучасні батьки все частіше змагаються за "ідеальність" своєї дитини, забуваючи про головне - її внутрішню рівновагу.

Освітянка й логопедка Оксана Лавриненко застерігає: порівняння й постійний контроль лише руйнують самооцінку, пише 0342.ua

Натомість дитина має вчитись приймати як перемоги, так і поразки, а поряд повинен бути підтримуючий дорослий, а не наглядач.

Навіть прості дії, повторювані з задоволенням, дають результат. Примус - ворог мотивації.

Ще одна поширена помилка - ігнорування мовленнєвих труднощів. Якщо дитина у п’ять не вимовляє всі звуки, з цим треба йти до логопеда ще до школи. Адже перший клас - і без того великий стрес.

Освіта сьогодні далека від ідеалу: хтось не готує дітей взагалі, інші - перевантажують, як перед вступом до вишу. Але школа - це не лише знання, а ще й вміння мислити, долати труднощі, говорити про свої емоції.

Домашні завдання часто стають катуванням: без пояснень, з перевантаженням. Усе це - прямий шлях до втрати інтересу до навчання.

"Ненависть до школи ми формуємо самі", - наголошує Лавриненко. Рішення - у підтримці, стабільності й спокійній увазі. Вечірні заняття без тиску здатні дати більше, ніж годинне "сидіння" з криками.

Ідеальний почерк - не головне. Якщо рука не готова, дитина буде страждати. Краще до школи тренувати моторику через малювання, ліпку чи ігри.