Прикарпатські-пенсіонери-жертводавці відмовляються приймати гроші від активістів Євромайдану

Франківські пенсіонери Мирослава Калина і Михайло Кравчук обурені, що їм хочуть повернути пожертву на Майдан.

Новина про те, що подружжя пенсіонерів з Івано-Франківська передало на потреби Майдану 10 тисяч гривень, облетіла всю Україну. Багато хто захоплювався цим вчинком стареньких, хтось плакав від зворушення. Чимало людей засудили активістів Майдану, які буцімто взяли у пенсіонерів останні гроші, відкладені на похорон. Кілька ініціативних груп навіть збирають кошти, щоб повернути їх Мирославі Калині та Михайлові Кравчуку. А що думають з цього приводу самі пенсіонери?

"Вчора до нас приходила журналістка з центрального телеканалу і сказала, що вони вже збирають для нас гроші, - каже пані Мирослава. - Я мусила відкрити холодильник, щоб показати, що він забитий продуктами. Одягу нам не треба, ще й своє пороздавали. На ліки і все необхідне пенсії цілком вистачає. Нам не треба нічиїх грошей! Ми не віддали останнє". Пані Мирослава ще раз відкриває холодильник, щоб і кореспондент "ГК" міг пересвідчитись, що потреби у продуктах у подружжя справді немає.

Мирослава Калина і Михайло Кравчук мешкають у доволі скромній однокімнатній квартирі. У просторій кухні пан Михайло, ювелір і годинникар за фахом, облаштував також коридор, туалет та щось на зразок вітальні. Щоб відділити кухню від вітальні чи від коридору, достатньо зсунути заслони, що розділяють ці зони. У єдиній кімнаті два ліжка, стіл, крісла, великий сервант та телевізор. Більше нам нічого і не треба, кажуть старенькі.

У хаті дуже тепло. Гріють напалені зранку кахельні п’єци. Усюди прибрано і охайно. Пані Мирослава пояснює, що до них постійно навідується братова, яка прибирає, пере, привозить продукти, купує усе необхідне: "То курочку з села привезе, то свиню заріжуть і нам передадуть. Завжди маємо свіже молоко. Вона нам допомагає у всьому. Минулого тижня хотіла мити вікно, то я ледве відрадила, щоб її не протягнуло". Дітей у пані Мирослави немає, а у пана Михайла є донька від першого шлюбу, яка мешкає у Франківську.

"Чому ми вирішили віддати гроші? Побачили по телевізору, що село Братківці зібрало на потреби Майдану 1600 гривень, і їм ще дуже дякували, казали, що то велике село, - пояснює пан Михайло. - Нас це страшенно обурило! Скільки людей мають гроші вдома по панчохах і бояться віддати на добру справу. Ми хотіли показати приклад іншим і допомогти Україні!" Телевізор здебільшого дивиться Мирослава Михайлівна і усе найважливіше переказує чоловікові.

"Коли ми побачили, що твориться на Майдані, я одразу придумав гроші передати, але боявся казати Миросі, бо не знав, як вона відреагує, може, не захоче. А вона сама через два дні запропонувала. Почали думати, як передати гроші, бо поштарка відмовилася таку велику суму від нас брати. Мирослава Михайлівна вже була готова брати таксі і разом із братовою їхати на Вічевий майдан, щоб особисто вкинути гроші у скриньку, як поштарка Надія залагодила візит активістів штабу Національного спротиву. Молодь завітала до пенсіонерів додому зі скринькою для особистих пожертв та кількома тележурналістами.

Поки ми спілкуємося, пан Михайло наливає у келішок 10 грамів домашнього вина і запиває якусь пігулку: "Маю звужені судини, і лікар порадив так робити, бо алкоголь їх розширює і ліки відразу діють". Вже понад 30 років він хворіє на діабет. Про свої хвороби пенсіонери розповідають неохоче. Пережили вони чимало і, як виявилось, саме хвороба поєднала їх майже 40 років тому.

Михайло Дмитрович - воїн УПА. Під час німецької окупації у 43-му році він проходив підстаршинський курс у Карпатах. Не встигли упівці прийняти присягу у Чорному Лісі, де командував Різун, як їх розбили червоноармійці. "Побрили - і на фронт", - пригадує пан Михайло. На війні його тяжко поранили в ногу. Довелося перенести кільканадцять важких операцій, через що одна нога стала трохи коротшою за іншу. Попри примусову службу у Радянській армії, чоловіка засудили до 15 років ув’язнення за участь в УПА. Покарання  спочатку відбував у штрафному таборі у Воркуті, а потім у Сибіру. Відсидів шість з половиною років. "Мене звільнили через ногу, бо вона 13 років гнила, скільки операцій не робили", – каже пан Михайло.

Після таборів Михайло Дмитрович поїхав до Луганська, де закінчив машинобудівельний технікум. Точна механіка допомогла навчитися ремонтувати годинники і опанувати фах ювеліра - цим пан Михайло займався вже в Івано-Франківську, куди переїхав у 1972-му році. До того він працював на заводі у тому ж Луганську і заробив на квартиру, у якій тепер мешкає подружжя.

"Коли мене посадили, я був жонатим, дочці було 2 роки і 8 місяців. А коли мене випустили, доньці вже було 9 років, а жінка вийшла заміж за колегу мого батька, – розповідає пан Михайло. - Коли ми познайомилися з Миросею, вона сказала, що має проблеми зі здоров’ям. Я також знав, що хворію, тому, думаю, що здорову за жінку не буду брати. Я захотів її забрати, бо вона також хворіла і багато перенесла у житті". Разом подружжя вже 37 років. Старенькі і досі доглядають один за одним і піклуються одне про одного кожної хвилини.

«Поправте йому комір, бо мені дуже важко встати", - просить мене Мирослава Михайлівна, коли вони разом мають сідати до фотографії. Останніми роками жінка переважно прикута до ліжка, пересувається по хаті за допомогою костиля. "У 60-му році мені видалили одну легеню. Без наркозу. Зламали мені два ребра. Операція тривала 4,5 години, мені лише кололи новокаїн", - пані Мирослава розповідає про це незворушно. Додає, що одразу ж після операції попросила хірурга показати видалену легеню: – Та була вся синя, бо я мала цироз. Після війни у мене було запалення легенів. В селі мені поклали банок, бо ніхто не знав, що при температурі банки не можна класти".

Під час війни пані Мирослава перехворіла на тиф. Мала інвалідність, але у радянський час групу зняли і жінці довелося піти працювати. Мирослава Михайлівна працювала швачкою на фабриці імені Рози Люксембург. А Михайло Дмитрович у цей час ремонтував годинники у годинниковій майстерні на площі Міцкевича, а згодом став її завідувачем. Припинив працювати років десять тому. Каже, почали німіти пальці.

"Нехай за нас не переживають. То не останні наші гроші, - сміються старенькі. - Ми собі даємо раду і нічого нам в цьому віці вже не потрібно! На прощання пан Михайло з гордістю показує золотий значок-тризуб, який він зробив своїми руками і завжди носить при собі. "Я не маю права Бога гнівити і дякую Богу за все. Щодня молю Бога за Україну!" – каже він.

Михайло Дмитрович виходить на ґанок нас провести і закурює дзигар. Дивуємося, як можна курити у 90 років? "Мені лікар сказав, що в моєму віці вже не можна кидати, бо буде гірше", - підморгує дідо.

P.S. На гроші, які пожертвували Михайло Кравчук та Мирослава Калина, з Івано-Франківська відправили на київський Майдан майже 70 людей.

Версії
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
7 переглядів у вересні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Суспільство
В Івано-Франківську знайшли раніше зниклих дітей із Закрпаття. Повідомляється, що поліцейські Львівщини, спільно з поліцейськими Івано-Франківська виявили трьох дітей, які пропали кільком днями раніше. Заява про зникнення дітей надійшла 17 вересня до Стрийського відділення поліції від 40-річного жителя Закарпаття. Чоловік заявив, що пропав його 14-річний син і дві сусідські дівчинки віком 12 і 13 років. За словами заявника, дітей останній раз бачили 16 вер...
Суспільство
На автодорозі Івано-Франківськ – Тисмениця сталася ДТП. Про це інформують очевидці у Телеграм-каналі Frankivsk 112. Зазначається, що водій автомобіля Toyota Highlander допустив зіткнення з пішоходом на неосвітленій частині дороги. Пішохід загинув на місці.
Суспільство
На Івано-Франківщину повернулися бійці зведеного загону, які два місяці несли службу на території Операції об’єднаних сил. Загін із 30-тьох бійців повернувся у повному складі, гідно виконавши поставлені завдання. Поліцейських 20 вересня зустрічали керівництво поліції області, рідні, друзі і побратим. Напередодні їм на зміну прибули колеги, які нині вже виконують завдання по охороні публічного безпеки та порядку на Донеччині.
Суспільство
19 вересня 2020 року у селі Старий Лисець Тисменийцького району пішла з дому та не повернулась Цап Марія Про це повідомляють в чаті 112 в мережі Телеграм, пише ПІК. Прикмети: вік – 86 років, зріст – 163 см, вага – 80 кг. Була одягнена в фіолетовому халаті. Будь-яку інформацією просять повідомити за номерами: (068)6835777, (050)6835777 або «102».
Суспільство
Станом на 20 вересня в Івано-Франківській області підтвердили 12 382 випадки коронавірусу. За добу в області зафіксували 170 випадків. Від цієї хвороби померли 277 прикарпатців, за добу летальних випадків не зафіксували. Загалом одужало 5374 людини, за добу – 20. Наразі хворіє – 6731. В Україні за добу підтвердили 2966 випадків. Подаємо статистику летальності по районах за даними НЗСУ: Івано-Франківськ – 76, Надвірнянський район – 15, Тисменицький район –...
Новини компаній
Вже зовсім скоро, 4 жовтня, всі педагоги країни святкуватимуть своє професійне свято - День Вчителя. Важливо вибрати корисний подарунок, який буде приносити користь і робити життя хоча б трохи комфортніше та яскравіше. Одні з кращих і оригінальних варіантів на сьогоднішній день - розумний парасольку і дерев'яні годинник. Вони корисні, зручні і функціональні. Цими подарунками вчитель буде користуватися досить часто, згадуючи турботливого учня і будучи йому...
Новини компаній
Скоро в усіх школах і садках будемо відзначати День вихователя і День вчителя. У батьківських чатах з'явиться це важливе питання: "Що дарувати. Як вітати?" )) Нехай це будуть не просто квіти і цукерки, а зворушливе послання від учнів або слова подяки від батьків. Дивіться нашу добірку з 5 кращих ідей, щоб здивувати, порадувати і зворушити улюблених педагогів до сліз. 1. Фотокнига кращих моментів в садку / школі Домовтеся і створіть загальну папку на Google...
Спорт
Франківські “дракони” зазнали поразки від херсонського “Продексіма”. Читайте також: Як виглядали франківські депутати у шкільні роки Лік голам у херсонському поєдинку відкрили господарі зусиллями Шотурми, який потужним ударом зі штрафного змусив капітулювати Колтка – 1:0. Пропущений м’яч не знітив гостей, які до середини першого тайму демонстрували дуже дисципліновану гру в захисті, повністю перекривши ігровий кисень “мельникам”. Саме завдяки злагодженій г...
Суспільство
Прикарпатцям нагадують про бюджетні кошти, які спрямовуються на державну підтримку розвитку тваринництва, в тому числі спеціальну бюджетну дотацію за наявні бджолосім’ї. Дотація за бджолосім’ї надається на безповоротній основі фізичним особам та суб’єктам господарювання, які є власниками бджолосімей, за наявні в поточному році від 10 до 300 бджолосімей у розмірі 200 гривень за бджолосім’ю. У разі наявності більше, ніж 300 бджолосімей максимальний розмір до...