Жодне бомбосховище у Івано-Франківську не придатне для захисту населення!

Ще з початкової школи пам’ятаємо, яку увагу колись приділяли цивільній обороні. Усі діти і дорослі знали, як правильно користуватися марлевими пов’язками та протигазами, як швидко і дисципліновано евакуюватися з місця небезпеки та як надати невідкладну допомогу постраждалим. Часи змінилися, всі ці навчальні моменти відійшли у минуле. Проте у світі дедалі частішають випадки різних терористичних випадків. Чи є у Івано-Франківську місця, куди може сховатися мирне населення у випадку загрози? 

Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого комітету міської ради Юрій Щочкін розповідає, що „бомбосховище” – це уже застаріле поняття, зараз ці місця називають сховищами цивільної оборони і до них відносяться не тільки власне сховища, але й протирадіаційні укриття. 

„Кількість їх у Івано-Франківську не зменшилася. Усі ті, що були побудовані за радянських часів, залишилися. Але, за останні 20 років, жодної захисної споруди в місті не побудовано”, – каже Юрій Щочкін. 

За його словами таких сховищ у місті є понад 50, але усі вони перебувають в незадовільному стані. Більше того, половину цих захисних споруд оцінюють як такі, що не готові до використання за призначенням. 

Причина цього доволі банальна. Майже усі захисні споруди цивільної оборони перебувають у власності об’єктів, підприємств, установ, організацій. У комунальній власності міста їх лише 5, інші ж розміщені на об’єктах господарювання. 

„За останні роки підприємства неодноразово переходили з однієї власності в іншу. Хоча захисні споруди, згідно законодавства, не повинні приватизуватися чи передаватися в оренду, вони мають залишатися в державній власності, але є ряд порушень і сховища в окремих випадках перейшли у приватну власність, а в інших – у статутний фонд підприємства. Це призводить до того, що керівники менше уваги приділяють їх утриманню, відновленню, ремонту і тому сховища поступово приходять у непридатний стан”, – розповідає Юрій Щочкін. 

Ще одна проблема івано-франківських сховищ цивільної оборони – вони від початку не передбачалися для захисту населення. Будували їх для захисту найбільшої робочої зміни на тих підприємствах, які мали б працювали під час можливої війни. Передбачалося, що люди працюватимуть у кілька змін і на найбільшу робочу зміну цих підприємств й розраховувалися сховища. 

Усі ці підприємства, як правило, знаходяться на околицях міста. А, згідно законодавства і регламентуючих документів, відстань до сховища для мешканців не повинна перевищувати 500 метрів. А у центральній частині міста таких сховищ дуже мало.