Бути еко: історія з Франика

Марічка Федорук

Марічка Федорук: Чому ми купуємо і несемо додому сміття (пластик, китайський непотріб , поліетиленові пакети і т.п.)? Чому отруюємо самих себе і довкілля побутовою хімією? Чому тратимо ресурсів більше, ніж нам потрібно, забуваючи, що навіть відновлювальні ресурси мають здатність вичерпуватись? Таких «чому» дуже багато. Якщо їх собі поставити, тоді питання “Чому ти стала екологічно свідомою?” стає неактуальним.

Наша планета вмирає мовчки, особливо не обтяжуючи нас «своїми» проблемами. Кожен з нас чув хоча б щось про екологічні катастрофи, забруднення планети і глобальне потепління. Але все це настільки далеке що, здавалося б, ніяк нас не стосується, - інформує 0342.ua з посиланням на Екоцентр

Проте щороку, так звані, «спільні трагедії» (англ. Tragedy of the Commons) підкрадаються до кожного з нас все ближче і нагадують про себе все гучніше. В масштабах планети ми користуємося спільною атмосферою, океанами, навіть різноманіття флори і фауни є загальним надбанням, а їхнє зменшення – спільною трагедією. В масштабах міста – у нас спільне повітря, вода, рекреаційні зони. Тому дбаючи про своє благо – не можна забувати про наслідки для інших мешканців міста, села і для планети загалом, бо, зрештою, ми шкодимо собі, адже все взаємопов’язано.

Наприклад, купуючи банани ми забруднюємо атмосферу, ґрунти Південної Америки і наш організм. Ви запитаєте «як?», адже ми мали за мету лише поласувати «корисним фруктом»? При транспортуванні бананів літаком в повітря виділяються гази, які спричиняють глобальне потепління. Для того, щоб отримати прибуток швидше – дерева обробляються шкідливими речовинами, які забруднюють ґрунти і води плантацій в Південній Америці, від чого хворіють тамтешні мешканці. І, звісно, всім відомо, що банани обробляються спеціальними речовинами для довготривалого зберігання, тому ми, насправді, споживаємо не корисний фрукт, а отруту.

У масштабах міста все очевидніше – зловживаючи особистим автотранспортом чи спалюючи листя, ми забруднюємо повітря, яким дихаємо. Отруїти воду, яку ми потім п’ємо, можна одразу декількома шляхами: використовуючи шкідливу побутову хімію, викидаючи батарейки, лампочки та пластик на сміттєзвалище, не віддаючи їх на утилізацію тощо. Схожих прикладів є чимало.

У містах з кожним роком стає все більше мешканців. Проте, «місто – це не проблема, а шляхи її вирішення», – стверджує мер бразильської Курітіби Жайме Лернер. Якість і тривалість нашого життя залежить від того, наскільки добре ми зможемо урбанізуватись. У розбудові сприятливих до навколишнього середовища міст повинні брати участь бізнес, держава і суспільство.

Моя історія

Починати свій екологічний шлях набагато простіше гуртом. Мені у зміні повсякденного стилю життя та поведінки дуже допоміг проект «Стале домогосподарство». Під час дев’яти зустрічей ми дізнавалися багато цікавих фактів стосовно екологічних проблем, починали глибше розуміти, чому потрібно міняти свої звички, а головне – ми отримали багато практичних порад щодо сталого ведення домогосподарства.

Завдяки проекту було вже не так складно вимикати воду під час чищення зубів чи світло, коли виходиш із кімнати, чи зарядні електроприлади, адже ти вже знаєш як саме ця твоя маленька дія впливає на довкілля. Коли хтось із членів екокоманди розказує, як легко йому вдалося відмовитися від побутової хімії і що насправді це не так складно, що народні методи теж діють – дуже хочеться спробувати і собі. А потім вже не помічаєш, як крок за кроком змінюєш свою поведінку, відчуваючи гордість за себе, коли дбаєш про довкілля і навпаки – сором, коли дієш не так як треба.

Наприклад, мити посуд можна содою, гірчицею чи звичайним господарським милом. Особисто я люблю комбінувати ці засоби, в залежності від виду забруднення. Звичайно, найкраще мити посуд просто гарячою водою і старатися не використовувати ніяких засобів, адже їх неможливо повністю вимити, а далі, разом з їжею, вони потрапляють в наш організм. До прикладу, гірчиця чи сода ніяк не зашкодять нам і довкіллю, на відміну від хімічного миючого засобу.

Для прибирання ванної кімнати я використовую соду, оцет і домашній дезінфекційний засіб. Саморобний засіб я також застосовую для дезінфекції кухонних поверхонь. Його склад дуже простий: на 250мл засобу я використовую 1 пачечку харчової лимонної кислоти (50г), 2-3 кришечки етилового спирту (можна придбати в аптеці), 5-8 крапель ефірної лавандової олії і 250 мл води. Можна також використовувати інші ефірні масла та їх комбінації. Такий засіб в поєднанні з содою нічим не гірший за хімічні миючі засоби, але не шкідливий для здоров’я і має приємний запах. Запах можна постійно змінювати, додаючи ті чи інші ефірні масла. Для чищення раковини чи унітазу, я спочатку посипаю поверхню содою, потім розпилюю на них домашній засіб і чищу губкою – як і у випадку з хімічними засобами.

Якщо є проблема з вапняним нальотом – потрібно використовувати оцет. Його можна застосовувати у комбінації з содою і з домашнім засобом – залежно від складності забруднення. Такі прості засоби нешкідливі для здоров’я, безпечними для довкілля, а також набагато дешевшими. Прибирання з домашніми засобами не складніші за прибирання з побутовою хімією, але набагато приємнішим, адже ви не дихаєте шкідливими випарами і не отруюєте ваш організм.

Варто лише почати експериментувати і розумієш наскільки всі стереотипи про сучасний спосіб життя є помилковими.

Адже це зовсім не складно – взяти з собою екоторбинку і не використовувати пластикові пакети. Чи прихопити з дому скляну пляшку з водою і не купувати пластикових пляшок у магазинах. Це не лише зменшить кількість відходів, зекономить ваші кошти, але й буде корисним для вашого здоров’я. Тому що вода в пластикових пляшках може нагріватися при перевезенні від чого пластик виділяє шкідливі речовини, зокрема канцерогени.

І мова йде не про те, що потрібно себе в чомусь обмежувати, а про те, щоб не марнувати ресурси планети і своє здоров’я. Станьте на екологічну стежку і ви зможете бачити і розуміти більше.

Якщо вам не шкода себе та інших мешканців вашого міста чи села, то пожалійте хоча б ваших сусідів по нашій планеті – кубинців, марокканців чи тайців. Адже ваші дії впливають і на них теж.