Очисні споруди на Прикарпатті: відмиті мільйони

Очисні споруди у Товмачику, на які виділили понад 7 млн. гривень і запустили три роки тому, весь цей час працюють неефективно. До очисних не можуть підключити житлові будинки і навчальні заклади села. Стоки скидають у притоку Прута, а всього за п’ять кілометрів знаходиться міський водозабір Коломиї. 

Партія «ВОЛЯ» разом з громадськістю та журналістами здійснила екорейд і перевірила стан очисних споруд у селі Товмачик та П’ядики Коломийського району. Активісти вкотре переконалися у неефективному господарюванні та використанні коштів екологічних фонду на Прикарпатті.

Виправний заклад, у якому відбувають покарання близько півтисячі ув’язнених, неодноразово штрафували через викиди нечистот у притоку Прута. Після повені 2008 року, старі очисні, які збудували ще наприкінці 60-х років минулого століття були остаточно зруйновані. Нові – вартістю понад 7 млн. гривень запустили у 2012 році. За рік до того рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради виділили перший транш майже 1,5 млн. гривень. 

Тоді губернатор області Михайло Вишиванюк з свитою заступників і чиновників із столиці урочисто перерізав стрічку на об’єкті. Прикро, але очисні споруди у Товмачику не запрацювали, знадобилося ще два роки аби їх здати на баланс виправного закладу. Увесь цей час неочищені стоки скидали у притоку Прута. Всього за п’ять кілометрів від "зони" розташований водозабір міста Коломиї, який забезпечує питною водою мешканців райцентру. Якої ж якості воду споживали коломияни?

На жаль, сьогодні питання з очисними у Товмачику не закрите. Активісти «ВОЛІ» пересвідчилися, що неочищені як слід стоки з колонії і чотирьох багатоповерхівок продовжують скидати у ріку. 

Каналізаційна гілка, яка проходить через колонію постійно забита, будинки до очисних підключені, але не можуть скинути туди стоки

«Каналізаційна гілка, яка проходить через колонію постійно забита, будинки до очисних підключені, але не можуть скинути туди стоки, — каже сільський голова Товмачика Віктор Григорчук. – Основна причина - каналізаційна мережа стара». 

З багатоповерхівок усі стоки потрапляють у кілька колодязів неподалік житлового масиву. За нескладними підрахунками, якщо у 60 квартирах мешкає по 2 людей, а згідно норм на добу один мешканець може використати до 200 л води, то виходить приблизно 24 кубів стоків кожного дня. У такому разі нечистоти з колодязів потрібно викачувати щодня кілька разів. Звісно, що місцеві мешканці цього не роблять. 

Еколог експерт Володимир Красноштанов вважає, так забруднюються підземні води, бо не викачані стоки просочується у водоносні горизонти. Така ж проблема із сільською школою, нечистоти звідти теж нікуди скидати. Сільголова Товмачика дивується, навіщо такі дороговартісні очисні, якщо мешканці населеного пункту не можуть ними користуватися?

«Визначити ефективність роботи цих очисних споруд не можливо з першого ж дня їх запуску, тобто з січня цього року, коли підписали акти прийому-передачі, – переконаний член обласної Ради партії «ВОЛЯ» Михайло Якимчук. – Більше того, вже півтора року екологічній інспекції відповідною постановою Уряду заборонено здійснювати будь-які перевірки і складати протоколи».

Мул, що осів на дні очисних свідчить, що вони не працювали. На місці активісти «ВОЛІ» застали працівників фірми, яка будувала очисні споруди. На їх думку, треба знову робити пусконалагоджувальні роботи, а це займе близько двох місяців. Неочищені стоки знову будуть потрапляти у водойму. 

Начальник інженерно-технічного відділу виправної колонії №41 Тарас Якимищак переконаний, що очисні споруди у Товмачику працюють хоч і незадовільно, але все-таки якось очищують воду, бо минулі роки стоки лишень хлорували і скидали у Прут. З його слів, проби очищених стоків відбирали один раз, минулого року у грудні, і виявили перевищену норму фосфатів. 

Наступним об’єктом перевірки стало село П’ядики, тут мають намір збудувати очисні споруди вартістю 23 млн. гривень, потужністю 500 м куб.

Кошти планують виділити з екологічного фонду Івано-Франківської області. Бюджет якого завдяки екологічним податкам промислового гіганта – Бурштинської ТЕС, є третій в Україні, попереду лише Дніпропетровська і Донецька області. Загалом цього року зі 115 млн. гривень екоподатку обласною радою на природоохоронні заходи спрямовано 46,8 млн. гривень. 

На думку Михайла Якимчука, вартість очисних споруд для села П’ядики не може складати пів нинішнього бюджету екофонду Прикарпаття. До того ж, інші райони області – Болехів, Рожнятів, Ворохта взагалі існують без очисних. 

Активісти «ВОЛІ» разом із сільським головою і представниками комунальної служби виїхали на місце старих очисних у П’ядаках. 

«Ми оглянули об’єкт, який розрахований на 100 м куб стоків щодоби. Він у доброму стані, лише колектор потребує ремонту, тим більше сьогодні очисні не завантажені, — розповідає Якимчук. – Щодо нових очисних, не проведено тендеру, хоча вже готують проектно-кошторисну документацію. Ми вимагаємо, щоб по даному об’єкт провели відповідну експертизу, а тендер відбувся прозоро із залученням громадськості».

Володимир Красноштанов, який здійснював перевірку практично усіх очисних споруд в області, впевнений, що такої потужності очисних в П’ядиках не потрібно, адже це зайві мільйони з бюджету. Крім того, чи зможе село обслуговувати і плати витрати за воду та електроенергію. А це десь 2-4 тис. гривень щодня. На його думку, очисні можна будувати наполовину меншої потужності, згодом якщо споруди не справлятимуться з очисткою стоків добудувати необхідні модулі. 

Треба міняти колектор на старих очисних, він просів під землею. Для цього ми не маємо грошей

«Треба міняти колектор на старих очисних, він просів під землею. Для цього ми не маємо грошей. Як не прикро, але відсутній державницький підхід до охорони навколишнього середовища, ми усі живемо нинішнім днем», - каже сільський голова П’ядиків Роман Сікорський. 

Нагадаємо, партія «ВОЛЯ» вимагає від Івано-Франківської облдержадміністрації надати інформацію скільки коштів екологічного податку надійшло протягом 2011-2014 років, на які об’єкти ці гроші витратили. Також підготувати та оприлюднити звіт про здійснення даної програми з актами виконаних робіт, а до розробки проекту наступної обласної програми охорони довкілля на 2015-2020рр. залучити громадськості та експертів.

На переконання активістів далі фінансувати екологічну програму до 2020 року без повного та прозорого звіту за попередні п’ять років та притягнення до кримінальної чи іншої відповідальності посадовців, які бездумно витрачали мільйони - неможливо.