Проте, спочатку подумаємо, що Ви собі уявляєте, коли чуєте слово “равлик”? Правда, щось слизьке, з мушлею і не дуже приємне. А ще на господарствах вони знищують урожай. Така собі тваринка, еге ж? А що якщо його скуштувати?
Мода на равлика прийшла до нас з Європи. В Італії, Іспанії, Франції та Греції їх часто їдять на вечерю, запиваючи келихом хорошого вина. А в Україні вони подаються тільки в найдорожчих ресторанах. І ось влітку 2018 року на Прикарпатті з’явилася перша равликова ферма.
“Покутський равлик” – місце, де вирощують продукт для кулінарії та косметології водночас.
Ідею для відкриття власної справи Іван Паламарчук, співзасновник та директор ферми, шукав вже досить давно, адже проживає у невеликому селі Копачинці на Городенківщині.
Так, у селі Копачинці у липні 2018 року з’явилася ферма “Покутський равлик”. З неї почався новий для нашого регіону вид діяльності – вирощення їстівного равлика.
Перш ніж потрапити до столу равлик проходить декілька етапів свого “життя”. Для них необхідно створити сприятливі умови. Для утримання маточного стада слід забезпечити в приміщенні м’який клімат. Годують равликів спеціальним комбікормом та видом ріпака – перко.
Обов’язковими умовами утримання равликів є перш за все достатня кількість їжі та режим вологості. В основному період вирощування равликів триває з лютого по жовтень. Равлики спарюються і через два тижні після спарювання відкладають яйця, час відкладання яєць — 12-38 годин. Інкубаційний період триває 15-25 днів. У червні равлики випускаються на поле, де випасаються до жовтня. Коли равлик “достигає”, його чекає інкубатор, у якому він засинає. Потім же, його можна експортувати.
На площі 10 арів вирощено равлика Helix Aspersa Maxima. Восени 2018 року на фермі зібрали перший урожай – 2,5 тонни. За словами пана Івана, це досить непоганий урожай для першого року роботи ферми. Крім того, цьогоріч планують розширювати ферму до півтора гектара.
Вирощення равлика це, в першу чергу, орієнтація на сферу харчування і на експорт до країн, де є його дефіцит. Зокрема, це є країни Західної Європи – Італія, Франція та Іспанія. Зараз прикарпатські підприємці завершують експорт – є покупець з Франції та Італії.
Ще один напрям роботи – розвиток внутрішнього ринку. За словами фермера, на Прикарпатті немає культури споживання равлика і він ще й до того не дешевий. Тисяча гривень за кілограм філе.
М’ясо равликів вважається справжнім делікатесом завдяки їхнім смаковим характеристикам та за ніжною структурою м’яса. Вони містять багато корисних речовин для організму та складаються з білків, води та невеликої кількості жиру. Входять такі мікроелементи, як магній, кальцій, залізо, цинк, йод, мідь, а також вітаміни групи «В». М’ясо равлика — потужний афродизіак.
Класика равликової кулінарії — фарширований равлик в мушлі під соусом. За версією французів та і гостей ферми, найсмачніший соус — по-бургундськи. Складається з соусу песто, часнику та зелені. Проте і крім бургундського є ще безліч цікавих і смачних соусів.
Для приготування спочатку варять равлика в кип’яченій воді. Потім його витягують із мушлі та варять в овочевому бульйоні. Паралельно варяться мушлі в содовому розчині для дезінфекції. А також готується соус, яким фарширують равлика в мушлі.