Усі троє хворих зперебували на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Калуської міської лікарні.
У серпні на Калущині задокументовано третій випадок хвороби Лайма. Як стало відомо, захворів чоловік віком 52 роки. Зараження відбулося під час відпочинку у лісі у селі Луці через укус кліща, інформують "Вікна".
За словами лікаря-епідеміолога Калуського районного відділу ДУ "Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" Мирослави Гуменяк, перший випадок зареєстрований у січні у чоловіка 58 років, який інфікувався за межами країни у лісі, де на нього напав кліщ. У липні задокументовано другий випадок захворювання у дитини віком 10 років. Встановлено, що захворювання виникло після укусу кліща в у селі Болохові.
Усі троє хворих зперебували на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Калуської міської лікарні.
Загалом у 2022 році зареєстровано 11 випадків укусів кліщами. У 2021 році хворобу Лайма на Калущині не реєстрували.
Як відомо, переносником збудника хвороби Лайма є іксодові кліщі.
Момент укусу кліща безболісний і зазвичай проходить непоміченим. У період кровосмоктання на місці укусу кліща розвивається запальна реакція, що супроводжується свербінням. На поверхні тіла кліщ може жити до 1 місяця. Період живлення самиць на тілі людини може бути від 5 до 10 діб. З моменту нападу кліща до його прикріплення зазвичай проходить 1-2 години.
В Україні із захворювань, які передаються через укуси кліщів, найчастіше зустрічається кліщовий вірусний енцефаліт та іксодовий кліщовий бореліоз — хвороба Лайма.
Спостерігається два піки активності кліщів: весняний — у квітні-червні та осінній — у серпні-вересні.
На території Калуського району збудників хвороби Лайма було виявлено у кліщах, зібраних поблизу сіл Завій, Підмихайля, Пійло, Довгий Войнилів, Мислів, Мошківці, Станькова, Стефанівка, Боднарів, Бережниця. Крім того, у пробах кліщів, зібраних у 2005 році неподалік Завою, виявлено збудника кліщового вірусного енцефаліту, а 2017 року поблизу Підмихайля — збудника туляремії. Ці території вважаються природно-осередковими щодо вказаних захворювань і вимагають настороженності з боку медпрацівників і постраждалих від укусів кліщами відносно можливого інфікування людей.
Останній випадок кліщового енцефаліту у Калуському регіоні був зафіксований у 1990 році.
Інкубаційний (скритий) період при кліщовому вірусному енцефаліті та хворобі Лайма становить від 3-5 днів до 1 місяця. Після цього з’являються загальна слабість, недомагання, нездужання, підвищення температури, головний біль, порушення сну. При хворобі Лайма часто на місці укусу кліща відмічається почервоніння будь якої форми, яке поступово збільшується у розмірах — мігруюча еритема (у 20% хворих вона відсутня). З клінічних проявів найбільш характерними є ураження шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату (ураження суглобів), серця.
Кліщовий вірусний енцефаліт проявляється зазвичай гарячкою, інтоксикацією і ураженням центральної нервової системи, іноді з множинними в’ялими парезами та паралічами. Усі спроби самостійного лікування, як правило, виявляються марними, нерідко призводять до тяжких наслідків (довготривала непрацездатність, інвалідизація). Іноді захворювання закінчується летально. Тому обов’язково слід звернутися до лікаря-інфекціоніста.
Профілактика захворювань, пов’язаних з укусами кліщів, полягає у знищенні кліщів (там, де це можливо), захисті від нападу і звільненні від них. Для знищення кліщів рекомендовано використання акарицидів в період активності кліщів на обмежених територіях, оптимально, в місцях скупчення великої кількості людей. При цьому доцільно використовувати відносно нестійкі пестициди з періодом розпаду 1.5-2 місяці і гострою акарицидною (протикліщовою) дією. Для суттєвого зниження чисельності кліщів можна апробувати цілий ряд пестицидів з групи піретроїдів, фосфорорганики або карбаматів.
Щоб вберегти себе від цих захворювань, збираючись до лісу, треба дотримуватись таких правил: одяг повинен мати тісно прилягаючий до шиї комір, застебнуті манжети, штани заправлені в чоботи або шкарпетки. Одяг та взуття можна обробити засобами, які відлякують комах. Волосся слід прибрати під головний убір. При виході з лісу необхідно провести само- або взаємоогляд на наявність кліщів. Якщо до тіла людини кліщ уже присмоктався, потрібно його як можна швидше зняти. Не варто знімати їх різко, а легкими обертальними рухами проти годинникової стрілки видалити з тіла. Ранку до і після процедури обробити розчином йоду, спиртом, горілкою або одеколоном.
Коли при видаленні кліща він розривається, то в підшкірному шарі залишається хоботок. У такому разі необхідно за допомогою звернутися до лікаря-хірурга чи травматолога, який зробить все необхідне, щоб попередити недуги, пов’язані з укусом кліща.