Артурчик з Івано-Франківщини народився здоровим і жодні проблеми не передбачали біди. Але вже у 2 роки лікарі діагностували в нього саркому малого тазу - агресивну злоякісну пухлину. Після тривалого лікування рак відступив, проте на цьому випробування для хлопчика не закінчилися.
Згодом у Артура виявили сечокам’яну хворобу. Незважаючи на всі процедури, камені постійно утворювалися, і врешті обидві нирки повністю відмовили. Хлопчику призначили діаліз, під час якого він часто відчував слабкість і втому.
Розширене генетичне обстеження, проведене в Кореї, виявило рідкісну мутацію - первинну гіпероксалурію. Через неї печінка Артура не виробляла фермент для правильного виведення оксалату, який накопичувався у нирках та сечовивідних шляхах, формуючи камені.