Алкоголізм: причини розвитку, характерні ознаки та способи лікування

Які причини сприяють розвитку алкоголізму?

Алкоголізмом називається хронічна, прогресуюча фізична та психологічна залежність від спиртних напоїв. Алкоголік не може зупинитися, він відчуває фізичний і психологічний стрес, якщо не може випити.

фото з сайту: palmira.kiev.ua

Масштаб проблеми

На сьогоднішній день алкоголізм став однією з головних причин смертності в Україні. За даними ВООЗ, за останні 20 років зловживання спиртним скоротило життя на 7 років чоловіків, та на 10 років - жінок. Спиртні напої щодня забирають понад тисячу життів у всьому світі. Згідно статистиці:

• Кожен третій чоловік в Україні помирає від алкоголю;
• 14% жінок гинуть від алкогольної залежності та супутніх захворювань;
• Щорічно в Україні фіксується понад 40 000 отруєнь спиртовмісними сурогатами;

На кожну людину в нашій країні припадає близько 10 літрів алкоголю, проте експерти вважають цю цифру заниженою.

Лояльне ставлення суспільства до спиртного, особливо у свята - основна причина алкоголізму в Україні. Знаючи про шкоду таких напоїв, багато хто впевнений, що ніколи не зіп'ється і зможе контролювати їх вживання. Красива реклама, доступність спиртного, відсутність заборони розпиття у громадських місцях сприяють зростанню кількості жертв алкоголізму. То чому, знаючи про шкоду спритного, люди продовжують пити?

Причини алкогольної залежності

Всі знають, що вживання алкоголю є шкідливим для здоров'я, але це мало кого зупиняє. Очевидно, що причини алкоголізму криються глибше, ніж просто у недостатній поінформованості суспільства.

Існує безліч хибних стереотипів про спиртне, за допомогою яких люди чергово виправдовують своє вживання:

• Червоне вино корисне здоров'ю;
• Всі п'ють, нічого страшного в цьому немає;
• Я не валяюся на вулиці
• Слабоалкогольними напоями не можна спитися;
• Я ж не щодня вживаю алкоголь;
• Спиртне допомагає зняти напругу, розслабитись;
• Я можу зупинитись, коли захочу.

У таких фразах багато хто може впізнати себе, друзів і близьких. Толерантність до алкоголю часто стає передумовою розвитку залежності. Фахівці запевняють, що поступово організм звикає до спиртного, і доза стає більшою. Якщо залежність вже почалася, виправдання можуть бути такими:

• Я будь-якої миті можу зупинитися, ви перебільшуєте проблему;
• Я б не пив, якби (перераховує причини);
• Я б кинув, була б у мене нормальна робота (машина, дружина) та інше

Лікарі виявляють соціальні, біологічні та психологічні причини алкоголізму в Україні

До соціальних належить лояльне ставлення до спиртного у суспільстві. Багато хто вже з дитинства бачать, як мама та тато ставлять пляшку алкоголю на стіл у свята, і вважають таку поведінку нормою. Більшість сімей звикли відзначати свята з вином, пивом, шампанським та міцнішими напоями, це формує терпиме, заохочувальне ставлення до алкоголю. При цьому більшість людей упевнена, що ніколи не зіп'ються.

Протистояти впливу суспільства допоможе лише освіченість та здоровий спосіб життя кожного, хто піклується про себе та близьких. Жоден з алкоголіків не вірить, що з ним трапиться біда, навіть прокидаючись у канаві чи калюжі.

Соціальні причини алкоголізму гублять більшість здорових та міцних людей, які недооцінюють масштаб проблеми. Єдиний спосіб їм протистояти – відповідально ставитися до себе та близьких, обираючи тверезість із самого початку життєвого шляху та, дбаючи про своє оточення.

Психологічні причини розвитку алкоголізму пов'язані з такими факторами:

• Гіперопікою з боку батьків;
• Невмінням справлятися зі стресом, розслаблятися;
• Тривожністю;
• Малоадаптивним характером;
• Схильністю до депресій;
• психологічними травмами;
• Невмінням та небажанням вирішувати проблеми, втеча від реальності;
• Невдоволенням своїм життям;
• Нудьгою, лінню;
• Нереалізованими амбіціями;
• Відсутністю самореалізації;
• Ранимістю, вразливістю, прагненням знайти винних у своїх проблемах.

Найчастіше люди, схильні до алкоголізму, мають нестійку психіку, вони почуваються незрозумілими в суспільстві, непотрібними, зайвими. Часто їм стає все нудно, нецікаво, вони чекають, що їхні проблеми вирішаться самі собою. Алкоголь здається їм ідеальним засобом зняття стресу, скутості. Під впливом спиртного такі люди стають більш розкутими, сміливими, товариськими. Згодом зняття стресу спиртним стає звичкою і призводить до залежності. Так з'являється алкоголізм, причини виникнення якого пов'язані з особливостями характеру, нудьгою, нестачею сили волі та іншими особистими якостями.

Виховання - це єдине, що впливає на формування алкогольної залежності. Одним із найважливіших факторів є спадковість. Діти переймають від батьків як особливості характеру, так і чутливість до алкоголю. Спадкоємці алкоголіків ризикують спитися вчетверо частіше, ніж нащадки непитущих сімей. Чим більше в родині буде п'яниць, тим ймовірнішим буде розвиток цієї хвороби у дітей та онуків. Звичайно, наявність біологічної схильності не призводить автоматично до пияцтва, але ті, у кого були в сім`ї алкоголіки, вже перебувають в групі ризику. Важливо правильно виховувати дітей із неблагополучною спадковістю, пояснюючи їм згубний вплив спиртного та прищеплюючи любов до здорового способу життя.

Ознаки алкоголізму

Незалежно від того, які причини алкоголізму, для цієї хвороби характерні такі ознаки:

• Абстинентний синдром;
• Провали у пам'яті;
• Втрата контролю над кількістю випитого;
• Похмілля;
• Нездатність зупинитися, періодичні запої.

Зовнішні ознаки алкоголізму: погіршення кольору обличчя, зморшки, опухлість, сухість шкіри, мішки під очима, набряклість обличчя.

Алкоголізм розвивається поступово, побачити межу між епізодичним та регулярним вживанням спиртного практично неможливо. Захворювання рідко розпізнається на ранніх етапах. Лише на другій, третій стадії родичі починають бити на сполох,тоді коли лікування алкоголізму вже необхідне.

Алкоголізм має 3 ступені:

• Першу - початкову;
• Другу - прогресуючу;
• Третю - заключну.

Остання стадія алкоголізму вважається найважчою для хворого та його близьких, коли особистість повністю деградує, тому дуже важливо вчасно помітити залежність та зайнятися лікуванням.

Перша стадія алкоголізму

На цьому етапі близькі рідко бачать привід для занепокоєння, тому що в суспільстві прийнято час від часу випивати у свята, або знімати напругу після робочого дня. 1 стадія алкоголізму – це перший крок на небезпечний, смертельний шлях алкогольної залежності.

Тривожними дзвіночками для батьків, близьких можуть стати короткочасні провали в пам'яті та відсутність блювання після великої дози спиртного. Це сигнал, що організм виробив толерантність до спиртного, отже, залежність почала формуватися.

Початкова стадія алкогольної залежності розвивається поступово, дуже повільно. Хворий не помічає, як від епізодичного вживання спиртного переходить на систематичне. Наприклад, якщо раніше йому вистачило баночки пива в неділю, то тепер він випиває і в п'ятницю та суботу. Незабаром до двох баночок приєднується третя, четверта, алкоголік і сам не помічає, що для досягнення колишніх відчуттів йому потрібні літри пива. Перший ступінь алкоголізму проявляється, якщо людина переходить на міцніші напої. Це має насторожити близьких.

Перша стадія алкоголізму у жінок проявляється у виправданні пияцтва. Якщо раніше дівчина дозволяла собі келих шампанського на свята, то далі вона починає все частіше зустрічатися з подружками, щоб випити. Іноді жінка виправдовує такі дії втомою, проблемами в особистому житті, користю, яку нібито приносить червоне вино та інші напої. Цей етап передбачає поступове звикання до етанолу. Життя поступово починає "крутитися" навколо вживання алкоголю. Стає більше гулянок та інших причин для випивки.

Через лояльне ставлення багатьох людей до спиртного, початковий ступінь алкоголізму протікає непомітно. Лише коли залежність вже сформувалася, родичі починають бити на сполох. Зазвичай у цей час формується друга стадія алкоголізму. На першій можна позбавитися залежності з мінімальними наслідками. Ось чому саме на цьому етапі варто умовити близьку людину на обстеження та лікування.

Друга стадія алкоголізму

На цьому етапі залежність вже сформована і починає поступово керувати усіма сферами людини. У неї з'являється абстинентний синдром, переважає пригнічений настрій, дратівливість. Тривога наростає, а життя поступово починає обертатися довкола пляшки. Часті провали в пам'яті змінюються тривалою амнезією, з'являються запої.

Алкоголь допомагає людині активізуватися, підбадьоритися, але для досягнення колишніх відчуттів потрібно все більше спиртного. Після випивки покращується настрій та працездатність, але ефект триває недовго. На цьому етапі алкоголізм має такі симптоми:

• Систематичне вживання спиртного;
• Періодичні запої із тенденцією скорочення часу між ними;
• Ломка, абстиненція;
• Дратівливість (якщо не вдається прийняти спиртне);
• Головний біль;
• Провали в пам'яті;
• Тривала амнезія;

На цій стадії алкоголізму у чоловіків відбувається неконтрольована агресивність - якщо не вдається випити. Це може відбуватися навіть із спокійними, не схильними до агресії людьми.

Все вищеописане призводить до неприємностей на роботі, скандалів із близькими, невдач у особистому житті. Багато алкоголіків стають агресивними, навіть якщо раніше відрізнялися стриманістю та холоднокровністю.

2 ступінь алкоголізму у жінок характерна такими ознаками:

• Систематичн вживання алкоголю з подругами, рідше наодинці;
• Вечірки, що затягуються на вихідних та вживання спиртного по буднях;
• Зміни у зовнішньому вигляді, опухлість, характерне почервоніння;
• Неохайність, нехтування зовнішнім виглядом, домашніми обов'язками;
• Неуважне ставлення до близьких;
• Виправдання свого чи чужого пияцтва;
• Неконтрольовані спалахи гніву;
• Депресивний стан, якщо не вдається випити.

Людина все частіше починає зловживати спиртним незалежно від наслідків. Поступово від неї відвертаються друзі, починаються неприємності на роботі, нерідко пияцтво призводить до крадіжки, здобуття легких грошей сумнівними способами. Якщо не вмовити людину на лікування, неминуче настає третя стадія, яка може для багатьох виявитися останньою. Для неї характерні фізичні зміни, спричинені тривалим зловживанням алкоголем.

Третя стадія алкоголізму

Вона вимагає особливого підходу в лікуванні, тому що алкоголь вносить серйозні корективи і у фізичне здоров'я людини та її психічний стан. Тут не обійтися без комплексного лікування алкоголізму.

Алкогольна залежність на третій стадії часто призводить до наступних захворювань:

• Загострення вже наявних хронічних хвороб;
• Розумової та соціальної деградації;
• Алкогольним психозам (білій гарячці);
• Захворювання шлунка, кишечника;
• Цирозу печінки;
• Серцево-судинні захворювання, інфаркти, інсульти;
• Алкогольної полінейропатії;
• Епілепсії;
• Психічного порушення;

Якщо на першій та другій стадії хвороби лікування допомагає майже повністю відновити роботу організму, то вилікувати третю значно складніше. Навіть повністю позбавившись залежності, людина не завжди відновити втрачене здоров'я. Ось чому важливо якомога раніше розпочати лікування, адже багато алкоголіків на третій стадії можуть загубитися на вулиці, замерзнути, стати інвалідами. Якщо цьому ще можна запобігти, важливо звернутися за медичною допомогою.

Сучасні технології дозволяють лікувати алкоголізм на будь-якій стадії, та максимально зменшують наслідки вживання спиртного. Але перш, ніж звернутися до фахівців, важливо трохи розібратися у психологічних особливостях хвороби.

Особливості алкоголізму

Незалежно від того, як формується алкогольна залежність, хворі нечасто усвідомлюють проблему. Більшість із них упевнені в тому, що будь-якої миті можуть покинути пити та що медична допомога їм не потрібна. Це явище отримало назву алкогольна анозогнозія або заперечення. Хворий може вибрати одну із двох моделей поведінки:

• Заперечення алкоголізму – він упевнений, що покине, хоч зараз;
• Небажання лікуватись – впевненість у тому, що він не настільки хворий, щоб звертатися до нарколога.

На прийомі у фахівця він нерідко применшує кількість випитого, свій алкогольний стаж, намагаючись переконати лікаря, що родичі перебільшують проблему. Це явище отримало назву дисимуляція. Навіть серйозні неприємності на роботі та в сімейному житті, конфлікти, матеріальні труднощі не змінюють таких людей – вони впевнені, що їх довели до такого життя і пояснюють свої біди недоброзичливістю інших, але не власним пияцтвом.

Навіть якщо алкоголік переконав вас у своїй здатності зупинитися, взятися за розум, не варто забувати, що самостійно впоратися із цією хворобою не можна. Пам'ятайте, що алкоголізм має властивість прогресувати, псувати здоров'я, позбавляти людину розуму. Багато алкоголіків на третій стадії виявляються невиліковно хворими, стають інвалідами і навіть подальше усвідомлення не відновлює їхнього здоров'я. Ось чому важливо якнайшвидше умовити близьку людину лікуватися, як би вона не заперечувала проблему.

Як проходить лікування

Отже, ми з'ясували, що алкоголізм – серйозне прогресуюче захворювання, що губить здоров'я, працездатність та сім'ю людини. Дізналися, що алкоголіки не усвідомлюють проблему, звинувачуючи у своїх неприємностях будь-кого, тільки не себе. Все це значно ускладнює лікування, але якщо хворий щиро хоче подолати залежність, то це дозволяє досягти бажаного ефекту. І тут всі заходи принесуть стійкий результат, зокрема і реабілітація від алкоголізму, незалежно від цього, скільки стадій алкоголізму пройдено людиною. Вийти із запою самостійно – можливо, однак це потребує значно більше зусиль. Але найчастіше алкоголік не налаштований на лікування і в цьому випадку на допомогу приходять фахівці клініки з мотиваційною бесідою.

Лікування алкоголізму включає наступний комплекс заходів:

• Підготовчий етап;
• Детоксикація, очищення організму, виведення із запою;
• Заборонна терапія у вигляді кодування, якщо це необхідно;
• Соціально-психологічна реабілітація;
• Комплекс заходів щодо запобігання залежності, подальших зривів.

Підготовчий етап включає обстеження, бесіду. Лікар призначає курс лікування та реабілітації на підставі анамнезу.

Детоксикація, виведення із запою можливі як в умовах стаціонару, так і вдома. Ці заходи спрямовані на відновлення організму, виведення продуктів розпаду етанолу, відновлення втрачених функцій. Зазвичай лікування триває 3-5 днів, але у деяких випадках фахівцю потрібно більше часу для відновлення.

Комплекс медичних заходів фізичної реабілітації спрямований на:

• Виведення отруйних речовин із організму, продуктів розпаду алкоголю;
• Відновлення нормального апетиту та сну;
• Нормалізація роботи серця, судин, дихальної системи;
• Стабілізація емоційного стану;
• Відновлення втрачених функцій організму.

Коли людина повністю прийде до тями після запою, настає наступний етап.

І тут може знадобитися кодування. Так, організм алкоголіка очистили, фізичної тяги до алкоголю поменшало, але вона все ще є і для того, щоб легше проходити наступний ступінь лікування, алкоголік кодується. Психіатр-нарколог проводить невелике обстеження та опитування пацієнта на наявність у нього алергії на певні препарати, потім підбирається метод кодування.

Далі хворому потрібна реабілітація від алкоголізму, що займає від 3 до 6 місяців, іноді потрібно 9 місяців. В умовах реабілітаційного центру він не матиме змоги зірватися, втекти та дістати спиртне. Ця програма спрямована на:

• Роботу з психологічними проблемами людини, що призвели до пияцтва;
• Розуміння його комплексів, особливостей характеру;
• Відновлення адаптації до суспільства, спілкування, людей;
• Подолання психологічних травм, бар'єрів;
• Знаходження нових інтересів, способів спілкування, які виключають алкоголь;
• Зміна негативних установок, які б сприяли пияцтву.

Психологічна та соціальна реабілітація спрямовані на відновлення у людини інтересу до життя, подолання її внутрішніх конфліктів та проблем, що призвели до безвиході. Вони включають адаптацію, колективну та індивідуальну роботу над особистістю, а також наступні методи:

• раціонально-емотивна терапія;
• трансактний, сценарний та структурний аналіз;
• когнітивна психотерапія;
• психотерапевтичне дзеркало;
• групова дискусія;
• елементи гештальт-терапії.

Ці заходи допомагають алкоголіку усвідомити та подолати проблеми, знайти свої шляхи до щасливого та тверезого життя, несумісного з колишніми звичками.

Після медикаментозного лікування та психолого-соціальної роботи, хворому потрібен післялікувальний період. У цей час він вчиться жити в новому для себе світі без вживання алкоголю, як людина після серйозної травми вчиться ходити, адаптуватися у просторі. Той, хто пройшов лікування, знову повертається в соціум, де починає активно застосовувати отримані навички. Щоб закріпити результат лікування та уникати зривів, йому ще потрібна допомога.

Досвідчені фахівці нашої клініки мають багатий досвід у роботі з залежними, допомагаючи на різних стадіях алкогольної залежності. Наші фахівці дадуть відповідь вам на всі питання, що вас цікавлять, допоможуть визначити шляхи вирішення проблеми. Ми допомогли і продовжуємо допомагати багатьом. Якщо ви, або ваша близька людина зіткнулися з проблемою алкоголізму, не терпіть та не чекайте, що все вирішиться саме по собі. Чим раніше буде надано допомогу, тим менше буде наслідків для організму та психіки. Пам'ятайте, що алкоголізм – не шкідлива звичка, а серйозне захворювання, яке потребує негайного лікування.

Не зволікайте, зателефонуйте нам. Ми із задоволенням відповімо на всі ваші запитання.

Автор: Попандопуло Павло Миколайович (Нарколог-психіатр)