Осінь у Нью-Йорку

Я… А, зрештою, не має значення…Бо тут можна підставити будь-яке ім’я. Адже моє «Я» ― це «Я» усіх, хто зараз тут. Або, хто сюди прагне всіма фібрами своїх душ. За океан. За межу. НА волю. Чи в Неволю. Акценти розставляє час і особисте сприйняття. Бо межа між в’язницею і Dolce Vita, як колись співав Вакарчук, ― дуже розмита.  

День 1. У Нью-Йорку дощ. Привіт щоденнику  

Отже, я. Нехай тут буду Brooklyn Lady.  Я мала теплий, доволі затишний офіс і сяку-таку стабільність в 2000 грн, з відпустками, лікарняними і тим, що у нас прийнято називати соцпакетом. І воно би ніби нічого, а, в той же час, якесь постійне відчуття «чогось не того»… І перед тобою, з одного боку, постійна мантра оточуючих ― всі так живуть, якось воно буде, треба потерпіти…А з іншого ― межа терпіння сунеться разом з валютним курсом до позначки, коли розумієш, що воно то, звісно, якось і буде… Але бажано ще й щось робити самому. Тому на черговому етапі краху ілюзій «міцна процвітаюча країна», вирішила відкривати візу туди, де вона наразі такою є. Щоправда, не моя країна. США. Заокеанська мрія свободи і процвітання. Ну так принаймні думають усі тут. Візу мені на щастя відкрили, мабуть, посприяла «стабільність в 2000 грн» і довідка мого роботодавця, що збереже мені робоче місце. Для американців це аргумент, що тебе чекають в Україні.

А далі був квиток і літак. Прощання зі «стабільністю». Небо невідомості і перший політ. 

А далі був квиток і літак. Прощання зі «стабільністю». Небо невідомості і перший політ. 10 годин над океаном і 1000 думок у голові. І навіть в тій невагомо-невідомій перспективі незрозумілого подальшого, а, все ж, було відчуття свободи! Він зустрів стандартно. Як і всі ті мільйони, що щоденно перетирають його дороги своїми стопами. Нью Йорк. І, разом з тим, вразив. Бо не може не вразити! Хоч ми з ним і геть різні за темпераментами. Але він настільки інший від всього того, що я бачила і відчувала до цього, що просто неможливо залишитися до нього байдужим. І ти мчиш хайвеєм до нового життя, до нового житла пробуючи вмістити в голові всі ті безкрайні простори і гладкі дороги.

Поселилася я у подруги. Brooklyn. Зупинка метро 18 avenue. Про транспортну систему і лабіринти потягів, автобусів та вулиць ― пізніше. Отже, крім мене тут мешкало ще 7 дівчат. Здавалося б, який жах. І з іншого боку, щось в цьому є. Але Нью Йорк надто шалений, щоб дати можливість думати над усім цим. З перших же годин ти відсуваєш відчуття комфорту кудись подалі. Хоча і говорити про дискомфорт якось не дуже пасує…Тепло, чисто, все є…Ну то й що, що спиш на надувному матраці. Наче, не так вже й незручно… Та й вдома практично ніколи нікого нема. Але про це буде далі. Зустріли привітно. Українці. І всі плюс-мінус ― як ти. Я писатиму далі. Писатиму про все. Від початку. Бо так легше.

Відволічусь на хвилинку. Бо зараз дощ. І оце сьогодні я вперше за тиждень (ціла вічність за мірками Америки!) збираюся з думками, згрібаю їх докупи. Тут це не так легко зробити. Або ж я просто намагаюся проігнорувати своє лінивство. Думати. Бо, зазвичай думки тут набувають геть іншого характеру. Вони заповнюються похвилинним розкладом подій, обставин, людей, зливаючись воєдино і трансформуючись лише в одне «встигнути»!

Сьогодні перший мій повноцінний дощ у цьому чужо-своєму місті.

Перші осінні ностальгії. До речі, осінь тут досить довго не наважувалася вступити у свої права. У нас уже з першого вересня чути її обійми. Такі ще легкі, несміливі...А тут ні! Літо в розпалі! І ото лише тепер дощ!

І настрій відповідний.

Нью-Йорк...Його бачиш і ні водночас. Він несеться тобі назустріч, і, в той же час, безжально тебе минає. Бо ти для нього ніхто. І все ― водночас. Взагалі ― це достоту дивне місто. На першому місці ― твоя воля, твоє бажання, почування. І, в той же час, тебе ніхто на бачить і не чує, в зв’язку з множенням на мільйон тобі подібних. Ох… Стільки контрастів у самій собі. Стільки самосуперечень…За увесь час, відколи ноги мої торкнулися цієї землі, я вже, мабуть, тисячі разів змінювала думку про це божевільне місто, змінювала емоцію… Закоханість на ненависть. І навпаки…І я не знаю межі. Бо кожен день тут ― це чергове випробування себе.

Тут легко знайти себе і ще легше втратити.

Це місто ― не місто. Це окрема країна, котел, ступка, де перетираються між собою люди і культури. Тут легко знайти себе і ще легше втратити.

Тут, живучи в одній частині міста, можеш не мати уяви, що робиться в іншій.

Ніколи не кажіть, що ви знаєте Америку! А особливо, коли ви ще ніколи тут не були. Її не знають навіть ті, хто живе тут роками! А то й ті, хто тут народився і має даровані вже самим своїм народженням в цій країні демократії і свободи права.

Америку не можливо уявити! Її треба спізнати з цього боку океану, щоб бодай відсотків на 10 мати змогу сказати: «Я знаю, що це».

А наразі, я сиджу з газетою «Русская реклама» перед очима і проглядаю всі без винятку оголошення з роботою. Наступного разу я поясню, чому тримаю в руках за океаном російськомовну газету, і більш детально розповім про наступний етап американського буття ― працевлаштування.

А поки ― дощ…

ЧИТАЙТЕ ПРОДОВЖЕННЯ: 

Як франківці шукають роботу в Америці

Нью-йоркська біржа праці для українок і спроба влаштуватися нянею

Перші 50 доларів, зароблені в Америці

Робота прибиральниці і вартість тижневого життя в Америці. Історія франківчанки

Нью-Йорк франківці в США думки українського емігранта початок життя в США
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
297 переглядів в грудні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
Як писав сьогодні, 13 грудня сайт 0342.ua., вантажівка на Прикарпатті через негоду злетіла у кювет  Подробиці пригоди  повідомляє Панорама Прикарпаття. Вантажний автомобіль марки “МАЗ”, рухаючись із села Пістинь в напрямку міста Косів, на підйомі почало заносити. Автомобіль був на літніх шинах. Вантажівка зачепила джип марки “Hyundai”, який рухався по зустрічній, а потім злетіла у кювет і перекинулася. На щастя, ніхто в результаті аварії не травмувався. Во...
Кримінал
В Івано-Франківську працівники Управління карного розшуку спільно з працівниками Івано-Франківського відділу поліції та працівниками Управління патрульної поліції затримали чотирьох «гастролерів», які обкрадали домівки прикарпатців. Повідомляє: Поліція Івано-Франківської області Ними виявились 24- та 34-річні мешканців Одеської області, 24-річний мешканець Херсонської та 25-річний мешканець Миколаївської області. До скоєння злочинів, зловмисники готувалися...
Пригоди
Сьогодні, 13 грудня, на Івано-Франківщині вантажівка злетіла в кювет і перекинулась. Аварія сталась близько 14:00 у Косівському районі, неподалік села Пістинь. Про неї повідомив користувач Telegram-каналу IF INFO Владислав Місюк. З повідомлення стало відомо сайту 0342.ua, що водій вантажного автомобіля не впорався з керуванням на засніженій дорозі, внаслідок чого вантажівка опинилася в кюветі. Чи є постраждалі наразі невідомо. Деталі згодом. Нагадаємо, вчо...
Пригоди
Над Прикарпаттям 13 грудня лютує циклон – випадає сніг, на дорогах ожеледиця, інформує Галка Через безперервну негоду не вдається вчасно очищати чи посипати дороги. Читачі “Галки”інформують про незадовільний стан шляху “Івано-Франківськ – Калуш” та “Калуш-Долина”. На цих ділянках багато ДТП – машини злітають у кюветах. Є інформація про складнощі на шляхах в гірському напрямку – мід Татаровом та Ворохтою лісовоз розвернуло поперед дороги. Служба автомобільн...
Суспільство
Сьогодні, на Вічевому майдані Івано-Франківська, о 18.00 відбудеться урочисте відкриття Центральної Новорічної ялинки. Як Івано-Франківськ готується до свят досліджували журналісти 0342.ua На Вічевому майдані івано-франківці та гості міста можуть придбати Новорічні сувеніри, подарунки, ялинові іграшки. Головна ялинка міста вже красується своїми гіірляндами, а арки на стометрівці вже готові дивувати всіх навколо своєю красою у вечірній час.  Для дітлахів б...
Суспільство
Позапланова перевірка магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод» (Калуш, пл. Героїв,15) виявила реалізацію фальсифікованого солодковершкового масла «Селянське Самбірське» 73% жирності виробництва ПАТ «Калуський молокозавод» (Калуш, вул. Писарська, 36), виготовленого на замовлення львівського ТзОВ «ЮНІМОЛ». Про це повідомили у Держпродспоживслужбі. Дані на упаковці масла не збігалися з даними декларації виробника в частині адреси виробника харчового продукт...
Культура
Видання «Kyiv Post» назвало топ-30 людей, віком до 30 років, які цьогоріч відзначилися своїми досягненнями в різних галузях. Оголошення переможців нагороди від «Kyiv Post» відбулося днями в готелі «InterContinental Kyiv», пише “Видавництво Старого Лева”. У тридцятці є й письменник з Косівщини Мирослав Лаюк . Мирослав Лаюк народився у 1990 році в селі Смодна Косівського району Івано-Франківської області. Він отримав відзнаку в галузі філософії та літератури...
Спорт
Вихованка Надвірнянської СДЮШОР 16-річна Сніжана Пліш здобула срібло на Чемпіонаті світу з самбо серед кадетів (U16) у вазі до 52 кг. Змагання проходили 3-6 грудня у Сербії у місті Новий Сад. У фінальному поєдинку прикарпатка поступилася Юлії Реві, уродженці Керчі, яка нині представляє російську команду. Сніжана займається самбо та дзюдо уже 3 роки. Дівчина родом з с. Ясень, Рожнятівського району. Розпочинала свою спортивну кар’єру і надалі тренується під...
Суспільство
Учора, 12 грудня, у селi Жовчiв Рогатинського райoну вiдбувся похорон бійця пoлку “Азoв” Стефанишина Івана. Чоловiк  пoмер у шпиталi iм. Мечникова вiд oтриманого пoранення, повідомляє WestNews. Вшанувати пам’ять загиблого бійця приїхав голова обласного осередку Національного Корпусу Сергій Сивачук. Крім сім’ї та близьких родичів загиблого на похорон також прийшли односельчани та бойові побратими з танкового батальйону “Холодний Яр” ОЗСП “АЗОВ”. Колона люде...