Судова реформа нічого не змінила в процедурі призначення суддів на посади

З головою Івано-Франківського апеляційного суду Богданом Гриновецьким та його заступником Віталієм Девляшевським було не так просто зустрітися через їхню постійну завантаженість. Ніби й зрозуміло, що коли люди обіймають такі поважні адміністративні посади, то з вільним часом у них проблемно. Та, за словами Богдана Михайловича, завантаженість виникла не так через адміністрування, як через потребу виконувати прямі суддівські обов’язки у зв’язку з тим, що бракує суддів для нормальної і своєчасної роботи, принаймні у кримінальній палаті, пише Галичина.

– Така ситуація є відголоском судової реформи, котра свого часу, по суті, призвела до колапсу діяльності судів першої інстанції. Оскільки судді нічого доброго від неї не чекали, тоді чимало з них вийшло у відставку, – зазначає Богдан Гриновецький. – Можна пригадати ситуацію в Яремчі, де протягом майже півроку не було суддів і люди від цього серйозно потерпали, бо не могли вирішити життєво важливі для них питання, як-от поновлення на роботі, розірвання шлюбу тощо. Наразі така сама проблема виникла в кримінальній палаті Апеляційного суду. Донедавна в ній залишалося тільки п’ятеро суддів. А днями нам вдалося перевести одного суддю із цивільної палати, завдяки чому змогли сформувати дві колегії. Адже, як відомо, розгляд апеляційних скарг проводять троє суддів. Щоправда, ті колегії не є сталі. Ми підміняємо одне одного, заміняємо при процесуальній потребі

– Хіба така проблема знайти суддю, враховуючи ваші зарплати, соціальний статус, пільги тощо?

Богдан Гриновецький. Уточнюю, що у суддів пільг немає ніяких. Якщо людина має намір стати суддею тільки з цих міркувань, то, може, й не варто їй одягати мантію. Мають бути й інші, внутрішні спонукання. Кандидатів у нас вистачає. Інша річ, що судова реформа сказала «А», а нічого не змінила в процедурі призначення суддів на посади, котра є доволі складною і тривалою. Навіть створюється враження, що там, у «верхах», бо ж усе йде через Київ, це питання вважають якимось другорядним.

– Але ж колись тоді ще обласний суд встигав розглядати не лише скарги, а й кримінальні справи як суд першої інстанції, причому доволі складні, зокрема про вбивства.

Б. Г. Так, але тоді було більше суддів. Лише у кримінальній палаті – 17. Тепер збільшилася кількість оскаржень судових рішень у кримінальних справах. За даними статистики, торік ми переглянули 355 кримінальних проваджень, внаслідок чого було змінено і скасовано 51% цих судових рішень. Щодо перегляду 519 апеляцій на ухвали у справах про адмінправопорушення цей показник становить 59%. Із переглянутих 1 673 цивільних справ вказаний показник становить 38%. Цифри такі не тому, що місцеві суди недоброякісно працюють. Насамперед це пояснюється тим, що у місцевих судах є істотна кадрова проблема за надмірного навантаження. Як правило, одна зі сторін судового процесу залишається незадоволеною, особливо якщо йдеться про важкі та особливо важкі злочини – грабежі, розбійні напади, тяжкі тілесні ушкодження, вбивства. Причому меншою мірою незадоволеними зостаються потерпілі, на думку яких їхньому кривдникові призначено зам’яке покарання. Більшою – особи, стосовно яких винесли вирок і вони вважають його занадто суворим.

Раніше ми могли один, а то й два дні на тиждень не призначати засідань. Це дозволено законом. Адже робота судді полягає не лише в засіданнях. Потрібно підготуватися до розгляду провадження, відписатися потім по ньому, є ще маса іншої, як-то кажуть, паперової роботи, котру тепер змушені виконувати вдома, зокрема й у вихідні. Якось у нас була така ситуація, що на один день на шістьох суддів довелося призначити розгляд 33-х (!) справ.

Водночас зазначу, що попри це навіть у такому складі наш суд за результатами роботи – мабуть, читачам ближче буде таке поняття, як скасування наших ухвал вищою інстанцією, хоча є й інші показники, – серед апеляційних судів Україні на рівні вище середнього.

– Ми говоримо про кримінальну палату, а в цивільній, міркую, роботи ще більше, адже наші люди доволі часто звертаються до вас чи за захистом своїх прав, чи для вирішення спорів одне з одним.

Віталій Девляшевський. Зате у цивільній палаті є більше суддів. Так, кількість справ доволі велика, але останнім часом їх поменшало, передусім через зміни до Закону про судовий збір. Його підвищено, і громадяни, які мають намір оскаржити рішення першої інстанції, мабуть, задумуються над перспективою, чи це не будуть зайві витрати.

– А щодо яких питань найбільше справ у цивільній палаті?

В. Д. Найперше – це кредитно-фінансова сфера. Правовідносини між банками, клієнтами, поручителями. Здебільшого йдеться про стягнення кредитної заборгованості. Другий масив питань пов’язаний із земельними правовідносинами. Від межових спорів, порушень правил добросусідства до визнання недійсними державних актів на землю, повернення земельних ділянок тощо. Третій – сімейні правовідносини. Аліменти, розірвання шлюбу, поділ майна, участь у вихованні дітей. І четвертий стосується спорів щодо права власності на майно. Знову ж таки йдеться про усунення перешкод у користуванні квартирою, будинком, визнання недійсними договорів дарування, купівлі-продажу.

– Зупинімося на одному з цих пунктів – на земельних спорах. Як до суду, так і до нашої редакції є чимало звернень з цього приводу. Якщо проаналізувати останні, то створюється враження, що виконавча влада, маючи відповідні важелі, нічого не робить для розв’язання таких спорів, подекуди навпаки, своїми рішеннями призводить до них, або ж ми маємо недосконале законодавство з цих питань. Але ж судді так само змушені послуговуватися ним?

Б. Г. Думаю, що тут є трішки і того, і того. До того ж впливає нестабільність законодавства, певні зміни в судовій практиці. Розумним було введення для розгляду таких спорів інституту мирового судді.

В. Д. Є проблема і в тому, що закон або неправильно знають, або погано застосовують. Скажімо, ми скасували чимало розпоряджень голів сільрад саме із земельних питань. Інша біда, що донедавна фактично не було єдиного тлумачення законодавства, тих чи інших норм права. Попри те, що загалом воно дуже добре, але є ситуації, коли навіть судді по-різному трактують деякі його положення. І тоді виникає різнобій, судова тяганина. Тож дуже добре, що новий Верховний суд почав виробляти єдину практику розгляду цивільних справ. Все упорядковує і видає постанови, які стосуються тієї чи іншої категорії справ для єдиного розуміння норм права. Це позитив як для суддів, так і для звичайних громадян, бо справи вирішуватимуться швидше і якісніше.

Звісно, найкраще, коли громадяни укладають в суді мирові угоди. Кожен суддя повинен роз’яснити учасникам спору цю норму права. В процесі цього нерідко трапляється, що люди переглядають своє бачення ситуації, находять точки дотику. Скажімо, сьогодні у нас було укладено мирову угоду вже на стадії апеляції. Йшлося про спір за право власності на житло. Зауважу, що навіть коли позов не тільки подано, а й уже розглянуто у першій інстанції, Цивільно-правовий кодекс дозволяє написати заяву щодо його залишення без розгляду без пояснення причин. До речі, в таких випадках судовий збір повертають. Людям уже не потрібно витрачати час на суди, кошти на правову допомогу. Своєю чергою, це вигідно і суддям, бо зменшується навантаження на суди і можна більше часу приділити складнішим справам.

Також якщо немає рішення, то нема що й оскаржувати. Бо скасування рішення означає брак у роботі. А наші судді дуже відповідально до цього ставляться. Вивчають, аналізують помилки, котрі призвели до цього. Інша річ, як ми вже згадували, що до скасування рішення може призвести зміна судової практики. Наприклад, з питання повернення банківських кредитів. Банки зверталися з позовами в разі неплатежів про дострокове припинення кредитних угод, і не тільки щодо повернення усієї суми, а й відсотків до кінця договору, котрі інколи бували й більшими за саме, як кажуть, «тіло» кредиту. Раніше практика була такою, що суди ті позови задовольняли. Тепер інший підхід. Ввели поняття терміну позовної давності, зважаючи на який і нараховують відповідні суми.

Б. Г. Не менше проблем створюють зміни судової практики для кримінального судочинства. Згадаймо хоча б так званий «закон Савченко». Добре, що державні мужі, врешті-решт, додумалися його скасувати. Та зважаючи на постулат, що закон не має зворотної дії, якщо він погіршує становище особи, то коли людину було поміщено в сізо ще під час його дії, хоч вирок був ухвалений пізніше, все ж їй до терміну покарання зараховували один день за два, проведені в слідчому ізоляторі. То така була загальна практика. Але Верховний суд прийняв інше рішення, згідно з яким якщо злочин було скоєно у момент дії «закону Савченко», то на злочинця також поширюється ця пільга.

– Інакше кажучи, злочин не розкрито, особа, яка його скоїла, ще не встановлена, відповідно, не затримана…

Б. Г. Так. Абсолютно нелогічне рішення, на підставі якого нам скасували чимало ухвал. Але ми зобов’язані дотримуватись правового висновку Верховного суду. До речі, недавно зацікавився однією справою. Група молодиків грабувала пізніх перехожих. За ними були ще й, так би мовити, легші злочини, як-от викрадення скутерів. Та грабежі свої вони скоювали з надзвичайною жорстокістю. Збивали людину з ніг, гамселили руками і ногами та оббирали, як то кажуть, до нитки. Читаю вирок. Начебто нормально їм присудили. Але доходжу до визначення остаточної міри покарання і всюди натикаюся на «закон Савченко». В підсумку виходило, що тим покидькам сидіти дуже мало. Перевірив, коли цей закон скасували. Виходило, що напарників затримали, коли він уже перестав діяти. Щиро кажучи, почав «грішити» на суддів. Хоча, зазначу, інколи судді своїми діями просто спонукають простих громадян до негативної реакції. Скажімо, рішення Конституційного Суду щодо скасування такого поняття, як незаконне збагачення, не лише обурило пересічних українців, а й попсувало імідж України на Заході. Навіть заговорили про скасування «безвізу». Зрештою, Київ далеко. Наведу місцевий приклад, котрий також викликав чимало негативу. Зокрема богородчанський суддя за заявою промосковського попа зобов’язує поліцію розпочати кримінальне провадження стосовно певних осіб за начебто перешкоджання здійсненню релігійного обряду. Йдеться про події навколо Домініканського костьолу в Богородчанах. Що, суддя мав відповідні докази, розслідував ситуацію?.. На чий млин він ллє воду?

Б. Г. До судді тут не може бути жодних претензій, бо він виконував норму закону. В Кримінальному процесуальному кодексі написано так, що будь-яке повідомлення, яке, підкреслюю, може містити ознаки будь-якого злочину, обов’язково має бути внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і так само обов’язково має бути розпочато кримінальне провадження. Якби суддя цього не виконав, то його самого могли би притягти до кримінальної відповідальності за неправомірне рішення.

Згоден, що це неправильна, я б сказав, несправедлива, навіть неправова, в нормальному розумінні цього слова, норма. Але приймали її не судді, а шановні народні депутати. Ні Верховний суд, ні тим більше апеляційний у плані її скасування нічого зробити не можуть. Бо ми не маємо законодавчої ініціативи. І тут була б дуже доречною допомога журналістів, які порушили би це питання, винесли його на загал, сформували відповідну думку суспільства.

В. Д. Також допомога журналістів потрібна в роз’ясненні тих чи інших норм права. Візьмімо таку доволі поширену ситуацію, як позичання громадянами одне одному грошей. Нерідко трапляються ситуації, коли позичальник ухиляється від сплати боргу, і тоді кредитор звертається до суду, приводить із собою свідків, але їх вважають неналежними доказами. В цьому разі потрібне нотаріальне посвідчення договору або розписка.

– Засвідчена нотаріусом?

В. Д. Не обов’язково. Розписку пише позичальник від руки. Зазначаються дата, місце позичання, зрозуміло, сума, дані учасників позики і два підписи. Правда, для вирішення спору на користь кредитора потрібно, щоби позичальник визнав наявність боргу. І, як правило, визнають. І ми готові надавати консультації щодо справ різних категорій без прив’язки до конкретних спорів.

– Переконаний, така співпраця піде на користь нашій газеті та її читачам.
новини Івано-Франківськ події судова реформа
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
13 переглядів у травні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Культура
За давніми повір’ями світ розділений на три сфери. У культурі мешканців українських Карпат найнижча, потойбічна, завжди була населена духами, добрими і злими істотами, описана по-особливому яскраво. Та загалом культура Гуцульщини дуже багата. і чи не найцікавішим її шаром є міфологія. Гуцули вірять, що їхні краї повсюдно населяють найрізноманітніші демонологічні істоти. Упирі, полудениці, лобасти, джуму, бісиці, рахмани, пропасниці, уроки, чорти… Вони хова...
Суспільство
Село Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області дивує своїми природними несподіванками. Воно займає почесне місце за найбільш сейсмоактивної місцевості.  Поблизу цього села на місці старого озокеритового промислу є невелика ділянка площею близько 1,5 квадратних км, назва якої - Чудо-Старуня - нагадує дивовижне поєднання різних стратиграфічних, мінерально-петрографічних, гідрологічних та неотектонічних особливостей. В с. Старуня є грязьовий...
Суспільство
Дуже схоже на те, що починаючи з 20 травня, всі ми в нашій країні повернулися до епохи розвинутої сміхової культури, дещо призабутої протягом останніх років, а точніше, з моменту втечі за східний кордон її, сміхової культури, тодішнього найголовнішого об’єкта Віктора Януковича. Сьогодні просто на наших очах народжується її новий найголовніший об’єкт, про що нижче. Втім і повернення згаданого попередника ми не те що не можемо виключати – радше навпаки, авто...
Суспільство
Власники закривають через збитковість єдиний в Івано-Франківську ресторан єврейської кухні лоббі бар "Цимес" в готелі "Під Темплем". Але обіцяють, що страви єврейської кухні можна буде спробувати в іншому закладі. Про це в ефірі програми #ЙОd розповів нотаріус Ігор Фріс, родина якого володіє готельним та ресторанним бізнесом в Івано-Франківську і курортній Поляниці, пише Sotka.  Ресторан кошерної кухні у 2010 "ставила" мати Ігоря Фріса. У ньому працював фа...
Суспільство
Сьогодні, 25 травня, житель Калуша Анатолій Гетьманчук опублікував у мережі унікальну світлину. На фото видно, як хлопці купаються у воді, на місцевому затопленому стадіоні “Рух”: Майже сенсація: футбольне поле стадіону “Хімік” стало плавальним
Суспільство
Кошовий: Ми не збираємося за круглим столом і не довбаємо люльку миру. Однак Комік Євген Кошовий не зміг відповісти на запитання, чи курив хтось із колективу "Кварталу 95" марихуану в інтерв'ю інформагентству "Новини України", опублікованому 21 травня в YouTube."Це особиста справа кожного... Це особисте життя кожного. Скажімо так, ми не збираємося за круглим столом і не довбаємо люльку миру. У кожного є свої інтереси, хто хоче, хто не хоче", – пояснив Кошо...
Суспільство
Про це Вакарчук заявив у коментарі журналістам, пише "Інтерфакс-Україна".  "Ми зробимо все, щоб якомога швидше і політв'язні, і військовополонені повернулися додому. Я бачу в цьому своє персональне завдання", – заявив музикант. Він розповів, що кілька тижнів тому на концерті в Одесі батько українського військовополоненого моряка Віктор Сорока одягнув йому на руку браслет, який би не давав забути, що в ув'язненні в РФ перебувають українські громадяни. "Я не...
Суспільство
Не за чутками чи телевізійним новинами знає про лихо від великої води мешканка села Воронів Городенківського району Надія Ціжик. Не за чутками чи телевізійним новинами знає про лихо від великої води мешканка села Воронів Городенківського району Надія Ціжик. Цього тижня її присадиба перетворилася на місиво із намулу. Брудними потоками змило городину. А завдав шкоди невеликий потічок. Замулений город Надії Ціжик. Село розташоване в Дністровському каньйоні. П...
Суспільство
Сьогодні, 25 травня, на Театральній площі у Чернівцях відбувся перший Буковинський фестиваль ретро-автомобілів «Bukovina Old Car 2019». Участь у фестивалі взяли 40 учасників, дев’ять з них – з інших міст України. Івано-Франківськ представляв "Станіславський ретро авто клуб" на чолі з президентом клубу Генадієм Козаренко. Два екіпажі ретро автомобілів з Івано-Франківська вирушили в Чернівці - Opel Capitan 1936 року випуску, водій Микикицей Володимир та ЗАЗ...
Новини по темі
На Прикарпатті є єдиний в Україні діючий вулкан
Юрій Андрухович. Про "поганяла" часів ПроФФесора і трохи про майбутнє
У Франківську через збитковість закривається єдиний у місті єврейський ресторан
Два в одному. Стадіон-басейн. Як на Прикарпатті люди купаються на затопленому стадіоні. ФОТО
"Наркотики це особлива справа кожного". Кошовий про наркотики у "Кварталі 95" (відео)
Вакарчук про свій похід в політику та завдання партії (фото, відео)
Івано-Франківщина: Філія «Перспектив» допомогла постраждалим від стихії
Станіславські ретро автомібілі прийнялих учась у фестивалі в Чернівцях
Філарет прийшов до Епіфанія на спільну молитву (фото)
25-річчя з дня заснування Івано-Франківської організації воїнів-афганців