7 країн за 120 днів. Як франківчани подорожували Південною Америкою

Для Зоряни Мартинюк і Назара Днеся подорожі – не відпочинок, а пошук нових емоцій. Вони живуть у наметах і долають тисячі кілометрів автостопом. Цієї зими вирушили на два місяці до Південної Америки, а натомість залишилися на всі чотири.

«Репортер» розпитав мандрівників про найяскравіші моменти. 

 Контрабандисти моркви 

«Ми планували спершу відвідати Чилі, Болівію та Перу. Потім виявилося, що найдешевші квитки є в Буенос-Айрес, тож вирішили не втрачати нагоди проїхати й Аргентину. А Парагвай, Уругвай та Еквадор додалися вже у процесі», – розповідає Зоряна Мартинюк. 

Аргентину проїхали автостопом, бо за квитки довелося б викласти десь 400 доларів. Зоряна каже, автостоп у Латинській Америці – це складно, адже там багато пустель і мало автомобілів. За день проїжджає 10 машин, з них дев’ять їдуть не далі 20 км. Втім, їм вдалося усі 3 тис км через Аргентину подолати автостопом. 

«Ми ставили камінчик на дорозі кожного разу, як проїжджала машина. І одного дня було лише п’ять машин, – говорить Назар. – Ми були посеред великої пустелі без їжі, ночували біля дороги. Вранці встали і знову стояли цілий день».

«Ми їхали три дні лише пустелею – картинка майже не змінювалася. Це була траса 40 – найдовша в Латинській Америці. Там лише пагорби і гуанако бігають – такий різновид лам», – сміється Зоряна. 

У Патагонії відвідали льодовик Періто-Морено – шириною в 3 км і висотою понад 60 м. «Коли ми туди приїхали, була аномальна погода – плюс 20, – розповідає Назар. – З інтервалом у 5-7 хвилин від льодовика відламувалися шматки. На загальному фоні вони виглядали крихтами, але потім нам розповіли, що одна така крихта – як дві машини». 

Наступною зупинкою були гори Патагонії. Зоряні з Назаром вдалося зупинити машину, яка їхала прямо у Нацпарк Лос-Гласьярес, який на чилійському боці переходить у Торрес-дель-Пайне. Вирішили там і перетнути кордон. Накупили овочів, щоб мати що їсти в горах. А на кордоні виявилося, що провозити овочі не можна. 

«Зоряна наладувала їх у спальний мішок, взяла його під руку і так з ним ходила, кілька разів перепитуючи митників, чи справді не можна провезти моркву, – говорить Назар. – І коли нам сказали класти речі на сканер, Зоряну так і пропустили зі спальним мішком у руках. Так ми стали контрабандистами моркви». 

Всюдисущий автостоп

«Аргентина й Чилі дуже дорогі. Тому ми два місяці жили виключно в наметах, готували на пальнику або з кип’ятильником, – продовжує Зоряна Мартинюк. – Розкласти намет на подвір’ї у місцевих коштує 15 доларів, а в кемпінгу – по 15-20 з людини, готелі – ще дорожчі». 

З чилійського Сантьяго мали рухатися до Болівії, але надумали заїхати до Уругваю, який був зовсім поряд. Відвідали столицю Монтевідео, що лише за 80 км від Буенос-Айреса, з якого стартували. 

«Це дуже незвична столиця – в неділю, коли ми приїхали, вона була абсолютно безлюдна. Але там багато пляжів, – розказує Назар Днесь. – Знайшли через інтернет оренду мопедів і проїхали все узбережжя аж до кордону. Але Уругвай виявився ще дорожчим, ніж Чилі. Це найдорожча країна Південної Америки! Ми там в основному їли сосиски на заправках і варили кускус, жили лише в наметах і за дев’ять днів витратили 300 доларів. З них 80 – це оренда мопеда». 

Кажуть, в Уругваї не бачили нічого цікавого, крім красивого узбережжя, куди усі місцеві їдуть відпочивати – таке собі тамтешнє Монте-Карло. Ще одна особливість Уругваю – на кожного мешканця є приблизно чотири корови. Тому на узбережжі – курорти, а решта території – пасовища. До речі, в Уругваї дозволені одностатеві шлюби, легалізовані маріхуана та проституція. 

«Ми були на узбережжі, в селі Кабо-Полоніо, де немає електрики і не можна будувати нічого нового, – розповідає Зоряна. – Колись там була фабрика з переробки тюленячого жиру. Потім вона закрилася, робочі поїхали, залишилося десь 50 будинків. Туристів туди везуть через ліси й болота за великі гроші, а ми дісталися із сусіднього села пішки – 20 км піщаними дюнами». 

З Уругваю – знову через Аргентину автостопом на Парагвай. Дорогою відвідали водоспад Ігуасу, який знаходиться на кордоні трьох країн, кажуть, дуже великий і різний. 

«А про Парагвай навіть розповідати складно. Там із найцікавішого – хіба найбільша ГЕС, – додає Назар. – Інформації про країну знайшли небагато і нічого цікавого не довідались навіть на місці. Вирішили не витрачати час. Побули три дні та поїхали далі». 

З Парагваю переїхали до Чилі в пустелю Атакама – найсухіше місце світу. Там сіль виступає навіть поверху піску. Відвідали в пустелі гейзери Ель Татіо, які є активними лише з шостої ранку до 10.00. При цьому температура повітря вранці була мінус 9°C, а вдень – плюс 20! 

Потім – 15 днів у Болівії. «Це наша любов, – говорить Назар. – Для мене Болівія, як Індія чи Непал – дуже самобутня. Якщо повернуся колись у Південну Америку, обов’язково ще раз поїду». 

Забобони й зупа з каменю

У Болівії одразу потрапили на солончак Уюні, який займає 10000 км2. Насправді це озеро, на поверхні якого товщина солі сягає 8 м, а під нею – вода, пояснює Зоряна. Потім відвідали Потасі, колись найбагатше місто Латинської Америки, де добували срібну руду. Їхали туди навмисно, аби спробувати колоритну місцеву страву – калапурку, бо її готують лише там і лише в однієї пані. 

Кафе працює тільки з 11:00 до 13:00, але кажуть, що в 11:00 калапурки може вже й не бути. До неї приходять самі місцеві, страва коштує на наші гроші десь 120 грн. В тарілку кухарка кидає камінь вулканічної породи, від чого зупа аж шипить. Кажуть, смачно. 

Потім поїхали в Ла-Пас – найбільше місто Болівії, яке розташоване у кратері згаслого вулкану та вважається найвисокогірнішою столицею світу – 3593 м. Замість метро там вісім ліній канатних фунікулерів. 

«Болівійці дуже забобонні і вірять в духів. Ми зустрічали багато точок, де продавали сушені миші, жаби чи навіть лами, яких, наприклад, закопують, коли будують будинок. Вони ходять в іспанських костюмах, хустках – дуже самобутні, – додає Зоряна. – Зі столиці добу їхали у джунглі. Тут починаються ріки, які впадають в Амазонку. За дорогу водій пробив чотири колеса й запаску. Врешті ми лишили той автобус і поїхали автостопом. А потім плавали в Амазонці з рожевими річковими дельфінами. Там є багато хижаків… 

Болівія – це перепад висот і високогір’я. У дорозі перед нами сходили селеві потоки чи зривалося з гори каміння. Для місцевих чекати в автобусі додаткові 12 годин через непередбачувані обставини – це нормально». 

Краще пішки

Після Болівії зробили тур озером Тітікака. Відвідали острови племені Урос, цілком зроблені з очерету. Сьогодні мешканці живуть там з того, що приймають туристів. Мають навіть сонячні панелі. 

«Перу виявилося дуже цікавим, – розповідає Зоряна про наступну країну. – Поїхали в Куско – дуже красиве місто, збудоване іспанцями. Там донині збереглася давня черепиця і вся архітектура. Ми в місті залишилися на п’ять днів, настільки нам сподобалося. І вже звідти їздили на Мачу-Пікчу та інші цікаві місця». 

«Це високогірне місто, буває, що туристи, які приїжджають туди, втрачають свідомість. А ми вже були акліматизовані, – додає Назар. – Відчули гірську хворобу ще в Аргентині. Зазвичай ми не ходимо в популярні туристичні місця. Але таки спокусилися на Мачу-Пікчу. Якщо всі їдуть 10 км потягом, то ми йшли пішки. Потім усі підіймаються автобусом ще 12 км, а ми йшли пішки. І воно того вартувало». 

У Перу відвідали й село в джунг­лях, де свого часу знай­шли саркофаг з 200 муміями. А потім поїхали до музею, де ці мумії зберігають, – не дуже туристичне місце, бо до нього далеко добиратися. Також відвідали поселення, де ті люди колись жили. 

Остання країна на маршруті – Еквадор. Там Зоряна і Назар побували на екваторі, на озері в кратері вулкану і нарешті трохи покупалися в морі. 

Кажуть, відпочити не вдалося, бо мандри – не відпочинок. Зате вражень набралися стільки, що в жодну статтю не вмістиш. У підсумку за 120 днів мандрівки подолали разом з двома внутрішніми перельотами 30 тис км. Обійшлося це у 6000 доларів. З них 2500 – це вартість авіаквитків. «Це нелегко і це не для всіх», – каже Назар. 

Наступного року ціляться на Мексику й Кубу або Бразилію та Колумбію. 

новини івано-франківськ подорожі південна америка франківчани
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
27 переглядів в червні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Бізнес
Василь Мотрук із Микуличина варить пиво з того часу, коли в Україні про пивну культуру ще не знали, а пиво належним чином подавати ще не вміли. Нині до нього їдуть звідусіль, щоб скуштувати той якісний продукт, над унікальними розробками якого працювали тут багато років. Своє – найкраще У далеких 90-х роках роботи в Україні не було, а як почати власну справу, Василь Мотрук ще не знав. Тоді, як і більшість українців, він їздив на заробітки за кордон, у Че...
Пригоди
Інцидент трапився в п’ятницю в Івано-Франківську. Про це під час оперативної наради доповів Леонід Гончарук, заступник начальника Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в області. Як розповів Гончарук, що на вулиці Слобідська біля в’їзду в “Калинову Слободу” виник конфлікт між охоронцем та невідомим чоловіком. У ході конфлікту чоловік завдав охоронцю декілька ударів в голову та здіснив кілька пострілів у ноги. Особа, яка здіснила цей злочин встановлена....
Суспільство
Поліція сьогодні затримала шахрая за вимагання 10 тисяч доларів у батьків 11-річної Даринки Лук’яненко, яка зникла в Іванівці Одеської області вдень 13 червня. Про це в Facebook повідомив заступник голови Нацполіціі України В’ячеслав Аброськін. “Під час розшукових заходів, спрямованих на встановлення місця перебування неповнолітньої Дарини Лук’яненко, доводиться відволікатися на встановлення “покидьків”, які використовують горе батьків для особистого збага...
Суспільство
Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 травня 2019 р. становила 42055,9 тис. осіб. Упродовж січня–квітня 2019 р. чисельність населення зменшилася на 97,3 тис. осіб. Про це УНН повідомили у прес-службі Держстату. “Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 травня 2019 р. становила 42055,9 тис. осіб. Упродовж січня–квітня 2019 р. чисельність населення зменшилася на 97,3 тис. осіб. Залишається суттєвим перевищення кількості...
Політика
Президент Володимир Зеленський розраховує на подальшу підтримку Німеччини щодо відновлення територіальної цілісності України, зокрема шляхом збереження санкцій.   Про це він заявив в інтерв'ю виданню Bild напередодні візиту до ФРН, який відбудеться 18 червня. «Моя позиція ясна і проста: санкції є єдиним важелем для звільнення окупованої території, відновлення нашої територіальної цілісності та суверенітету, повернення наших людей… Ми впевнені, що політика...
Суспільство
Управління капітального будівництва Івано-Франківського міськвиконкому скасувало тендер на будівництво Північного бульвару на ділянці від вул. Бельведерської до вул. Панаса Мирного в м. Івано-Франківську.  Зазначимо, що найнижчу ціну на тендері запропонувало ТОВ «Компанія «Євродор». Однак, цю пропозицію тендерний комітет замовника відхилив. Переможцем торгів визнали пропозицію ТОВ «Івано-Франківськавтодор» - 45,399 млн. гривень. ТОВ «Компанія «Євродор» не...
Бізнес
Гуцульська броварня “Микуличин” на Яремчанщині отримали національну відзнаку.  Нещодавно, пивовари взяли участь у V Всеукраїнському професійному конкурсі “Грані якості – 2019”.  В результаті, їм вдалося завоювати здобути а нагороду в номінації “Кращий Пивовар”, що визнає їх творцями сучасного якісного крафтового пива.
Суспільство
Мільйони людей з усього світу щороку йдуть цією дорогою, шукаючи духовного відновлення, спокою та натхнення. І знаходять. Мала бути там Каміно-де-Сантьяґо або Дорога святого Якова – це 900 км, які люди долають пішки з наплічником на спині через усю Іспанію до міста Сантьяґо-де-Компостела. Там у соборі поховані мощі святого Якова. Нині це один із найпопулярніших паломницьких європейських шляхів. Ідея пройтися тою дорогою виникла у Наталі три роки тому. Приг...
Суспільство
Сьогодні, 18 червня, діти, які відпочивають в пришкільних таборах, "відправилися" в круїз, який для них організували у ПК "Юність". Відеокруїз минув весело і гамірно. Юний актор Тарас Мазур перевтілився в непосидючого і доброго Центаврика — космічного мандрівника із далекої планети Альфи Центаври А. За легендою, він залетів на Землю, щоб полагодити цукеркогенератор — пристрій, що виготовляє смачні цукерки. Крутячи "чарівний глобус", діти допомогли Центав...