«Фортеця Пнів» може стати унікальним місцем туризму на Прикарпатті

Створення Центру спадщини «Фортеця Пнів» є одним із ключових векторів Плану місцевого економічного розвитку Пнівської громади, який визнаний Світовим банком як один з найкращих в Україні.

Таку думку висловив депутат Надвірнянської районної ради від партії «ВОЛЯ» Андрій Гунда.

«План розвитку села Пнів розробляли спільно з депутатським корпусом сільради. Згідно з ним, Центр спадщини «Фортеця Пнів» буде створений по типу «Центру спадщини Вигодської вузькоколійки», що його втілювали разом із Євросоюзом в рамках пограми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна», – розповідає Гунда.

Легендарні переходи

ÐаÑÑинки по запÑоÑÑ Â«Ð¤Ð¾ÑÑеÑÑ ÐнÑв»

Фортеця розміщена поряд з Надвірною, у селі Пнів. Будівництво її розпочалося ще у другій половині XVI ст. феодалами Куропатвами, які володіли великою кількістю землі в цій окрузі. Замок був захоплений та сильно зруйнований повстанцями під командуванням Семена Височана восени 1648 року. З часом фортецю перебудовували, пристосовували до інших потреб, але все ж не вдалося перешкодити її занепаду – споруда з часом руйнувалася. На початку ХІХ ст. фортеця залишається повністю порожньою.

Попри все, деякі частини замку збереглися і донині. Заїзд на територію нині перекопаний, бо всілякі загорожі, які неодноразово встановлювали, не допомагали. Відпочивальники заїжджали автомобілями, а після себе залишали купи сміття.

Зліва від входу – західна вежа, її планують відбудувати: звести ще один поверх, встановити двері, вікна, підлогу, облаштувати зал для засідань або ж виставковий зал. Далі буде перехід на оглядовий майданчик, адже звідси гарно видно гори. Надвірну ж називають «воротами в Карпати».

Дослідники замку вважають, що всі його вежі були з’єднані між собою підземними переходами. Відтак фортеця була майже неприступною, адже у разі нападу таємними переходами можна було швидко переправити зброю чи вивести людей. А ще, кажуть, замок був сполучений з іншим, тим, що у центрі Надвірної, у парку ім. Івана Франка.

Ще одна легенда оповідає, що був хід і до Манявського скиту, щоб у випадку небезпеки була можливість втекти в зовсім іншу місцевість, на витоки іншої річки, де можна безпечно спуститися і заховатися. А історики все-таки схиляються до думки, що легенди ці існують не просто так і для них є реальне підґрунтя.

Дивіться також:Пнівський замок з висоти пташиного польоту. Відео