На Прикарпатті лісівники разом з ліцеїстами висадили три гектари лісу

На Прикарпатті лісівники разом з ліцеїстами висадили три гектари лісу, Андрій Гук

Коломийські лісівники разом з ліцеїстами створили нову плантацію модрини європейської

Про це повідомила пресслужба Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

У 1983 році в урочищі «Глибока», що знаходиться на території Шепарівського лісництва, Коломийського лісгоспу,  за проектом Харківського філіалу інституту «Союзгіпролісгосп» на площі 50 гектарів було створено лісонасінневу плантацію. Тоді для закладки коломийські лісівники використали прищеплені живці 73 плюсових дерев модрини європейської, ялиці білої, ялини європейської та дугласії зеленої.

Плодоношення на плантаціях розпочалось з 1992 року. Відтоді лісівники заготовляють сортове насіння ялиці, модрини, ялини та дугласії.

На сьогодні шпилькові породи досягли найвищого рівня плодоношення, тому з метою забезпечення безперервності збору насіння, на території плантації створили нову.

До процесу традиційно долучилися учні шкільного лісництва Сопівського ліцею. Разом з ліцеїстами лісівники на площі 3 га висадили дворічну модрину європейську, вирощену у розсаднику лісонасінневого господарства Коломийського лісгоспу (с. Велика Кам’янка).

Надалі лісівники планують створити плантацію дугласії та ялиці білої.

Довідка.

Модрина – однодомна рослина, в сприятливих умовах виростає заввишки до 50 м і більше при діаметрі стовбура до 1 м і більше. Це – одна з найдовговічніших хвойних порід, вважається, що вона живе до 600 років (середня тривалість 300–400 років), проте на поперечному зрізі деяких модрин вчені нараховували 1300 – 1348 річних кілець. 

Відмінною рисою від інших хвойних є те, що модрина на зиму скидає всі свої голки, а навесні вони відростають знову.

Деревина модрини має надзвичайну міцність і довговічність. Не боїться жуків-точильників, відзначається великою гнучкістю і пружністю. Шпали з модрини служать десятки років, тоді як із сосни лише 4 роки. Цінні властивості деревини модрини пов’язані з її надзвичайною щільністю і високою питомою вагою, а також тим, що вона просякнута дубильними речовинами. Внаслідок високої питомої ваги у воді вона тоне, тому сплавляти її, як сосну, не можна.

В Сибіру до наших часів збереглися стародавні скити-храми, збудовані з модрини 400-500 років тому. Відомо, що на модринових палях стоять палаци Венеції. 

Своїми лікувальними властивостями в усі часи славилася модринова водорозчинна смола – живиця, або камедь, яка виступає з тріщин дерева. Живиця є сировиною для виробництва скипидару і каніфолі, з неї отримують ефірну олію (до 16%). Хвоя модрини стоїть на першому місці серед інших хвойних за вмістом вітаміну С, також містить ефірну олію (майже 20%), кора – дубильні речовини (8-10%), насіння – жирну олію.

Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
19 переглядів в грудні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати