Аристократичні місця Франківська

У 2010 році професор Прикарпатського університету Геннадій Сіренко написав листа тодішньому міністру освіти Дмитру Табачнику. «Як аристократ, шляхтич, викликаю Вас на дуель за споконвічним українським «звичаєвим правом». Дуель, звісно, не відбулась, але стаття не про дуелі, вона – про аристократів із станиславівською пропискою та їхні будинки.

Не кожен шляхтич є аристократом

Не хочу образити шановного професора, але до аристократії він точно не належить. Хіба до аристократів духу.

У давній Польщі шляхтичів не бракувало. Та в основному нащадки гордих лицарів давно прогуляли свої маєтки і жили дуже скромно. Британський історик Норман Дейвіс пише, що «всі землевласники належали до шляхти, проте не конче всі шляхтичі були землевласниками. Загалом у Речі Посполитій понад половина шляхти не володіла землею. У 1670 році 400 000 шляхтичів, або 57 % були безземельними…».

Аристократи ж складали найзаможнішу верхівку шляхти.

З латинської слово перекладається як «благородніший». Їх було лиш кілька сотень сімей, не більше 1 % від усієї шляхти. У Польщі аристократів називали магнатами. Спочатку вони не мали ніяких титулів, оскільки вважалося, що всі шляхтичі є рівні між собою, можуть обирати короля і мають права вето на сеймах. Якщо серед магнатів траплялися князі, то це були або нащадки литовських Гедиміновичів (Вишневецькі, Чарторийські), або титул пожалував хтось із іноземних монархів (Радзивіли, Любомирські).

Наприкінці XVIII століття Річ Посполиту поділили Пруссія, ­Австрія і Росія. Загарбники були здивовані кількістю носіїв блакитної крові та влаштували ретельну перевірку прав на шляхетство. Найбіднішим не пощастило, натомість багатьом магнатським родинам надали князівські, графські чи баронські титули. У Станиславові мешкали представники щонайменше трьох титулованих родин.

Як «розвели» графиню

Досить часто родину заснов­ників Станиславова називають графами Потоцькими, а їхній палац – графським. Це не зовсім правильно. Дійсно, деякі представники династії мали графський титул, але отримали його тоді, коли Станиславовом уже не володіли.

І все ж таки одна графиня у палаці мешкала. У 1771 році наше місто купила вдова Катерина Коссаковська. Вона була внучкою Фелікса Казимира – рідного брата Андрія Потоцького. Та не встигла Катерина попанувати в місті, як Галичину разом зі Станиславовом захопили австрійці. Катерині довелось їхати до Відня складати присягу цісареві. Жінка змогла сподобатись Йосифу ІІ та його матері Марії Терезії.

Катерина Коссаковська

У 1777 році Коссаковська направила клопотання про надання їй та племінникам графського титулу. Невдовзі надійшла відповідь – найясніший цісар не заперечує. Катерина сплатила тисячу флоринів у канцелярію і стала чекати на диплом. Чекала сім років. Нарешті її терпець урвався і вона накатала цісареві скаргу.

3 червня 1784 року диплом, нарешті, видали. Та все одно цісар Коссаковську «кинув». Ні, ні, вона стала графинею, але про племінників у папері навіть не згадувалось. Жила Катерина у палаці Потоцьких, про нього вже багато написано. У 1792 році продала місто своєму далекому родичу Антону Протазію Потоцькому, який графського титулу не мав.

«Графським» палац Потоцьких став лише за Коссаковської

Звіринець баронів

Ромашканів Баронський титул займає останню сходинку в аристократичній ієрархії. У Галичині таких родин налічувалось кілька десятків. Отримати цей титул було значно легше, ніж графський. У ліберальній ­Австрійській імперії баронами ставали євреї, українці, молдавани.

Потрапила до баронів і вірменська родина Ромашканів, яка була надзвичайно розгалуженою, її представники мешкали на Галичині та Буковині. В середині ХІХ століття Ромашкани оселяються у Станиславові. Вони мешкали посеред парку в палаці, збудованому в 1843 році. Тривалий час вважалося, що будинок звели саме Ромашкани. Але краєзнавець Михайло Головатий дослідив, що його першими власниками були вірменські поміщики Дошоти, а Ромашкани відкупили палац пізніше.

Своє родинне гніздо Ромашкани придбали у сім’ї Дошотів

«Кам’яниця у стилі класицизму з мезоніном, – пише Головатий. – Один фасад – з іонічним портиком, другий – з аркадною галереєю. Будинок і парк у просторіччі іменувались «звіринцем», бо розміщувались у межах діброви, яка мала назву «Звіринецька».

Першим власником палацу у 1850-х фігурує Антоні Ромашкан. Потім йому наслідував брат Миколай Якуб, який у 1856-му отримав баронський титул. Він володів селами Городенка і Крихівці. Третім володарем паркового маєтку став син Миколая Якуба – Франц Миколай. Цей добродій кохався у музиці, заснував Товариство любителів музики, спричинився до побудови міського театру, листувався із композитором Едвардом Грігом.

Хто володів палацом після нього, ми не знаємо. Взагалі, історія станиславівських Ромашканів ще мало досліджена і потребує додаткового вивчення.

Єзупільський москалофоб

Протягом 1895-1896 років на вулиці Голуховського спорудили гарний двоповерховий будинок у стилі історизму (тепер – Чорновола, 33). Замовником виявився не будь-хто, а сам граф Войцех Дідушицький. Здавалося, це не людина, а ходяча колекція талантів: археолог, драматург, історик, літератор, медіум, посол Сейму і Рейхс­рату, міністр Галичини, філософ, публіцист, професор Львівського університету.

 

Садиба Дідушицького на тлі сусідньої забудови виглядала, як перлина у купі гною

Родина Дідушицьких висунулась на перші ролі у XVIII столітті. За австрійців вони швидко «вкурили тему» та отримали графський титул у 1775 році – другими в Галичині після родини Сєраковських. Якщо відверто, то Войцех у Станиславові скоріше бував, ніж жив, і то не часто. У 1900 році кам’яницею на Голуховського володіє вже інший. Натомість аристократ любив свій єзупільський маєток. Він жартував, що «Франц Йосиф є паном у Відні, а я – в Єзуполі».

Взагалі граф мав веселий характер, був героєм численних анекдотів. Наприклад, на ювілеї багаторічного президента австрійського парламенту Францішека Смольки Дідушицький видав такий тост: «Давні греки вірили, якщо при народженні муза поцілує дитину в чоло, то виросте муд­рець. Якщо поцілує в уста або очі – вийде талановитий оратор чи знаменитий художник. Цікаво, куди муза поцілувала тебе, шановний ювіляре, що вже стільки років ти сидиш у кріслі президента Рейхсрату?». А ще Дідушицький не любив москалів. Історик Ігор Чорновол наводить кілька характерних епізодів. «У 1905 році, після перемоги Японії над Росією, граф запросив до Єзуполя японського посла в Австро-Угорщині барона Небуакі Макіно і влаштовував бенкети на його честь доти, доки не запротестували російські дипломати. Помер 23 березня 1909 року у Відні. Помер від хвилювання, роздумуючи над тим, які вигоди матимуть поляки від війни з Росією (якраз наспіла звістка про чергове загострення австро-російських стосунків). Кажуть, що помер від щастя».

У статті використані ­поштівки з колекції Олега Гречаника

Репортер
Івано-Франківськ новини Івано-Франківська Станіславів аристократи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
28 переглядів у вересні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
14 вересня розпочинається церковний рік. Саме в цей день бере початок і новий відлік у житті пластунів. Завершилося таборування й вони повертаються до звичного темпу життя. Привітання від пластунів Аргентини привезла Іванна Андрусяк. Дівчина вперше приїхала в Україну відвідати родичів. Вона випадково потрапила на захід, пише міська рада.  До 30-ліття відновлення організації Пласт, за ініціативи старшини Івано-Франківського пласту Назарія Лугарєва випустили...
Суспільство
Урочистості проходили на місцевому стадіоні, де зібралось декілька сотень мешканців та гостей.  Під час урочистої частини місцевим учасникам АТО було передано документи на квартири, а активістам, які беруть участь у культурному та громадському житті села — цінні подарунки та подяки, пише Голос-інфо.На захід також завітав міський голова Руслан Марцінків, який зазначив, що місто не стоїть осторонь проблем села та планує долучитись до будівництва дитячого сад...
Пструг (форель)
Карпатська райдужна форель (пструг) харчові якості та цілющі властивості Решта України цю страву знає, як запечену на грилі форель. Ту саму форель, якою славляться швидки карпатські ріки. Треба зауважити, що ніякого особливого рецепту приготування пструга не існує. Але ця страва завжди займає одне з перших місць в хіт-парадах місцевих страв, серед  туристів, які відпочивають в Карпатах. Пструг струмковий - риба. що має товсте видовжене тіло, на хвостовій ч...
Суспільство
Цього року фермери в області посадили майже 50 тисяч га картоплі – трохи більше, ніж торік. А врожайність зменшилась на 20%. 72-річна мешканка села Черніїв Віра Данилюк за життя своє не пам’ятає такого неврожаю. Попри те, що на дев’яти сотках збере лише 2/3 врожаю, жінка твердить, що не перестане садити картоплю, йдеться в сюжеті ТРК “3 студія”. Такий неврожай по всіх селах області. Виною тому є погода. Деталі в сюжеті.
Культура
Цей фестиваль став традиційним для міста, адже проходить уже 10 років поспіль, пишуть Версії з посиланням на Правда.іф. “Немає нічого більш традиційного, ніж хліб, і в нашій цьому наша сила. Незважаючи на дощове чи посушливе, хмарне чи сонячне літо, ми працюємо над тим, аби хліб завжди був у людей. Сьогодні у нас багато івано-франківських виробників хлібобулочних виробів, є гості з Рівного і Львова. Так що запрошуємо франківців і гостей міста святкуват...
Культура
13 вересня у “Підземному Переході Ваґабундо” в Івано-Франківську мешканці та гості міста змогли побачити моду і дизайн справжніх сучасних гуцулів. А також скуштувати їхню їжу, почути мову та пісні. “Не всі до Верховини можуть приїхати, але я хочу, щоб містяни могли трохи відчути її”, – каже організаторка Оксана Сусяк.  Розпочався гуцульський вечір з музики. Микола Цвілинюк з села Криворівня заграв на дримбі та на скрипці і заспівав гуцульських пісень.  “Др...
Суспільство
Тема соціального сирітства останнім часом — у центрі уваги влади всіх рівнів та суспільства. Діє державна програма реформування інтернатних закладів. На Івано-Франківщині набирає розмаху створення прийомних сімей, пишуть Версії з посиланням на Голос України. А як реально відбувається цей процес? Як почуваються діти: сироти та позбавлені із різних причин батьківської опіки? А як — опікуни? Що за фасадом прийомних сімей?  Усиновлені — не товар, який можна по...
Культура
Талант, що допомагає жити. Івано-франківський художник Володимир Будай усе своє життя малює картини. Не облишив улюблену справу і тоді, коли втратив дах над головою. Вона ж стала для нього рятівним кругом.  Народився Володимир у селі на Богородчанщині. Виховувався у прийомній сім’ї. Та нині старі фото – усе, що залишилося у пам’ять про рідних, інформує Вежа. Саме після розлучення чоловік опинився на вулиці. З трикімнатної квартири, в якій жив із дружиною т...
Бізнес
Вторинна нерухомість продовжує дорожчати. За останній рік ціни виросли на 6,7%. В Івано-Франківську вона подорожчала в середньому на 10,1%, або на $2 866. Такі дані надав Аналітичний центр DOM.RIA.  Найзатребуванішим житлом серед українців на вторинному ринку стали двокімнатні помешкання. Протягом року в Івано-Франківську вони подорожчали найсуттєвіше – на 17,8%. Середня ціна двокімнатної квартири зараз $30 766, а рік тому $26 115. Однокімнатні квартири в...
Новини по темі
Пструг - окраса карпатської кухні. Страва з форелі, якою славляться швидкі карпатські ріки
В середмісті Франківська триває щорічний фестиваль “Свято хліба” (фото)
Яскраві ґуґлі, цимбали й дримба: у Франківську провели гуцульський вечір (ФОТО, ВІДЕО)
Безпритульний івано-франківський художник малює картини для людей із цілого світу
Макс Кідрук презентує у Долині новий роман
Четверту монету-писанку подарували Музею писанкового розпису у Коломиї
Теплий затишок. Гуцульські ліжники - невід'ємний атрибут гуцульського побуту
Британський художник представив в Івано-Франківську картини з волокна
Як гуцули сплавляли ліс у Карпатах. Бокораші - карпатські плотогони
Прем’єра українського мюзиклу «Гуцулка Ксеня» з великим успіхом пройшла Берліні