Аристократичні місця Франківська

У 2010 році професор Прикарпатського університету Геннадій Сіренко написав листа тодішньому міністру освіти Дмитру Табачнику. «Як аристократ, шляхтич, викликаю Вас на дуель за споконвічним українським «звичаєвим правом». Дуель, звісно, не відбулась, але стаття не про дуелі, вона – про аристократів із станиславівською пропискою та їхні будинки.

Не кожен шляхтич є аристократом

Не хочу образити шановного професора, але до аристократії він точно не належить. Хіба до аристократів духу.

У давній Польщі шляхтичів не бракувало. Та в основному нащадки гордих лицарів давно прогуляли свої маєтки і жили дуже скромно. Британський історик Норман Дейвіс пише, що «всі землевласники належали до шляхти, проте не конче всі шляхтичі були землевласниками. Загалом у Речі Посполитій понад половина шляхти не володіла землею. У 1670 році 400 000 шляхтичів, або 57 % були безземельними…».

Аристократи ж складали найзаможнішу верхівку шляхти.

З латинської слово перекладається як «благородніший». Їх було лиш кілька сотень сімей, не більше 1 % від усієї шляхти. У Польщі аристократів називали магнатами. Спочатку вони не мали ніяких титулів, оскільки вважалося, що всі шляхтичі є рівні між собою, можуть обирати короля і мають права вето на сеймах. Якщо серед магнатів траплялися князі, то це були або нащадки литовських Гедиміновичів (Вишневецькі, Чарторийські), або титул пожалував хтось із іноземних монархів (Радзивіли, Любомирські).

Наприкінці XVIII століття Річ Посполиту поділили Пруссія, ­Австрія і Росія. Загарбники були здивовані кількістю носіїв блакитної крові та влаштували ретельну перевірку прав на шляхетство. Найбіднішим не пощастило, натомість багатьом магнатським родинам надали князівські, графські чи баронські титули. У Станиславові мешкали представники щонайменше трьох титулованих родин.

Як «розвели» графиню

Досить часто родину заснов­ників Станиславова називають графами Потоцькими, а їхній палац – графським. Це не зовсім правильно. Дійсно, деякі представники династії мали графський титул, але отримали його тоді, коли Станиславовом уже не володіли.

І все ж таки одна графиня у палаці мешкала. У 1771 році наше місто купила вдова Катерина Коссаковська. Вона була внучкою Фелікса Казимира – рідного брата Андрія Потоцького. Та не встигла Катерина попанувати в місті, як Галичину разом зі Станиславовом захопили австрійці. Катерині довелось їхати до Відня складати присягу цісареві. Жінка змогла сподобатись Йосифу ІІ та його матері Марії Терезії.

Катерина Коссаковська

У 1777 році Коссаковська направила клопотання про надання їй та племінникам графського титулу. Невдовзі надійшла відповідь – найясніший цісар не заперечує. Катерина сплатила тисячу флоринів у канцелярію і стала чекати на диплом. Чекала сім років. Нарешті її терпець урвався і вона накатала цісареві скаргу.

3 червня 1784 року диплом, нарешті, видали. Та все одно цісар Коссаковську «кинув». Ні, ні, вона стала графинею, але про племінників у папері навіть не згадувалось. Жила Катерина у палаці Потоцьких, про нього вже багато написано. У 1792 році продала місто своєму далекому родичу Антону Протазію Потоцькому, який графського титулу не мав.

«Графським» палац Потоцьких став лише за Коссаковської

Звіринець баронів

Ромашканів Баронський титул займає останню сходинку в аристократичній ієрархії. У Галичині таких родин налічувалось кілька десятків. Отримати цей титул було значно легше, ніж графський. У ліберальній ­Австрійській імперії баронами ставали євреї, українці, молдавани.

Потрапила до баронів і вірменська родина Ромашканів, яка була надзвичайно розгалуженою, її представники мешкали на Галичині та Буковині. В середині ХІХ століття Ромашкани оселяються у Станиславові. Вони мешкали посеред парку в палаці, збудованому в 1843 році. Тривалий час вважалося, що будинок звели саме Ромашкани. Але краєзнавець Михайло Головатий дослідив, що його першими власниками були вірменські поміщики Дошоти, а Ромашкани відкупили палац пізніше.

Своє родинне гніздо Ромашкани придбали у сім’ї Дошотів

«Кам’яниця у стилі класицизму з мезоніном, – пише Головатий. – Один фасад – з іонічним портиком, другий – з аркадною галереєю. Будинок і парк у просторіччі іменувались «звіринцем», бо розміщувались у межах діброви, яка мала назву «Звіринецька».

Першим власником палацу у 1850-х фігурує Антоні Ромашкан. Потім йому наслідував брат Миколай Якуб, який у 1856-му отримав баронський титул. Він володів селами Городенка і Крихівці. Третім володарем паркового маєтку став син Миколая Якуба – Франц Миколай. Цей добродій кохався у музиці, заснував Товариство любителів музики, спричинився до побудови міського театру, листувався із композитором Едвардом Грігом.

Хто володів палацом після нього, ми не знаємо. Взагалі, історія станиславівських Ромашканів ще мало досліджена і потребує додаткового вивчення.

Єзупільський москалофоб

Протягом 1895-1896 років на вулиці Голуховського спорудили гарний двоповерховий будинок у стилі історизму (тепер – Чорновола, 33). Замовником виявився не будь-хто, а сам граф Войцех Дідушицький. Здавалося, це не людина, а ходяча колекція талантів: археолог, драматург, історик, літератор, медіум, посол Сейму і Рейхс­рату, міністр Галичини, філософ, публіцист, професор Львівського університету.

 

Садиба Дідушицького на тлі сусідньої забудови виглядала, як перлина у купі гною

Родина Дідушицьких висунулась на перші ролі у XVIII столітті. За австрійців вони швидко «вкурили тему» та отримали графський титул у 1775 році – другими в Галичині після родини Сєраковських. Якщо відверто, то Войцех у Станиславові скоріше бував, ніж жив, і то не часто. У 1900 році кам’яницею на Голуховського володіє вже інший. Натомість аристократ любив свій єзупільський маєток. Він жартував, що «Франц Йосиф є паном у Відні, а я – в Єзуполі».

Взагалі граф мав веселий характер, був героєм численних анекдотів. Наприклад, на ювілеї багаторічного президента австрійського парламенту Францішека Смольки Дідушицький видав такий тост: «Давні греки вірили, якщо при народженні муза поцілує дитину в чоло, то виросте муд­рець. Якщо поцілує в уста або очі – вийде талановитий оратор чи знаменитий художник. Цікаво, куди муза поцілувала тебе, шановний ювіляре, що вже стільки років ти сидиш у кріслі президента Рейхсрату?». А ще Дідушицький не любив москалів. Історик Ігор Чорновол наводить кілька характерних епізодів. «У 1905 році, після перемоги Японії над Росією, граф запросив до Єзуполя японського посла в Австро-Угорщині барона Небуакі Макіно і влаштовував бенкети на його честь доти, доки не запротестували російські дипломати. Помер 23 березня 1909 року у Відні. Помер від хвилювання, роздумуючи над тим, які вигоди матимуть поляки від війни з Росією (якраз наспіла звістка про чергове загострення австро-російських стосунків). Кажуть, що помер від щастя».

У статті використані ­поштівки з колекції Олега Гречаника

Репортер
Івано-Франківськ новини Івано-Франківська Станіславів аристократи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
29 переглядів в лютому
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Новини компаній
Із сухістю повітря щодня стикається кожна людина. Вдома, на роботі, в автомобілі. Дискомфорт при диханні, сухість шкіри - неприємні наслідки пересушеного повітря. Велика кількість побутових приладів вдома, офісної техніки на роботі, випаровування бензину в автомобілі не сприяють поліпшенню якості повітря, що вдихається людиною. Не завжди є можливість придбати дороге кліматичне обладнання і створити «оазис» свіжості і приємних ароматів. Справжньою знахідкою...
Суспільство
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 лютого № 125-р внесено зміни до перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області. Відповідно до змін Угринівську ОТГ у складі сіл Угринів і Клузів в односторонньому порядку включили до складу Івано-Франківської спроможної територіальної громади, інформує Бліц-Інфо. Про це в мережі повідомив депутат обласної ради від Пасічної Ігор Дебенко. "Щиро дякую урядовцям за відповідальну пози...
Суспільство
У понеділок, 17 лютого, в Івано-Франківську стартував прийом заявок на Бюджет участі 2020. Нагадаємо, цьогоріч місто “віддасть” на ідеї франківців 15 мільйонів гривень. Ця цифра є утричі більшою, ніж у 2019 році. Десять з мільйонів з цієї суми підуть на ремонт доріг, решту поділять між категоріями “освіта” й “інше”. На малі проєкти виділятимуть до 100 тисяч гривень, великі – до 300 тисяч. Прийом заявок триватиме з 17 до 28 лютого у відділі звернень міської...
Суспільство
Ювілейний – десятий дегустаційний з’їзд виноробів провели в Івано-Франківську. Метою цього заходу є обмін досвідом у вирощуванні винограду, підняття культури виготовлення та споживання вин. Близько 90 виноградарів з чотирьох областей України взяли участь у цьому заході. На запрошення клубу «Виноградарі Прикарпаття» участь у роботі з’їзду взяли представники департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації: заступник директора Степан В...
Культура
25-річна Галина Рудик з Городенки змогла пройти “сліпе прослуховування” на шоу “Голос країни”. Дівчина в останню секунду свого виступу потрапила до команди Дана Балана, пише “Галка”.  Вокалістка Галина Рудик зізналась, що розуміє велику конкуренцію в 10 сезоні “Голосу країни”. Однак дівчина все ж не втрачає надії потрапити на шоу та вірить, що саме її бархатний вокал шукають зіркові тренери. Галина Рудик мріє вийти з ролі бек-вокалістки і стати справжньою...
Суспільство
Російські церковники впевнені, що чоловіки, про яких кажуть, що вони мають цивільний шлюб із жінкою, за офіційних дружин їх не вважають, оскільки ті просто безоплатно надають свої послуги.  Про це повідомляє ТСН  Таку думку висловив голова патріаршої комісії з питань сім'ї протоієрей Димитро Смирнов, передає російський "Інтерфакс".  За словами Смирнова, цивільні дружини - це "тимчасова втіха". На його думку, російські жінки "самі не розуміють, що таке шлюб...
Різне
Замість того, щоби роками зберігати у шафах речі, які вже ніхто не носить чи викидати їх на смітник — можна віддати непотрібні сорочки, штани, футболки чи взуття тим, кому вони необхідніші. Наприклад, благодійним організаціям чи до майстерні, що шиє зі старого одягу сумки та іграшки. «Куфер» зібрав дев’ять можливостей дати речам друге життя, пишуть Версії. Віддати на благодійність Червоний хрест  Ця всесвітня благодійна організація вже понад 150 років доп...
Освіта
А ви пам’ятаєте свою вчительку? Ту, хто піклувалася про вас? Старалася? Вероніка Д’юк теж 43-річна вчителька. Нещодавно жінка запровадила новий спосіб викладання свого предмету та прийшла на урок у вбранні, яке повністю повторило розміщення людських органів всередині нашого тіла, пише Тутка.  Жінка розповіла, що вже 15 років займається викладацькою діяльністю. Вона викладає англійську та іспанську мови, малювання, біологію і соціальні дисципліни. На даний...
Суспільство
Свято Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа є особливо близьке парафіяльні громаді, що в Івано-Франківську по вул. Б. Хмельницького, адже в цей день вони відзначають свій храмовий празник.  В цьому році парафіяни святкували його по-особливому впродовж цілого тижня. На запрошення адміністратора парафії о. Тараса Нейлюка до храму приходили отці з цілого міста, щоби говорити на різні теми. В такому незвичному форматі душпастирі намагалися донести...