Крилос: заповідник «Давній Галич»

Коли ми говоримо про давній Галич, столицю Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств, ми маємо на увазі не сучасне місто Галич, а саме село Крилос Галицького району. Саме тут, у Крилосі, розташована більшість пам’яток археології, архітектури та історії літописної столиці, які разом з історичним центром Галича, галицьким замком, музеєм-скансеном в Крилосі, Пантелеїмоновським храмом у Шевченковому та костелом кармелітів у Більшівцях утворюють національний заповідник «Древній Галич». 

e10503366626.jpg

Місто короля Данила Галицького дало назву цілому регіонові України - Галичині. Власне тут був один із наймогутніших осередків нашої державності, тут народжувався і загартовувався у переможних звитягах галицьких полків на чолі з мудрими князями український дух. Тут укладали державні документи, писали Літописи, переписували і друкували Євангелія, інші твори мистецтва. Тут споруджували білокам’яні храми, подібних до яких не було у всьому світі, тут працювали славнозвісні галицькі зодчі та майстри ювеліри. 

Читайте також: Тустань – унікальна невідома середньовічна фортеця в Карпатах

Першим зустрічає туристів пам’ятник-символ «Меч і Рало» (1985 – 1987), що височить на Крилоській горі при дорозі Івано-Франківськ – Галич напроти музею народної архітектури і побуту Прикарпаття. Пам’ятник споруджено в урочищі Прокаліїв сад – місці, де в княжі часи пролягала перша лінія оборонних валів Галицько-Волинської держави: 

1846af5c573e.jpg
Так з дороги виглядає дитинець княжого міста з Успенською церквою і Василианівською каплицею: 

ea96a57aaf0e.jpg
Давній Галич зустрічає одиноким курганом в урочищі Качків. В давньому літописі, який описує складні політичні події ХІІІ століття, цей курган називається «Галичиною Могилою». Михайло Грушевський вважав, що в Галичиній могилі міг бути похований засновник Галича, а перша згадка про місце пов’язана з бо¬ротьбою галицьких бояр і міського населення проти угрів 1206 року. 

Читайте ще про: Пнівський замок

33aef13a0d6e.jpg


Центральний оборонний вал княжого Галича тягнувся від краю узбіжжя над рікою Луквою до краю яру Мозолевського потоку. Довжина яру становила 624 метри. Вали насипали на попередньо заготовлені дерев’яні конструкції так, щоб зовнішній бік валу і внутрішній бік рову творили похилу площину. На валах розміщували оборонну стіну, оперту на клятв з внутрішнього боку валу. 

233b91916d47.jpg
Дерев’яна конструкція мала чотирикутну форму із складеними колодами на зруб, які з внутрішнього боку валу надійно закривалися воротьми. Винайдені численні печі свідчать, що вали, крім оборонного, мали ще й житлове і господарське призначення. Зокрема, в них проживала військова дружина Галича, зберігалися запаси харчів для тривалої оборони. Вал з висотою 25 метрів, рів та стіна утворювали неприступну фортецю. 

Читайте щеГалицький замок

bc618531441a.jpg


Фортецю сьогодні намагаються активно відбудовувати. Відчуває моє серце, що незабаром будемо мати другий Батурин або третій Чигирин. 
b717d530ab06.jpg
В центрі дитинця давньоруського Галича знаходився Успенський собор, який було побудовано в період князювання Ярослава Осмомисла (1153 – 1187 роки). Це був один з найвеличніших храмів середньовічної Європи, а за своїми масштабами в Київській Русі він поступався лише Софії Київській і Десятинній церкви в Києві: його розміри становили 35,5 х 37,5 метрів. До наших днів дійшли лише фундаменти собору, які у 1936 році відкрив археолог Я.Пастернак. Наступного року в притворі храму був винайдений кам’яних саркофаг з остатками, ймовірно, князя Ярослава Осмомисла – фундатора храму. 

Читайте також проРаковецький замок

5b32f4bd45e7.jpg


У XV столітті в південно-західному куту фундаментів Успенського собору збудовано каплицю Святого Василія, яка дійшла до наших днів.

81a5aef7f565.jpg
Церква Успіння Богородиці – сьогоднішня домінанта архітектурного ансамблю в Крилосі, зведена протягом 1584 – 1586 років, як єпископська катедра. Цей статус вона зберегла і до сьогодні. 

cc1beda8e0a5.jpg

Місцевацерква Успіння Пресвятої Богородиці збудована з кам'яних блоків давнішого Успенського собору, відомого ще з XII століття.

Читайте також: Приозерне

Це був другий за розміром храм Київської Русі після Софійського собору в Києві. Зараз для огляду відкритий фундамент давньої будівлі, на якому височить каплиця Св. Василія.

З літопису відомо, що 1187 року в княжому храмі був похований Ярослав Осмомисл. І саме тут 1211 року було посаджено на княжий престол малолітнього Данила Романовича.

У княжі часи це була укріплена цитадель, поруч з якою містилися княжий і митрополичий двори. 1303 року тут створили Галицьку митрополію. Сама святиня проіснувала до середини XVI ст., а у 1584 р. поруч зведено сучасну Успенську церкву. При храмі до XVIII ст. діяв монастир та друкарня.

Церква серйозно постраждала від артобстрілів у Першу світову, проте була відбудована.

У 2002 р. завдяки старанням парафії та місцевого пароха о. Ярослава Жолоба храм набув сучасного вигляду.

У 2009 році відновлено мури.

Черговий етап реставрації запланований на наступний рік.

З 2006 року запроваджено Всеукраїнські патріарші прощі до Галицької чудотворної ікони Матері Божої, яка міститься в храмі.

Читайте також: Унікальна церква у селі Чесники, що на Рогатинщині

Під час страшного турецько-татарського нападу у 1676 році храм було пограбовано, а більшість мешканців Крилоса вбито або взято в полон. Протягом 1699 – 1702 років церкву відбудували в стилі ренесанс. Крім того, владика Йосиф Шумлянський не тільки реставрував церкву, й збудував навколо неї оборонні укріплення, звів цегляні стіни, кутові вежі та в’їзну браму. 

8fb15551b10e.jpg
Велику мистецьку цінність становить західний портал, фланкований двома пілястрами та завершений фронтоном, тимпан якого оздоблений різьбленою в камені композицією «Успіння Богородиці». 

2bb0351cbc5d.jpg
79c79f3b5326.jpg
Північний портал оздоблений різьбленими з каменю кронштейнами і завершений трикутним фронтоном, у тимпані якого розміщено емблему реставратора церкви – єпископський герб з літерами І.Ш.Є.Л.Г.К. – А-В, які розшифровуються - Йосип Шумлянський, єпископ Галицький, Львівський, Каменець-Подільський – 1702 рік. 

bb93e6536655.jpg
Всередині храм виглядає не так архаїчно, як ззовні. Іконостас виконав визначний майстер українського живопису початку ХХ ст. Антон Монастирський. 

Читайте також: Скелі Довбуша

ae24acf11aa0.jpg


Крилоська Чудотворна Ікона Божої Матері: 

7a8ccf831434.jpg
Розпис куполу церкви: 

345add8c2d51.jpg
Митрополичні палати є пам’яткою архітектури XVIII століття. Тут розміщувалася літня резиденція митрополита української греко-католицької церкви Андрія Шептицького. А з 1938 року за ініціативою владики та доктора археології Ярослава Пастернака відкрито музей історії давнього Галича, який пізніше і розмістився в колишніх Митрополичих палатах. 

e5949749e782.jpg
7508215f5b9d.jpg
У 2007 році пожертвами М.Духовича відновлено оборонні башти XVII століття із каплицею Св.Михаїла. 
33bb130ecc51.jpg
cfec46d3c3fe.jpg

Читайте про інші Перлини Прикарпаття

В наш час Крилос – невеличке село, яке знаходиться неподалік районного центру Галич. І от якби не надважка багаторічна праця археологів та істориків, нізащо в світі не повірив би в те, що Крилос – це частина величної та сивої історії. Столиця могутньої та самостійної держави Галицько-Волинського князівства, місце коронування королів та вирішення доленосних питань. Молодший брат самого Києва. Саме від Крилоса (перша назва Давній Галич) походить самобутній та неповторний Галицький край.

Наразі Крилос є частиною національно-історичного заповідника «Давній Галич». Село радо вітає жадібних до знань з історії туристів. Повірте, Крилосу є чим здивувати своїх дорогих гостей.

«Давній Галич», с. Крилос с. Крилос, «Давній Галич»

Сторінками історії Давнього Галича

Якщо вірити історичним дослідженням, то перша згадка про Давній Галич датується 898 роком! Тобто 1119 років тому на цьому місці так само народжувалися і жили люди, займалися сільським господарством, поклонялися язичницьким богам. З часом усе змінилося – тут виросло місто, оточене фортечними стінами та валами, що «стояли» на сторожі людського життя. З «середини» Давній Галич був «наповнений» монастирями та церквами, що дбали про людську душу. У місті вирувало життя, писалися літописи, друкувалися книжки, створювалися шедеври ювелірної справи та архітектури.

Одна із версій істориків розкриває таємницю виникнення нової назви Давнього Галича – Крилос. В місцевому літописі записана згадка про Богородичну кафедральну церкву, засновником якої був князь Ярослав Володимирович (Осмомисл). Саме згаданий 1187 рік – рік смерті та поховання владики. За життя князь був людиною церковною (єпископом). Орган влади при кафедральному храмі носив назву «крилос», і після смерті єпископа брав на себе всі обов'язки. За життя князь Ярослав побудував Богородичний (Успенський) собор, тому в ньому й знайшов свій останній притулок. За часів процвітання міста церква була його культурним та духовним осередком. Саме в стінах собору були короновані галицькі князі, друкувалися книги та проводились навчання для дітей. Під час страшних ворожих нападів стіни церкви оберігали містян. Та саме вороги вщент зруйнували святиню. Воїни одержимого перемогою хана Батия стерли з лиця землі Богородичний собор. До нашого часу дійшов тільки фундамент церкви та достатня кількість речей історичного значення. Їх та багато інших, знайдених стараннями археологів, можна побачити в місцевому музеї історії Давнього Галича.

с. Крилос, музей народної архітектури Музей народної архітектури в Крилосі

Музей історії Давнього Галича

Такий музей-заповідник на історичній Батьківщині великого князя Данила Галицького мріяв створити митрополит Андрей Шептицький. Своєю мрією важкохворий владика поділився зі своїм другом та археологом Ярославом Пастернаком. Митрополит дуже хотів, щоб музей був поруч з фундаментом Успенського собору.

Ще за життя Шептицького Пастернак у 1937 році облаштовує в пам'ятці архітектури XV ст., каплиці св. Василія, виставку цілої колекції найцікавіших знахідок на території Крилоса. Такий крок був рішучим поштовхом для подальшого детальнішого дослідження поселення. Таким чином був покладений початок успішного утворення історичного заповідника.

Сьогодні музей знаходиться у відреставрованій митрополичій резиденції. Серед експонатів музею можна побачити древні докази перебування на цих землях трипільської та комарівської культур, також тут представлені знаряддя праці мідного, бронзового та залізного історичних періодів. Жіноцтво не зможе пройти спокійно повз ювелірні прикраси та фрагменти керамічної плитки. Неперевершеним доповненням до інших експонатів стане колекція древньоруської зброї – справжня чоловіча пристрасть. Серед найцінніших експонатів – давньоруський меч князя ХІІ ст., наконечники стріл, кінські стремена, списи, остроги, шаблі та інше. Одним словом, відвідини музею займуть у вас чималий проміжок часу.

Музей історії Давнього Галича, с. Крилос с. Крилос, музей історії Давнього Галича

Княжа криниця в Крилосі

Як найгостинніший господар, Крилос підготував для своїх гостей частування цілющою водою з Княжої криниці. Знаходиться вона неподалік Успенського собору. Ці холодні джерела мали одну важливу місію – рятувати містян від спраги під час тривалих облог. З виникненням джерела пов'язана красива легенда. Якось облога міста тривала дуже довго, закінчувалися запаси їжі та води. Люди готові були вже здатися в ворожий полон. Аж раптом в пориві відчаю ввігнав князь свій залізний меч в землю – і забила ключем холодна питна вода. Радості оточуючих не було меж. Місто врятоване! Згідно переказів, та вода – то Божий подарунок, тому завжди надавала сили та наснаги перед важливим боєм. Допомагала воїнам стати невразливими до ворожих стріл та мечів. Завдяки турботливим рукам галичан, кожен охочий і сьогодні може насолодитися цілющою водичкою з чарівними властивостями. Якщо спуститися трохи нижче, то можна «надибати» ще одне джерельце «Францискові очі» з не менш цілющою водою.

с. Крилос, княжа криниця Княжа криниця в Крилосі

Галичина могила

Між двома оборонними валами Давнього Галича, на найвищій точці стародавнього городища, знаходиться одинокий 26-метровий курган. Можливо, це поховання засновника Галича. Але скоріше за все, це символічне поховання з сакральним значенням, так як людських останків не було знайдено. Тут тільки особисті речі древнього володаря: три сокири, позолота від щита, тесло, вістря стріл і дротика, кинджал. А також рештки стародавнього човна. Все це, окрім решток човна, зберігається в середині кургану.

Музей побуту та архітектури Прикарпаття (Музей під відкритим небом)

Музей є частиною заповідника «Давній Галич». Знаходиться на місці древнього городища, напроти урочища Прокаліїв сад, на першій лінії оборонних валів. Точніше музей можна знайти збоку дороги на виїзді з Галича до Івано-Франківська. Заснований в 1979 році, він досі розбудовується та поповнюється новими експонатами. Музей під відкритим небом – немов машина часу, яка переносить відвідувачів в часі по Прикарпатті ХVІІ – ХХ ст. На території заповідної зони можна протягом однієї години ознайомитися з традиціями та побутом різних куточків Івано-Франківщини: Гуцульщиною, Бойківщиною, Опіллям та Покуттям. Після побаченого можна зробити висновок: Прикарпаття – край яскравий та різноманітний, неповторний та прекрасний. Відкрите небо музею створює ефект «відвідин» справжніх людських домівок, а не музейних експонатів.

Навпроти, через дорогу, височіє величезний постамент «Меч і Рало», що символізує об'єднання древньоруських міст. Їх назви можна прочитати на мечі. Також на ньому викарбовано факти із літопису про Галич та інші руські города. Сам меч символізує завершення війни. Рало – символ мирної хліборобної праці, прикрашений зображеннями літописця, хлібороба, воїна, міфологічних персонажів.

Музей побуту та архітектури Прикарпаття, с. Крилос с. Крилос, музей побуту та архітектури Прикарпаття

Центр реабілітації диких тварин та Музей природи

Чудовим завершенням мандрівки стане відвідання Центру реабілітації диких тварин. Вже 10 років його працівники рятують поранених чи загублених тварин і відпускають їх на волю. Звичайно, тільки у тому випадку, коли впевняться, що тварина зможе адаптуватися та вижити в диких умовах. Центр реабілітації – чудова альтернатива сучасним і дорогим зоопаркам. Сюди варто приїхати з дітьми для ознайомлення з місцевою фауною, яка представлена багатим різноманіттям тварин: лисицями, оленями, вовками, рідкісними птахами, зайцями та інш. Також тут можна скористатися унікальною можливістю годівлі постраждалих і потребуючих турботи тваринок.

Музей природи – справжній рай для любителів зоології. Експонати музею представлені колекціями пташиних опудал, ссавців, болотних та водних птахів, колекцій комах та жуків, гербаріїв та фотографій степових рослин і багато чого іншого.

Це зовні Крилос – маленьке та непримітне село, але якщо до нього завітати, то можна не тільки прослідкувати за розвитком легендарної колись столиці, а й побувати в Давньому Галичі. У цьому допоможуть археологічні знахідки та вцілілі пам'ятки архітектури.