• Головна
  • Атлас міста Галича. Місто Галич має свій історичний атлас
02:39, 15 грудня 2019 р.
Надійне джерело

Атлас міста Галича. Місто Галич має свій історичний атлас

Атлас міста Галича. Місто Галич має свій історичний атлас

У рамках європейської програми з історії міст, серії «Атлас українських історичних міст» вийшов друком атлас міста Галича, в якому вміщені 11 оригінальних карт (найдавніші сягають ХVI cт.), 7 карт-реконструкцій, 6 видів міста, близько 20 унікальних світлин австрійського та польського періодів.

Ще однією суттєвою перевагою Атласу є те, що в нього зібрана найповніша історія Галича від княжих часів і до тепер. Окрім, української мови, видання також дублюється англійською мовою. Так як це є основною умовою визнання українського атласу Міжнародною комісією з історії міст та передумов активнішого його поширення в світі.

До роботи над картографічним проектом було залучено п’ять наукових інституцій: Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії Наук України, Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України, Національний заповідник «Давній Галич», Канадський інститут українських студій, «Інститут геоінформаційних систем».

Сама ідея упорядкувати карти та дослідити історію європейських історичних міст зародилася ще в ХІХ ст. Натомість у 1955 р., була створена Міжнародна комісія з історії міст, яка розробила методологічну основу для атласу. Обрана концепція дозволяє провести порівняльні дослідження у загальноєвропейському масштабі.

Міждисциплінарні групи науковців у складі істориків, географів, архітекторів, у 19 країнах континенту, станом на 2018 р., підготували понад 500 атласів європейських міст, присвячених містам Великобританії, Німеччини, Австрії, Франції, Італії, Чехії, Польщі, Румунії та ін.. У 2014 р. українські науковці долучилися до цього престижного загальноєвропейського картографічного проекту, відтак вийшов перший том серії «Атлас українських історичних міст», куди увійшли міста Львів, Галич та Жовква.

Читайте такожКрилос: заповідник «Давній Галич»

Науковим редактором та упорядником цих трьох публікацій, є професор Львівського національного університету імені І. Франка, керівник Львівського відділення Інституту археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Мирон Капраль. Авторський колектив: Мирон Капраль, Володимир Козелківський, Ігор Креховецький, Юрій Лукомський, Василь Петрик, Лариса Поліщук, Андрій Стасюк, Тарас Ткачук, Андрій Фелонюк, Андрій Фіголь, Зеновій Федунків, Андрій Чемеринський. Картографічне опрацювання забезпечували: Юрій Гонек, Ігор Дикий, Степан Ямелинець, Богдан Смерека; переклад англійською мовою – Марта Скорупська, літературне редагування – Наталя Кіт.

Відповідно до прийнятої програми Міжнародної комісії з історії міст, обов’язковим для кожного атласу є чотири плани:

1. Кадастрова мапа ХІХ ст. що представляє місто якомога точніше в доіндустріальну епоху, тобто до промислової революції й суттєвої зміни міського ландшафту.

2. План міста та його околиць того самого часу, що дозволяє побачити розвиток урбаністичної мережі.

3. Сучасний план міста, за допомогою якого можна простежити просторовий розвиток в індустріальну епоху.

4. Карта розвитку міста, що показує зміни території міста від заснування до сьогодення.

Читайте також: Князівська резиденція над Галичем

Отож, історичний атлас Галича європейського зразка, не лише лаконічно підсумовує історію міста над Дністром, але й містить репродукції історичних планів, зроблено акцент на оригінальність геодезичної зйомки. Карти доповнюють уявлення про містобудівельний розвиток, даючи широку візуальну картину. и акумулюють сучасну наукову інформацію про минуле міського ландшафту.

P.S. Кожен бажаючий може придбати Атлас м. Галича. З питань придбання звертатися до адміна сайту.

Для візуалізації міста читачем у період ХVIII – XIX ст., є допоміжними цікаві види та панорами: «Галич, гравюра невідомого автора, 1794 р.», «Замок в Галичі на Дністрі, гравюра Оґюста Франсуа Алєса, 1836 р.», «Галич з півночі, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1847 р.», «Рештки замку в Галичі з півдня і заходу, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1847 р.», «Ринок в Галичі з вікна замку, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1848 р.», «Галич. Костел Вознесіння Діви Марії і руїни замку, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р.», «Галич, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р.», «Галич біля впадіння річки Лукви в Дністер, гравюра Наполеона Орди, бл. 1879 р.».

Види та панорами історичного видання:

2.1. Галич, гравюра невідомого автора, 1794 р.
2.2. Замок у Галичі на Дністрі, гравюра Огюста Франсуа Алєса, 1836 р.

2.3. Галич з півночі, гравюра Мацея Богуша Стенчинського, 1847 р.

2.4. Рештки замку в Галичі з півдня і заходу, гравюра Мацея Богуша Стенчинського, 1847 р.

2.5. Ринок у Галичі з вікна замку, гравюра Мацея Богуша Стенчинського, 1848 р.

2.6. Галич. Костел Вознесіння Діви Марії і руїни замку, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р.

Читайте також: Поляниця – яскравий відпочинок в Карпатах

Яблуниця. Чарівне поселення на межі Закарпаття та Івано-Франківщини

Верховина — столиця Гуцульщини

Косів – колиска гуцульської культури та звичаїв

Манява – місце духовної сили та відродження

Яремче – знаменитий курорт в Карпатах

Ворохта — чудовий відпочинок в Карпатах

Український Афон. Хресто-Воздвиженський Манявський монастир (Манявський скит)

Гошівські святині. Цариця Карпат. Гошівський Монастир Отців Василіян та жіночий монастир Різдва Богородиці

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#галич #галичина #історичний атлас #атлас #історія #історичні події #історя галича #прикарпаття #івано-франківськ #старожитності прикарпаття #історія краю #старий галич #історичні події #гравюри #панорами #картографічні матеріали #картографія #види галича
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Спецтема
Рубрика присвячена історії Прикарпаття, звичаям, старожитностям краю, віховим подіям, що відбувалися протягом багатовікової історії Франківщини, формування етоносу та культурної спадщини
Оголошення
live comments feed...