«Таке спалювання немає жодного позитивного ефекту, навпаки – це бомба сповільненої дії, яка найбільше шкодить тим, хто його палить, тобто людям та всім, хто вдихає цей дим. При підпалах трави до вогню потрапляє дрібне сміття, поліетиленові пакети, пластик, які згораючи виділяють до 70 різноманітних отруйних хімічних сполук. До порівняння, у димі при підпалах міститься у 350 раз більше бензопірену, аніж в цигарковому. При згоранні 1 тони сухої рослинності утворюється 9 кг мікрочастинок пилу, які осідають в дихальних органах, 3 кг чадного газу, який блокує постачання кисню до тканин, вивільняються радіонукліди, важкі метали, бензопірен, діоксини, інші канцерогени, що провокують ракові захворювання та генні мутації. Якщо період розпаду сучасних засобів захисту рослин, які застосовують фермери у боротьбі з бур’янами та шкідниками, складає від 3 днів і до 1 місяця, то діоксини та бензопірен накопичуються і зберігаються десятки років, завдаючи непоправної шкоди усім живим організмам. Після випалювання сухостоїв значно збіднюється видовий склад рослинного та тваринного світу. В тих місцях звільнену територію захоплюють агресивні бур’яни, і лише через 5 років почне відновлюватись колишнє різнотрав’я. Закликаємо краян замислитись, якої непоправної шкоди, спалюючи сухостої, завдаємо власному здоров’ю та довкіллю. Прибираючи поля та обійстя, не наражайте на небезпеку власне здоров’я та здоров’я оточуючих. Існують такі раціональні методи утилізації, як переорювання полів та городів, компостування органічних відходів, вивезення побутового сміття на облаштовані сміттєзвалища. Просимо представників інтелігенції, духовенство, освітян активно проводити просвітницьку роботу серед населення та особливо підростаючого покоління про небезпеку для здоров’я та шкоду навколишньому середовищу, яку спричиняють підпали сухостоїв та сміття», – зазначив голова постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Приймак.