У 2025 році чимало родин в Івано-Франківську вперше навсправжки сіли за стіл з калькулятором.

Формально доходи зростають, але відчуття — що кошик у супермаркеті той самий, а чек уже інший. На цьому фоні кредити, а часто й гроші до зарплати, стають частиною довгострокової фінансової стратегії сімей.

Доходи й ціни: чому грошей відчутно менше

За офіційною статистикою, середня зарплата в Івано-Франківській області у липні 2025 року становила близько 21,3 тис. грн — це більш ніж на 5 тис. грн менше за середній показник по Україні (близько 26,5 тис. грн). Тобто регіон живе з меншими доходами, але з тією ж інфляцією, що й великі міста.

За даними Держстату та публікацій на основі його вибіркових обстежень, у витратах українців продукти й безалкогольні напої займають близько 40% бюджету домогосподарства, і ця частка за останні роки зросла. Це класичний індикатор: що більше коштів йде на базову їжу, то меншою стає фінансова свобода сім’ї.

Інфляція також не дає розслабитися: у жовтні 2025 року споживчі ціни зросли на 0,9% до вересня, а у річному вимірі інфляція становила 10,9%. Найдинамічніше дорожчають харчові продукти й частина послуг — саме ті категорії, які забирають основну частину сімейного бюджету.

У підсумку маємо парадокс: номінально зарплати зросли, але простір для маневру в бюджеті родини скоротився. Для Івано-Франківська це особливо відчутно ще й тому, що:

  • частина сімей підтримує військових і переселенців;
  • зросли витрати на оренду житла та комунальні послуги у містах Заходу України;
  • збільшилися витрати на транспорт, медицину та освіту дітей.

Що «з’їдає» бюджет франківських родин

Основні блоки витрат:

  • Продукти та базові товари. Родина в середньому витрачає майже половину бюджету на їжу та безалкогольні напої. Зросли ціни на м’ясо, молоко, рибу, овочі — тобто на все, що формує щоденний раціон.
  • Житло та комунальні послуги. Дорожчає електроенергія, опалення, обслуговування будинків. За даними аналізу вартості житла і комунальних послуг по Україні, зростання тарифів за останні роки вимірюється двозначними відсотками. У регіонах, куди переїхало багато людей із фронтових областей, це додатково підштовхнуло ціни на оренду.
  • Здоров’я, освіта, діти. Дослідження витрат домогосподарств показують: сім’ї з дітьми витрачають відносно менше в розрахунку на одного члена, ніж бездітні, але при цьому мають вищі «обов’язкові» витрати — на освіту, гуртки, медицину. У Франківську додаються курси іноземних мов, ІТ-курси, спортивні секції — усе це б’є по бюджету, але вважається інвестицією в майбутнє.
  • Транспорт і послуги. Зростання цін на паливо та послуги тягне за собою витрати на маршрутки, приватний транспорт, таксі, сервісні послуги. Частина родин компенсує це переходом на громадський транспорт та комбіновані формати роботи (частково віддалено).
  • «Малі радощі» та локальний туризм. Кав’ярні, відпочинок у Карпатах на вихідні, дитячі свята, спортивні заходи, невеликі подорожі — усе це не є критичним для виживання, але важливе для відчуття нормального життя. Як тільки коштів не вистачає, саме ці витрати урізаються першими — або закриваються коштом позик.

Як кредити стали регулярним інструментом

За оцінкою НБУ, у 2025 році споживчі кредити зростають приблизно на 34% рік до року, а портфель кредитів домогосподарствам у гривні суттєво розширюється. При цьому роль кредитування в споживанні населення все ще вважається помірною, тобто не всі доходи «з’їдаються» боргами — але тренд на нарощування очевидний.

Паралельно скорочується частка неробочих кредитів (NPL): за даними Finance.ua, станом на початок 2025 року вона знизилася до 15,49% у портфелі фізосіб проти 23,52% роком раніше. Це означає, що українці загалом стали більш дисципліновано обслуговувати борги, а банки — обережніше оцінювати ризики.

Для франківських родин це створює дві протилежні реальності:

  • з одного боку, кредит отримати простіше — банки й фінкомпанії активно конкурують за клієнта;
  • з іншого боку, дешевим це фінансування не назвеш, і без плану погашення воно швидко перетворюється на боргову пастку.

Які кредити обирають франківці

Гроші до зарплати

Коли потрібно 3–10 тис. грн «перекрити» тиждень-два до наступної виплати, люди звертаються до короткострокових мікропозик. Це швидко, але дорого. Щоб не орієнтуватися на яскраву рекламу, а на цифри, варто порівнювати пропозиції на агрегаторах, де є спеціальні розділи. Там можна побачити не тільки рекламну «ставку від…», а й:

  • ефективну річну ставку;
  • строк кредиту;
  • наявність або відсутність прихованих комісій;
  • відгуки позичальників тощо.

Онлайн-позики

Якщо потрібна більша сума або гнучкіший графік, популярним варіантом стає онлайн-позика: заявка й рішення — прямо зі смартфона, без походу у відділення. Такі продукти зручно використовувати для:

  • невеликих ремонтів;
  • купівлі техніки й гаджетів;
  • сезонних витрат (навчальний рік, свята, подорожі).

Банківські кредити, картки та іпотека

Основні формати:

  • класичні споживчі кредити — на ремонт, авто, великі покупки;
  • кредитні картки — для дрібніших повсякденних витрат;
  • іпотечні програми (у т.ч. пільгові та 5-7-9), які держава й банки позиціонують як один із драйверів відновлення ринку житла.

Важливий момент: за даними НБУ, при зростанні обсягів кредитування фінансова стабільність банківської системи зберігається, а частка проблемних кредитів поступово знижується. Це означає, що кредити є й лишатимуться доступними інструментами для родин, але брати їх потрібно усвідомлено.

Висновки

Якщо підсумувати, зростання витрат франківських родин — це не лише про подорожчання продуктів чи комуналки. Це про переосмислення фінансових пріоритетів, пошук балансу між базовими потребами, якістю життя та борговим навантаженням. Кредити у цьому балансі можуть бути корисним інструментом — за умови, що родина добре розуміє, скільки реально заробляє, на що витрачає й яку ціну готова платити за позичені гроші.