Обсерваторія на горі Піп-Іван. Таємниці, історія та сучасність

Однією з найвідоміших вершин Українських Карпат є гора Піп-Іван, або Чорногора (2020 м), яка розташована на однойменному хребті Чорногора. Своїй славі гора зобов’язана величної споруді на вершині — старої польської обсерваторії.

Піп-Іван. Обсерваторія
Піп-Іван. Обсерваторія

Цю споруду називали «Білий слон» — настільки амбіційним був даний проект. Та й справді учасники зимових походів в Карпати та походів на Піп-Іван можуть підтвердити її схожість з цією твариною. 

Будівництво обсерваторії розпочалося у 1936 році і тривало понад 2 роки. Для будівництва використовували місцеву гірську породу, а також переправляли матеріали від підніжжя гори на конях та вручну. Для цього було спеціально збудовано дорогу. Загалом було піднято на вершину біля 800 тонн будівельних матеріалів. Місцеві мешканці, що займалися перевезенням вантажів на гору заробляли непогані гроші. Однак це була дуже тяжка праця. 

Обсерваторія на горі Піп-Іван
Обсерваторія на горі Піп-Іван

Читайте також: Тустань – унікальна невідома середньовічна фортеця в Карпатах

Обсерваторія належала Міністерству протиповітряної оборони Польщі та Варшавській обсерваторії. В приміщення налічувалось 43 кімнати і 57 вікон. У підвалі розташовувалась акумуляторна зала, котельня парового опалення. Перший поверх містив конференц-зал та жилі приміщення працівників обсерваторії. На другому поверсі був готель для гостей, їдальня. На третьому поверсі були робочі кабінети. 

Обсерваторія на горі Піп-Іван
Обсерваторія на горі Піп-Іван

Головний прилад обсерваторії – астрограф, діаметр об’єктиву, якого становив 33 см, було замовлено в Едінбурзі. Розташовувався він в кам’яній башті, яку увінчував 10 метровий у діаметрі  мідний купол, що автоматично відкривався. Воду в обсерваторії брали з резервуару неподалік, а взимку топили сніг. 

З початком Другої світової війни робота обсерваторії обірвалася, розпочалась евакуація обладнання. Перейшовши до Радянської України, обсерваторія використовується як метеостанція. Однак в воєнні роки була кинутою і вже більше ніколи не працювала. За кілька років жителі навколишніх сіл розікрали будівлю. 

Піп-Іван. Обсерваторія
Піп-Іван. Обсерваторія

Так і стоїть вона до сьогоднішнього дня. Перекриття вже давно обвалилися, дорогоцінний паркет давно спалений туристами, які часто ночують в приміщенні обсерваторії, ховаючись від негоди. В пресі часто з’являються гучні заяви про відновлення обсерваторії, однак вони так і залишаються на папері. Хоча можливо це і на краще…

Читайте ще про: Пнівський замок

Які таємниці береже обсерваторія Білий Слон на горі Піп Іван?

Які таємниці береже обсерваторія Білий Слон на горі Піп Іван?
Які таємниці береже обсерваторія Білий Слон на горі Піп Іван?
Ідея будівництва обсерваторії на горі Піп Іван належить генералу Речі Посполитої, інженеру Леону Бербецькому. 

Про це інформує офіційний сайт обсерваторії. 

Саме він озвучив її від імені Головного Командування Повітряної і Протигазової Оборони Республіки Польщі (LOPP). А також запропонував директору астрономічної обсерваторії Варшавського університету Міхалу Камінському організувати роботу під зоряним небом Карпат. 

Суперечок навколо будівництва було багато. Зокрема, активно обговорювалося питання, де саме будувати об'єкт – на Говерлі чи на Попі Івані (друга назва - Чорна Гора). 

Вперше Чорна Гора згадується в середині Х ст. арабським істориком, географом і мандрівником Аль Масуді в 30-томній праці «Мурудж аззахаб ва ма’адин ал-джавахир», що перекладається як «Промивальні золота і розсипи дорогоцінних каменів». Ця праця описує світ того часу: території Персидської імперії, Кавказу, Сирії, Єгипту, території, населені хозарами і слов’янами. Описуючи слов’ян, Аль Масуді згадує Чорну Гору, на котрій знаходилось святилище древнього слов’янського бога. Швидше за все, Чорнобога – в міфах та легендах древніх слов’ян – супротивника Білобога, боротьба яких триває вічно. Споконвіків Чорна Гора була Священною горою гуцулів та до середини ХІХ ст. (допоки не були зроблені більш-менш точні виміри) вважалася найвищою вершиною Українських Карпат і дала назву всьому Чорногірському хребту. Насправді ж вона є третьою після Говерли (2058 м) i Бербенескул (2037 м) найвищою вершиною Східних Карпат. 

Читайте щеГалицький замок

Ще одним з найстаріших документів, де згадується назва Чорна Гора, можна назвати мапу «Deliniatio specialis et accurata Ukrainae cum suis palatinatibus ac distictibq provincysq adiacentibus», 1651 року видання, складену де Бопланом, французьким військовим архітектором і капітаном короля Польщі. 

Кажуть, Леон Бербецький особисто вказав місце, де має стояти майбутня обсерваторія, і було оголошено закритий конкурс на проектування будівлі «Астрономічної обсерваторії імені Маршалка Юзефа Пілсудського». Найвищі оцінки журі отримав проект інженерів-архітекторів Казімєжа Марчевського і Яна Погоського з Регіонального Конструкторського Бюро Підгалля і Гуцульщини. Він, на думку організаторів конкурсу, найбільше відповідав їх вимогам. А саме: використання місцевого будівельного каменю, раціональність, гармонія будови з навколишньою природою, а головне – урахування дуже суворих кліматичних умов карпатського високогір'я. Недарма пізніше покинута людьми обсерваторія дістала назву «Білий слон» – через майже цілковите обмерзання в зимовий період та перетворення на фантастичний льодовий замок. 

Це був проект у стилі, що нагадував архітектурну школу Ллойда Райта. Ця школа пропагувала концепцію «органічної архітектури», ідеалом якої були цілісність і єднання з природою. А форма будівлі мала визначатися її специфічним призначенням і унікальними умовами довкілля. 

На вершині гори силами місцевого населення було зібрано майже 1500 кубометрів каменю для майбутньої споруди. Інтенсивне будівництво розпочалося в 1936 р. Символічний наріжний камінь в фундамент будівлі був закладений і освячений 5-го вересня 1936 року. На «будівництві століття» почали працювати сотні гуцулів з усіх навколишніх сіл, а також польські військові. Місцеві жителі називали їх «юнаками». У селі Красник, в урочищі Прочерть, польськими робітниками був прокладений відрізок брукованої дороги, яка ще служить і досі. 

Читайте також проРаковецький замок

Як пише кандидат історичних наук Ярослав Зеленчук, «більше двох разів за літній день ніхто не міг доставити будівельні матеріали. За одну доставку вантажу платили 12 злотих (за день можна було заробити 24 злотих), і це при тому, що 1 день роботи лісоруба коштував до 5 злотих, косаря – 2 злотих, гормадінниці і сапанниці – 1 злотий. Шкіра з куниці коштувала – 120 злотих, корова – 100–150 злотих, 100 кілограмів кукурудзи – 20 злотих, велика хустина – 20 злотих. Їздових, котрі везли цеглу чи цемент, ніхто не супроводжував, а тих гуцулів, які везли цінні товари (скло, провізію, ковдри, полотно), постійно супроводжували польські військові. Кількість людей, задіяних у будівництві, постійно змінювалася залежно від пори року та погоди. Найбільш затратною та трудомісткою в будівництві була доставка вантажів. Так, 1 мішок цементу коштував 6 злотих, а доставити його на гору коштувало 12 злотих. Один кубічний метр деревини коштував 1 злотий, а доставити його на гору – 12 злотих. Загалом на будівництво обсерваторії із залізничної станції Ворохта до гори Піп Іван (близько 70 кілометрів) було доставлено майже 800 тонн будівельних матеріалів». 

1938­ рік

За два роки на вершині зросла будівля у формі дзеркального відбитка латинської літери L. Як в тих часах писали, вона мала “монументальний” характер. Товщина стін, складених із вапнякових блоків, становила 1,5 м. Будівля складалася з 5 поверхів, 43 приміщень і 57 вікон . 

Двосхилий дах був накритий мідною бляхою, котра, як золото, сяяла в сонячних променях і вражала гуцулів. А два поверхи зі східного боку і п'ять рівнів будівлі із західного надали споруді величного й неприступного вигляду фортеці. З південного боку обсерваторії розташувалася ротонда з астрографом. 

59f6eb50ea4bc.jpg
59f6eb50ea4bc.jpg

Обсерваторія була здана в експлуатацію 29 липня 1938 року. Вона виконувала функції як астрономічної, так і метеорологічної обсерваторії. Астрономічний відділ був підпорядкований Варшавському Університету і становив філію Астрономічної Обсерваторії Варшавського Університету, натомість метеорологічний відділ – Національному Інституту Метеорології в Варшаві. Як і в день відкриття, так і надалі заходити до будівлі можна було тільки за перепустками, підписаними директором Національного Інституту Метеорології у Варшаві. 

Читайте також: Приозерне

Керівником Обсерваторії був призначений Владислав Мідович, що народився неподалік у Микуличині в 1907 році, – польський географ і метеоролог, який до того керував туристичним притулком в Бескидах. Він був фанатом своєї справи. Утім, як і всі, хто «спалахував» і жив цим проектом. Мідович оселився в обсерваторії разом зі своєю дружиною Антоніною та п'ятирічним сином Яцеком. 

59f6eb82d931d.jpg
59f6eb82d931d.jpg

Тоді за значущістю обсерваторія на горі Піп Іван посідала одне з перших місць у Європі та світі. Рух 33-сантиметрового астрографа виробництва британської фірми “Sir Howard Hrabb Parson & Co” забезпечували двигуни, автоматично регульовані спеціальним хронометром із секундними контактами. Астрограф розміщувався в куполі діаметром шість метрів, який також повертали електродвигуни. Крізь отвір у куполі проводили астрономічні спостереження. 

Монтаж астрографа здійснив магістр Мацей Бєліцький, який також виконав перші спостереження з метою його вивірення у листопаді 1937 року. Бєлінському вдалося одержати 4 фотографії планетоїда (704) Інтерамня. Кількома місяцями згодом було зроблено два знімка комети Юрлов-Ахмаров-Гассель. Про ці роботи відомо з журнальних публікацій. Всі інші матеріали були втрачені. 

Метеорологічні спостереження виконували Францішек Вятр, Бернард Ліберра, Стефан Щирбак. Останній здійснив також близько 70 візуальних оцінок яскравості миготливих зірок, виконав серію малюнків з обертання Марса, визначив шість позицій комети Брукса. Він витратив близько двадцяти годин на пошук нових комет за допомогою 80-міліметрового телескопа. 

Зважаючи на факт, що гора знаходилася на польсько-чехословацькому кордоні (з 1939 р. – на польсько-угорському), тут також було створено прикордонний пункт Корпусу Охорони Кордонів (KOP).  

1939 рік

Обсерваторія, на жаль, функціонувала тільки один рік. 1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна. Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня відбулося вторгнення Радянського Союзу. 18 вересня співробітники і солдати КОP були змушені покинути Обсерваторію. Згідно з вказівками, частина обладнання і документації були знищені.  

Читайте також: Унікальна церква у селі Чесники, що на Рогатинщині

У Владислава Мідовича був спеціальний конверт з інструкцією, що робити в разі війни. Найперше слід було спалити таємну канцелярію, знищити все обладнання, яке не встигли вивезти, щоб ворог не міг його використовувати на свою користь, виплатити тримісячну зарплату працівникам. 

Канцелярію він знищив, частину астрономічного обладнання теж. Але інструкцію виконав не повністю й не розбив астрограф. Він зробив дерев'яну скриню, вистелив її сіном і сховав прилад туди. Потім, перед тим як зійти на угорську сторону, дав гроші завгоспу обсерваторії Юрі Чорному. Ще він дав йому пістолет і запас набоїв, наказавши стріляти в кожного, хто намагатиметься пограбувати Обсерваторію. Голов­ні ключі від дверей будівлі Мідович забрав із собою. 

Велика група людей на чолі з Юрою Чорним продовжувала жити в обсерваторії ще кілька років, доки на територію не ввійшли угорські війська. Угорці зробили з «Гуцульської піраміди» прикордонну фортецю, яка протрималася до 1944 року. 

Мідович емігрував до Угорщини. Мешкав у Індонезії, Австралії. Завжди із собою він возив два ключі. Коли Мідович помирав, то передав їх своєму учневі професору Крайнеру з настановою, що він має вручити ці ключі Варшавському університету. Там вони зберігаються в очікуванні на відкриття нових дверей відбудованої обсерваторії. 

Після того, як 31 грудня 1939 року на вершину Попа Івана піднявся академік АН УРСР Олександр Орлов, який перший у СРСР обстежив цей об'єкт, радянська влада, попри його захоплені відгуки, прийняла рішення обсерваторію не використовувати. З неї витягли все, що залишили поляки і Юра Чорний. Передовсім з даху зникла мідна бляха. Кажуть, що дзвіночки на всіх місцевих корівках, а також чани для бануша в хазяйновитих тутешніх гуцулів відлиті саме з міді даху обсерваторії. 

1963­ рік

59f6ecbc7e7eb.jpg
59f6ecbc7e7eb.jpg

1963 року про обсерваторію знову згадали. Й Івано-­Франківська організація «Облпроект» обстежила цей об'єкт. Тоді ще багато чого збереглося, і ними на замовлення Комітету державної безпеки СРСР був розроблений комплексний проект. 

Читайте також: Скелі Довбуша

59f6f0f251730.jpg
59f6f0f251730.jpg

Проект 1963 року передбачав не лише відновлення, а й розширення, будівництво додаткових об'єктів. Зокрема, великої акумуляторної станції. Планували побудувати навіть овочесховище для забезпечення життєдіяльності персоналу. Передбачалося, що встановлять ємності для мазуту, щоб забезпечувати потреби котельні. Тут мали бути газогенераторна станція, водопровідна вежа, госпблок, вертолітний майданчик, навіть об'єкт для встановлення радіоантени. Тобто плани були грандіозні. 

Проте кінцеву мету об'єкта так чітко і не визначили. Документація була повністю готова, але на якомусь етапі прийняли рішення не реалізовувати проект. Цілком можливо, що це було пов'язано з розміщенням РЛС у Мукачевому. 

1991 рік

На початку 1990-­х уже в незалежній Україні на рівні Івано­-Франківської облдержадміністрації до ідеї відновлення обсерваторії повернулися. 

У 1995–1997 роках підготували проектну документацію, яка передбачала різні елементи розбудови. Але надалі відбудовниками вона також не використовувалася. 

59f6ef8f0562f.jpg
59f6ef8f0562f.jpg

Обсерваторія сьогодні

Нова концепція відбудови Обсерваторії і надання їй нових цілей і завдань виникла в результаті спільної ідеї Студій Східноєвропейських Досліджень Варшавського Університету і Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника. 

Читайте також: Терношорська Лада, вік якої налічує понад 40 000 років

Цей об’єкт, як один з елементів проекту «Польсько-Українського Центру Зустрічей Молодих Науковців» був представлений Президентам України й Польщі в липні 2007 року, які оцінили його досить позитивно. Це знайшло своє відображення в публікації у спільному комюніке Президентів «Загальні виклики – нові аспекти стратегічного партнерства» в грудні 2007 року, а також в «Дорожній карті співробітництва України-Польщі» підписаній в вересні 2009 року. Тоді проект отримав патронат Президентів Польщі і України. 

Рішенням Верховинської районної ради та Івано-Франківської обласної ради об’єкт був переданий в управління Прикарпатському Національному Університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську. У 2011 році проект відбудови будівлі довоєнної Астрономічної Обсерваторії Варшавського Університету на г. Піп Іван отримав перший грант від Міністерства Культури і Національної Спадщини РП. Згідно з цілями дотації, кошти були скеровані на здійснення оцінки технічного стану будівлі, створення архітектурного проекту і графік виконання будівельних робіт 

59f6ef3e411be.jpg
59f6ef3e411be.jpg

З 2012 р. на проведення будівельно-відновлювальних робіт проект щороку отримує фінансування. Більша частина робіт була профінансована з коштів Міністерства Культури й Національної Спадщини Республіки Польща та від 2016 року в рамках Програми польського співробітництва з розвитку «Polska Pomoc» Міністерства закордонних справ Республіки Польща. 

Історичною датою слід вважати 4 вересня 2012 року. Саме в цей день на вершину гори підняли перший будівельний вантаж і бригади робітників. Сказати, що початок відродження «Гуцульської піраміди» в Україні був фантастикою, це нічого не сказати! Адже стільки років обсерваторія була нікому не потрібна. Її руйнували вітри, дощі, сніги й люди. 

Читайте також: Тустань – унікальна невідома середньовічна фортеця в Карпатах

На першому етапі здійснювалася лише консервація об’єкта. Були повністю закладені цеглою вікна обох поверхів, частково відновлені дерев’яні перекриття. Паралельно тривала активна підготовка до накриття споруди дахом. Виглядало все, як справжнє диво: занедбана фортеця зі смітника й громадського туалету дивовижним чином перетворювалася на будмайданчик. 

59f6ecdb97914.jpg
59f6ecdb97914.jpg

Адже процес підняття на гору будівельних матеріалів, навіть за допомогою ГАЗ-66 замість гуцульських конячок, не став набагато простішим, ніж у 1936 році. Не кажучи вже про те, що він стовідсотково не став дешевшим. 

Поступово вичищувалися кімнати. Сміття, яке нашарувалося протягом майже 70 років і було вищим за зріст людини, настільки набирало й утримувало в середені вологу, що коли робітники доходили до його нижнього шару, то знаходили там лід. І це посеред літа! 

Для запобігання засніженню замуровали вікна та інші отвори приміщень, де встановили нове перекриття та підлогу. Крок за кроком демонтували зігнилу підлогу­ перекриття поверхів і замість нього встановили нове,а також каркас даху. Сам дах над встановленими дерев'яними перекриттями зашили мідним листом. 

59f6f07942dc3.jpg
59f6f07942dc3.jpg

Цей мідний дах – став спнравжнім своєрідним символом відродження. 

59f6effe8390d.jpg
59f6effe8390d.jpg

Ще одна історична подія відбулася 7 липня 2013 року, коли було укладено угоду про створення окремого рятувального поста на базі кількох кімнат обсерваторії. 

Того ж року було встановлено каркас із металу й деревини для тимчасового дашка над баштою, де колись стояв телескоп. 

Читайте також про: Крилос: заповідник «Давній Галич»

З роками відбудовники поступово набували й власний досвід робіт у важких умовах високогір'я. Так, наприклад, пошкоджений льодом руберойд з часом змушено було замінити на витриваліший. Також у ході реставрації вимурували заново значний сегмент кладки у північній стіні башти, яка випала через ерозію (для цього зі схилів принесли чимало каміння). Бригада бляхарів змонтувала систему водозливу по периметру даху. 

59f6f3974548b.jpg
59f6f3974548b.jpg

Навколо Обсерваторії почали будувати кам’яну огорожу по периметру. Поставили браму. 

59f6f98ed75ce.jpg
59f6f98ed75ce.jpg

Крім того, облаштували тимчасові приміщення для туристів та робітників.  

59f6f91e18dcc.jpg
59f6f91e18dcc.jpg

Ну а у вже відремонтованому службово-побутовому приміщенні оселилися постійні мешканці - рятувальники. 

59f6fb23933fd.jpg
59f6fb23933fd.jpg

Рятувальна станція, що почала постійно працювати у 2017 ргоці, щоденно підтведжувала необхідність постійної присутністі Служби з надзвичайних ситуацій на вершині. Адже Піп-Іван виявився дуже людним місцем. 

Читайте також: Шість замків Прикарпаття, про які мало хто знає

59f6f8deb5d48.jpg
59f6f8deb5d48.jpg

Архітектори з Варшави передали українським партнерам інформацію про те, як усе тут колись працювало і відбудовники притримуються максимальної автентики. Крім того, з Польщі надходять специфічні конструкції, яких в Україні не виробляють. Наприклад, вікна з профільованого металу, котли опалення саме такої потужності, які потрібні тут, та системи генераторів. І для освітлення, і для підзарядки. 

59f6fe3791367.jpg
59f6fe3791367.jpg

У розчищених приміщеннях можна побачити автентичну плитку та елементи колишнього оздоблення кімнат, які встояли перед вандалами та природою. Їх також обв'язково буде збережено. 

59f6fe0bcaaa3.jpg
59f6fe0bcaaa3.jpg

Нині тривають підготовчі роботи для подальшої відбудови внутрішніх приміщень.

59f6ffe4c951b.jpg
59f6ffe4c951b.jpg

Поступово Міжнародний науковий центр "Обсерваторія", створений спільними силами Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника і Студіями Східноєвропейських Досліджень Варшавського Університету - стає все більш відомим в Україні та Польщі.

Відбудована обсерваторія буде використана не тільки для астрономічних чи метеорологічних спостережень. Беручи до уваги факт, що будівля знаходиться на одній з найвищих вершин Чорногірського гірського масиву Українських Карпат, об’єкт може мати широке комплексне використання. Перший напрямок використання – для астрономічних спостережень. Другий напрямок – метеорологічні спостереження. Цілком новим напрямком є гірське рятівництво – пошуково-рятувальний пост при Обсерваторії, що здійснює Управління ДСНС у Івано-Франківській області у співпраці з GOPR-Biesczady. Інший напрямок експлуатації пов’язаний з організацією польських, українських та міжнародних наукових досліджень: індивідуальні та групові дослідження, а також студентські практики в галузі біології, ботаніки, природокористування, геології, астрономії, географії, метеорології, кліматології, туризму тощо. 

5a1d5cee10550.jpg
5a1d5cee10550.jpg

Прочитайте також про іншіПерлини Прикарпаття

новини прикарпаття карпати чорногора піп іван обсерваторія білий слон польська
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
175 переглядів у липні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Влада
Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №265/2020 «Про призначення суддів». Як повідомляють на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА, указом призначені судді у 36-ти місцевих загальних судах України. Двоє з них працюватимуть на Івано-Франківщині. Йдеться про суддю Коломийського міськрайонного суду Яремин Марію Павлівну та суддю Косівського районного суду Драч Дар’ю Сергіївну.
Суспільство
На Франківщині - штормове попередження. Про це повідомили на сайті Управлінні ДСНС України в Івано-Франківській області. За інформацією рятувальників, 3 липня у західних областях грози, в окремих районах град та шквали 15-20 м/с, на Закарпатті і в Карпатах, вдень також і на Прикарпатті значні дощі (I рівень небезпечності, жовтий).  03 – 04 липня на рiчках області очiкується пiдйом рiвнiв води на 0,2 – 1 м над рiвнями 02 липня станом на 08.00. При значних д...
Влада
На цьому голова обласної державної адміністрації наголосив сьогодні під час онлайн-наради із головами райдержадміністрацій, об’єднаних територіальних громад, міськими головами міст обласного значення. Про це повідомили на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА. Зазначалося, що увага до постраждалого населення – першочергове завдання, яке  ставить Президент та Уряд перед органами влади на місцях. «Поставлено завдання переді мною, як головою ОДА, – організу...
Суспільство
Із 1 липня відбудеться друга фаза підвищення тарифів за розподіл газу. Вартість доставки палива в платіжках в середньому зросте на 9,4%. Хоча раніше тарифи з липня планували збільшити одразу на 20%. Однак 24 червня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) внесла зміни до свого торішнього рішення, яким встановлювала нові тарифи на розподіл газу, повідомляє видання МІСТО із посилання на дані Газ...
Суспільство
На сьогодні працівники управління Укртрансбезпеки в області здійснюють габаритно-ваговий контроль великогабаритних транспортних засобів всього лише на одному пересувному пункті габаритно-вагового контролю, який належить Службі автомобільних доріг в області. За інформацією, яку сьогодні під час онлайн-наради голови обласної державної адміністрації Віталія Федоріва з керівниками структурних підрозділів ОДА, територіальних підрозділів центральних органів влад...
Суспільство
Більше двох млрд грн потрібно, щоб повністю відновити інфраструктуру та відшкодувати збитки від стихії на Прикарпатті цього року. З резервного фонду державного бюджету виділили 480 млн грн. Як їх витрачатимуть, говорили у студії Суспільного з головою Івано-Франківської обласної адміністрації Віталієм Федорівим, про це повідомив сайт МІСТО.  Голова ОДА розповідає, що Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запевнив його, що 480 млн грн – це лише першочергова...
Суспільство
Як повідомили на сайті Івано-Франківської міськради, в Центрі надання адміністративних послуг м.Івано-Франківська, його територіальних підрозділах, віддалених робочих місцях адміністратора та в департаменті соціальної політикизмінено графік прийому громадян, а саме:1. Центр надання адміністративних послуг м.Івано-Франківська (м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 9):- Понеділок, вівторок, середа, четвер з 10.00 год. до 18.00 год. без обідньоїперерви.- П’ят...
Суспільство
На територіях, постраждалих внаслідок повені, заборонено використання колодязної питної води у зв’язку з інтенсивним хімічним та мікробним забрудненням. Це стосується навіть господарських потреб. Тому головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендує тимчасово забезпечити питне водопостачання привізною водою в ємностях для індивідуального та групового застосування і фасованою питною водою. Криничну воду можна вживати тільки пі...
Новини компаній
Перекліта Михайло Володимирович – лікар-уролог, андролог, сексопатолог медичного центру Оксфорд Медікал Урологія – це широка галузь сучасної медицини, адже вона поєднує консервативні та хірургічні методи лікування різного роду захворювань сечостатевої системи, а також містить у собі такі підрозліли медицини як андрологія, сексопатологія, онкоурологія та ін. Існує міф, що уролог лікує тільки чоловіків. Тому у даній статті ми розглянемо більш детально у яких...