Навчені в Євросоюзі. Все більше молодих українців штурмує недорогі вузи Східної Європи

У гонитві за європейською освітою і життям в ЄС молоді українці штурмують недорогі вузи Східної Європи. Вони повертаються з гарною англійською і більш практичними знаннями, ніж в українських випускників, пише Корреспондент.


Одесит Андрій Шевченко, який закінчив школу в минулому році, навчається на курсах чеської мови в Празькому освітньому центрі. Наступний пункт в його планах – вступ до місцевого політехнічного університету.

Вчорашній випускник Шевченко, як і його батьки, мріють про те, щоб він отримав якісну європейську освіту, і Прага, на їхню думку, для цього підходить якнайкраще.

Підготовка до вступу, включаючи оплату курсів і гуртожитки, коштувала одеській сім´ї 7,5 тис. євро.

- Якщо на вступних іспитах я пройду конкурс, тоді навчання у вузі для мене буде безкоштовним, – сподівається Шевченко.

Бажання здобути вищу освіту в країні – члені Євросоюзу тепер називають трендом серед молодих і амбітних співвітчизників: щорічно за знаннями та дипломом в Європу вирушають до 20 тис. українських випускників та студентів, підрахували в Міністерстві освіти України.

Більше половини з них вибирають навчальні заклади Східної Європи. Там і для небагатих українців недорого – в середньому 2 тис. євро на рік, що можна порівняти (а то і дешевше) з вітчизняними контрактними відділеннями. Також східноєвропейські ціни за навчання раз у п´ять, а то й вісім нижче, ніж у світових лідерів вищої школи – британських вузів.

Зате сам освітній процес в ЄС позбавлений українського хабарництва, що гарантує випускникам непоганий рівень знань.

І ще один істотний бонус: навчання, нехай і на сході ЄС, дає можливість подорожей та стажувань по всій Європі.

У підсумку, за даними посольств, число молодих українців, які отримують знання в Польщі за останні п´ять років зросло більш ніж учетверо – з 1,8 тис. до 9 тис., а в Чехії за той самий період – більш ніж удвічі, до 1, 7 тис. осіб.

Польські, чеські, а також угорські вузи, зі свого боку, прагнуть компенсувати відтік своїх кваліфікованих молодих фахівців на захід за рахунок студентів, які приїжджають зі сходу.

- Українські абітурієнти відомі хорошою базовою підготовкою, особливо з точних предметів, – кажеНаталя Тарченко, директор освітнього агентства DEC education.

До того ж українці легко адаптуються у Східній Європі, запевняє Павел Ковальський, викладач і керівник міжнародного відділу Університету психології та гуманітарних наук у Варшаві (SWPS).

- У нас близький менталітет. Та й сама мова легко дається студентам, – розповідає Ковальський. – І надалі, що стосується навчання, зі студентами з України не виникає проблем.

Рай для студента

Київський бухгалтер Валентина Євтушенко спланувала майбутнє своєї дочки-старшокласниці Світлани ще три роки тому – вона неодмінно буде вчитися в Євросоюзі.

На минулорічній міжнародній освітній виставці Євтушенко вже підібрала для Світлани відповідний ВНЗ, Варшавський університет ім. Козмінського, і відправила дочку на курси польської.

- Там навчаються діти з усієї Європи, – пояснює Євтушенко-старша. – Для мене дуже важливо, щоб моя дочка була затребувана на міжнародному ринку.

Киянка Ольга Глухенька обійшлася без батьківських настанов – вона сама мріяла жити і працювати в Європі.

- Польща для мене виявилася відмінним варіантом, – каже нинішня студентка першого курсу факультету туризму та рекреації Краківської академії ім. Моджевського.

Польську мову Глухенька називає легкою – вивчила за п´ять місяців. Хоча незайвим для іноземних абітурієнтів в Польщі буде і хороша англійська, якою ведеться викладання у багатьох вузах.

За науку дочки її батьки платять не надто багато – $ 1 тис. на рік. Хоча в державних вузах Польщі та Чехії є й бюджетні місця для іноземців, однак їхня кількість незначна, а конкурс великий. Тому добра половина юних українців прямо вирушають у приватні вузи.

Агенти таких навчальних закладів вербують майбутніх студентів в Україні ще зі шкільної лави, пропонуючи навчання за гроші, які цілком можна порівняти з українським контрактним навчанням, а заразом – комфорт своїх студентських кампусів. Місячне проживання у двомісних кімнатах з інтернетом, окремою кухнею, ванною і туалетом коштує у польських вузах 50-80 євро.

І хоча середня плата за місце в українському студентському гуртожитку істотно нижче – 20 євро, зазвичай за ці гроші жити доводиться вчотирьох і користуватися загальними для всього корпусу туалетом і душем.

Втім, як в Україні, так і в Східній Європі студенти воліють знімати житло у складчину. Причому середня ціна оренди однокімнатної квартири в Варшаві складає $ 480 – майже як у Києві ($ 440), а в Празі і ще дешевше – $ 316.

Киянин Антон Булах, першокурсник приватного університету дизайну School of Form в Познані, орендує в цьому місті разом з приятелем двокімнатну квартиру за $500. Плата за житло для нього невеликий тягар, адже освіту він отримує за рахунок виграного ним гранту у 12 тис. євро, а крім того, підробляє фрілансером за фахом.

За словами Булаха, в Польщі йому живеться "як на курорті, де ніхто один одному не хамить і ставиться з повагою". Польські студенти доброзичливі до українських однолітків, та й викладачі неупереджені, каже киянин.

Його слова підтверджує 22-річна полька Сара Ель Немр, студентка другого курсу SWPS, яка стверджує, що з українцями у неї ніколи не було конфліктів, хоча велика кількість співвітчизників, які зібралися в одному вузі, деколи перешкоджає їхній інтеграції у вузівське середовище.

- Основна проблема в тому, що наші студенти тримаються осібно і розмовляють між собою російською, – пояснює Булах. – Якщо російськомовних студентів в групі більше двох осіб, вони починають кучкуватися.

І тоді інтернаціональну дружбу налагоджують численні міські вечірки. Немр зізнається, що минулої зими чудово провела час разом з українцями та турками в одному з варшавських нічних клубів у День святої Люції 13 грудня (польський аналог 8 Березня), а також у День студента.

- Різні культури, різний темперамент і погляди на життя, – описує вона різношерсту публіку на таких святах. – Це завжди цікаво і шалено весело.

Найчастіше організаторами студентських вечірок виступають адміністрації вищих навчальних закладів, розповідає про "культурну програму" Михайло Пришляк, координатор реклами та співпраці з міжнародними студентами SWPS.

- Студенти, як правило, платять тільки за випивку, – каже Пришляк. – Це ж інтеграція іноземців, тобто частина освітнього процесу, тому вузи на цьому не заощаджують.

Пришляк і сам нещодавно був студентом. Виїхавши з Тернополя після чотирьох років навчання у місцевому педуніверситеті, щоб пройти магістратуру у Варшаві, він переконався: вступ до вузу Східної Європи дає українцям карт-бланш для життя в Євросоюзі.

- Дуже важко знайти себе в Тернополі, де я народився і виріс, – з жалем підсумовує Пришляк.

Один з головних плюсів для українських абітурієнтів у Польщі – довгострокова віза, завдяки якій студенти можуть потрапити на стажування в Німеччину, Францію чи Великобританію, щоб після закінчення навчання влаштуватися там на роботу. Чеські і польські дипломи, на відміну від українських, в країнах ЄС визнають без спеціальної процедури підтвердження.

Граніт науки

Паломництво українців до вишів Східної Європи країнам, що приймають, є вигідним подвійно, наголошують експерти. Університети поповнюють за рахунок іноземців свою скарбницю, а держави латають діри внутрішніх ринків праці.

- Велика кількість польських студентів їдуть навчатися до Німеччини й Англії [і залишаються там працювати]. Ну а Польща, у свою чергу, намагається залучати іноземних студентів, – пояснює Ковальський.

Але й тут потрібно знати міру, попереджає Пришляк. Трапляється, що аудиторії польського вузу суцільно заповнені українцями, і це не на користь молодим людям. Навчання за кордоном це не тільки отримання знань, але й культурний обмін з іноземними однолітками, "а так студенти варяться у власному соку".

Однак навіть у цьому випадку у східноєвропейської освіти маса незаперечних переваг. Тут, на відміну від України, відсутня корупція під час складання іспитів і заліків, а студента оцінюють винятково за його здібностями і роботою.

- Якщо викладача спіймають на хабарі, він негайно буде звільнений, і в подальшому це відіб´ється на його репутації, – запевняє Ковальський. – Після цього десь працевлаштуватися йому буде вкрай складно.

Суворе ставлення до хабарництва компенсується рівнем зарплати викладачів, яка в середньому становить 1 тис. євро, тоді як в Україні – 300-400 євро.

При цьому і робоче навантаження у поляків й українців відрізняється вчетверо – 200 і 800 годин лекцій на рік відповідно. Завдяки цьому західні колеги можуть реалізовувати власні проекти та більше уваги приділяти студентам.

Польський або чеський викладач ніколи не зарахує куплену або скопійовану з інтернету курсову або дипломну, впевнений Ковальський.

Ще один плюс європейських викладачів у тому, що більшість з них – практики і, відповідно, передають студентам не тільки теоретичні знання.

Ганна Кулаковська, начальник відділу з підбору персоналу мобільного оператора Київстар, вважає європейську освіту більш практичною і бізнес-орієнтованою, ніж українську.

- Після такого навчання людина готова привносити свої ідеї, знання і досвід в компанію, – міркує Кулаковська. – А от після вітчизняного вузу навпаки – компанія інвестує у спеціалізацію співробітника.

Добре, що, за оцінками експертів, більша частина студентів, отримавши освіту за кордоном, повертається на батьківщину. Тут фахівець з іноземним дипломом, як і раніше, більш конкурентоспроможний. Українські агентства з працевлаштування цінують і хорошу англійську таких кандидатів, додає Тетяна Нікітович, директор рекрутингового агентства Smart Solutions.

Тому експерти вважають, що освоєння молодими українцями західної і, зокрема, східноєвропейської освіти тільки починається.

- З одного боку, все більше людей можуть собі це дозволити, – зазначає Юлія Маленовська, менеджер з освіти за кордоном компанії Study Bridge, яка відправляє студентів на навчання за кордон. – З іншого, все більше людей хочуть виїхати з країни через економічні проблеми.

Четверта влада
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
18 переглядів в серпні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Влада
В рамках виконання доручення Президента України Володимира Зеленського за результатами поїздки на Івано-Франківщину голова облдержадміністрації Денис Шмигаль провів нараду з керівництвом Івано-Франківської КЕЧ, ДП «Украерорух», Міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ».  Йшлося про потребу закупівлі та встановлення сучасного обладнання, проведення реконструкції та розбудови злітно-посадкової смуги, а саме – врегулювання юридичних питань та розробку алгорит...
Екологія
На Прикарпатті висохла річка, про це у соціальній мережі повідомив Михайло Парнаула.  “Так виглядає річка ” Бережничка” в Середній Угринів Калуського р-ну, станом на 19 серпня 2019 року. Всього декілька днів сонячної погоди. Річки наші припиняють своє існування. І це дуже сумно і страшно“, – йдеться у дописі.  Чоловік каже, що 40 років назад, цю річку неможливо було перейти без кладки, на конях плавали.   “Без великої риби великої ніколи до дому не вертавс...
Суспільство
На ксерокопії її паспотра діти написали, що розшукують маму, яка більше місяця тому залишила декількох братів та сестричку батькові. Дитина навіть пообіцяла винагороду в сумі 200 гривень, тільки б відшукати жінку. Батько дітей також розвісив схожі оголошення, тільки з іншим текстом.  Працівникам ювенальної превенції відома ситуація у зазначеній сім’ї, яка проживає на території Ямницької ОТГ. Жінка позбавлена батьківських прав відносно шести дітей, окрім на...
Пригоди
Про це у спільноті “Долинські вісті” повідомив Андрій Григоришин. Як видно на фото, частина поливалки “зарилася” під асфальт. Аби витягнути автомобіль, довелося залучати спецтехніку.
Суспільство
Сьогодні у Івано-Франківську відбулося Свято першого портфелика для 65 дітей, що найбільше потребують підтримки. Це учні 1-4 класів з категорії дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, тих, які перебувають у складних життєвих обставинах, учнів 1-10 класів, батьки яких загинули в зоні ООС або померли після повернення додому, пишуть Версії. Свято відбувалося у розважальному дитячому комплексі “Чубі Бум”. Захід відбувся за участю Отця Ярослава...
Здоров'я
В користь чаю мало хто сумнівається: мільярди азіатів, які вживають це гаряче питво протягом тисячоліть, не можуть помилятися. Чай чудово втамовує спрагу і бадьорить, знижує рівень холестерину і нормалізує роботу серцево-судинної системи, уповільнює старіння і навіть робить розумнішим. Однак велика кількість плюсів зовсім не виключає мінусів. 1. Гарячий чай може викликати кровотечу Британський отоларинголог і пластичний хірург Генрі Шарп (Henry Sharpe) вва...
Здоров'я
Кожен пацієнт, що подав декларацію про обслуговування у сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, має право на безоплатний гарантований державою пакет медичних послуг на первинній ланці. Перелік послуг, які входять до цього пакета, чітко визначений і затверджений наказом МОЗ №504. Отримати ці послуги пацієнт може безоплатно. За нього заплатила Національна служба здоров’я України за договором з медичними закладами, інформує прес-служба Івано-Франківської ОДА...
Суспільство
Днями у соціальному центрі благодійного фонду «Карітас-Надвірна» відбулось відкриття волонтерської кав’ярні-пекарні «Ковчег», метою створення якої є соціалізувати молодь із синдромом Дауна. До проекту долучилися районна та міська влада, підприємці. Волонтери обладнали приміщення, здійснили благоустрій, повідомляють у прес-службі ОДА. «Сонячну» молодь залучено до випікання кондитерських виробів, а також обслуговування відвідувачів молодіжного кафе. У заході...
Пригоди
Дорожньо-транспортна пригода трапилась 21 серпня пообіді на трасі Н-10 у селі Корнич Коломийського району. Про це інформує Бліц-Інфо. За попередньою інформацію, наразі постраждалих немає. Корок декілька кілометрів в обидві сторони на Франківськ і Чернівці. Поліція реверсно пропускає авто, та з'ясовує всі обставини аварії. Подробиці згодом. Читайте також: До переліку українських "трас смерті" увійшли дві дороги Івано-Франківщини