Навчені в Євросоюзі. Все більше молодих українців штурмує недорогі вузи Східної Європи

У гонитві за європейською освітою і життям в ЄС молоді українці штурмують недорогі вузи Східної Європи. Вони повертаються з гарною англійською і більш практичними знаннями, ніж в українських випускників, пише Корреспондент.


Одесит Андрій Шевченко, який закінчив школу в минулому році, навчається на курсах чеської мови в Празькому освітньому центрі. Наступний пункт в його планах – вступ до місцевого політехнічного університету.

Вчорашній випускник Шевченко, як і його батьки, мріють про те, щоб він отримав якісну європейську освіту, і Прага, на їхню думку, для цього підходить якнайкраще.

Підготовка до вступу, включаючи оплату курсів і гуртожитки, коштувала одеській сім´ї 7,5 тис. євро.

- Якщо на вступних іспитах я пройду конкурс, тоді навчання у вузі для мене буде безкоштовним, – сподівається Шевченко.

Бажання здобути вищу освіту в країні – члені Євросоюзу тепер називають трендом серед молодих і амбітних співвітчизників: щорічно за знаннями та дипломом в Європу вирушають до 20 тис. українських випускників та студентів, підрахували в Міністерстві освіти України.

Більше половини з них вибирають навчальні заклади Східної Європи. Там і для небагатих українців недорого – в середньому 2 тис. євро на рік, що можна порівняти (а то і дешевше) з вітчизняними контрактними відділеннями. Також східноєвропейські ціни за навчання раз у п´ять, а то й вісім нижче, ніж у світових лідерів вищої школи – британських вузів.

Зате сам освітній процес в ЄС позбавлений українського хабарництва, що гарантує випускникам непоганий рівень знань.

І ще один істотний бонус: навчання, нехай і на сході ЄС, дає можливість подорожей та стажувань по всій Європі.

У підсумку, за даними посольств, число молодих українців, які отримують знання в Польщі за останні п´ять років зросло більш ніж учетверо – з 1,8 тис. до 9 тис., а в Чехії за той самий період – більш ніж удвічі, до 1, 7 тис. осіб.

Польські, чеські, а також угорські вузи, зі свого боку, прагнуть компенсувати відтік своїх кваліфікованих молодих фахівців на захід за рахунок студентів, які приїжджають зі сходу.

- Українські абітурієнти відомі хорошою базовою підготовкою, особливо з точних предметів, – кажеНаталя Тарченко, директор освітнього агентства DEC education.

До того ж українці легко адаптуються у Східній Європі, запевняє Павел Ковальський, викладач і керівник міжнародного відділу Університету психології та гуманітарних наук у Варшаві (SWPS).

- У нас близький менталітет. Та й сама мова легко дається студентам, – розповідає Ковальський. – І надалі, що стосується навчання, зі студентами з України не виникає проблем.

Рай для студента

Київський бухгалтер Валентина Євтушенко спланувала майбутнє своєї дочки-старшокласниці Світлани ще три роки тому – вона неодмінно буде вчитися в Євросоюзі.

На минулорічній міжнародній освітній виставці Євтушенко вже підібрала для Світлани відповідний ВНЗ, Варшавський університет ім. Козмінського, і відправила дочку на курси польської.

- Там навчаються діти з усієї Європи, – пояснює Євтушенко-старша. – Для мене дуже важливо, щоб моя дочка була затребувана на міжнародному ринку.

Киянка Ольга Глухенька обійшлася без батьківських настанов – вона сама мріяла жити і працювати в Європі.

- Польща для мене виявилася відмінним варіантом, – каже нинішня студентка першого курсу факультету туризму та рекреації Краківської академії ім. Моджевського.

Польську мову Глухенька називає легкою – вивчила за п´ять місяців. Хоча незайвим для іноземних абітурієнтів в Польщі буде і хороша англійська, якою ведеться викладання у багатьох вузах.

За науку дочки її батьки платять не надто багато – $ 1 тис. на рік. Хоча в державних вузах Польщі та Чехії є й бюджетні місця для іноземців, однак їхня кількість незначна, а конкурс великий. Тому добра половина юних українців прямо вирушають у приватні вузи.

Агенти таких навчальних закладів вербують майбутніх студентів в Україні ще зі шкільної лави, пропонуючи навчання за гроші, які цілком можна порівняти з українським контрактним навчанням, а заразом – комфорт своїх студентських кампусів. Місячне проживання у двомісних кімнатах з інтернетом, окремою кухнею, ванною і туалетом коштує у польських вузах 50-80 євро.

І хоча середня плата за місце в українському студентському гуртожитку істотно нижче – 20 євро, зазвичай за ці гроші жити доводиться вчотирьох і користуватися загальними для всього корпусу туалетом і душем.

Втім, як в Україні, так і в Східній Європі студенти воліють знімати житло у складчину. Причому середня ціна оренди однокімнатної квартири в Варшаві складає $ 480 – майже як у Києві ($ 440), а в Празі і ще дешевше – $ 316.

Киянин Антон Булах, першокурсник приватного університету дизайну School of Form в Познані, орендує в цьому місті разом з приятелем двокімнатну квартиру за $500. Плата за житло для нього невеликий тягар, адже освіту він отримує за рахунок виграного ним гранту у 12 тис. євро, а крім того, підробляє фрілансером за фахом.

За словами Булаха, в Польщі йому живеться "як на курорті, де ніхто один одному не хамить і ставиться з повагою". Польські студенти доброзичливі до українських однолітків, та й викладачі неупереджені, каже киянин.

Його слова підтверджує 22-річна полька Сара Ель Немр, студентка другого курсу SWPS, яка стверджує, що з українцями у неї ніколи не було конфліктів, хоча велика кількість співвітчизників, які зібралися в одному вузі, деколи перешкоджає їхній інтеграції у вузівське середовище.

- Основна проблема в тому, що наші студенти тримаються осібно і розмовляють між собою російською, – пояснює Булах. – Якщо російськомовних студентів в групі більше двох осіб, вони починають кучкуватися.

І тоді інтернаціональну дружбу налагоджують численні міські вечірки. Немр зізнається, що минулої зими чудово провела час разом з українцями та турками в одному з варшавських нічних клубів у День святої Люції 13 грудня (польський аналог 8 Березня), а також у День студента.

- Різні культури, різний темперамент і погляди на життя, – описує вона різношерсту публіку на таких святах. – Це завжди цікаво і шалено весело.

Найчастіше організаторами студентських вечірок виступають адміністрації вищих навчальних закладів, розповідає про "культурну програму" Михайло Пришляк, координатор реклами та співпраці з міжнародними студентами SWPS.

- Студенти, як правило, платять тільки за випивку, – каже Пришляк. – Це ж інтеграція іноземців, тобто частина освітнього процесу, тому вузи на цьому не заощаджують.

Пришляк і сам нещодавно був студентом. Виїхавши з Тернополя після чотирьох років навчання у місцевому педуніверситеті, щоб пройти магістратуру у Варшаві, він переконався: вступ до вузу Східної Європи дає українцям карт-бланш для життя в Євросоюзі.

- Дуже важко знайти себе в Тернополі, де я народився і виріс, – з жалем підсумовує Пришляк.

Один з головних плюсів для українських абітурієнтів у Польщі – довгострокова віза, завдяки якій студенти можуть потрапити на стажування в Німеччину, Францію чи Великобританію, щоб після закінчення навчання влаштуватися там на роботу. Чеські і польські дипломи, на відміну від українських, в країнах ЄС визнають без спеціальної процедури підтвердження.

Граніт науки

Паломництво українців до вишів Східної Європи країнам, що приймають, є вигідним подвійно, наголошують експерти. Університети поповнюють за рахунок іноземців свою скарбницю, а держави латають діри внутрішніх ринків праці.

- Велика кількість польських студентів їдуть навчатися до Німеччини й Англії [і залишаються там працювати]. Ну а Польща, у свою чергу, намагається залучати іноземних студентів, – пояснює Ковальський.

Але й тут потрібно знати міру, попереджає Пришляк. Трапляється, що аудиторії польського вузу суцільно заповнені українцями, і це не на користь молодим людям. Навчання за кордоном це не тільки отримання знань, але й культурний обмін з іноземними однолітками, "а так студенти варяться у власному соку".

Однак навіть у цьому випадку у східноєвропейської освіти маса незаперечних переваг. Тут, на відміну від України, відсутня корупція під час складання іспитів і заліків, а студента оцінюють винятково за його здібностями і роботою.

- Якщо викладача спіймають на хабарі, він негайно буде звільнений, і в подальшому це відіб´ється на його репутації, – запевняє Ковальський. – Після цього десь працевлаштуватися йому буде вкрай складно.

Суворе ставлення до хабарництва компенсується рівнем зарплати викладачів, яка в середньому становить 1 тис. євро, тоді як в Україні – 300-400 євро.

При цьому і робоче навантаження у поляків й українців відрізняється вчетверо – 200 і 800 годин лекцій на рік відповідно. Завдяки цьому західні колеги можуть реалізовувати власні проекти та більше уваги приділяти студентам.

Польський або чеський викладач ніколи не зарахує куплену або скопійовану з інтернету курсову або дипломну, впевнений Ковальський.

Ще один плюс європейських викладачів у тому, що більшість з них – практики і, відповідно, передають студентам не тільки теоретичні знання.

Ганна Кулаковська, начальник відділу з підбору персоналу мобільного оператора Київстар, вважає європейську освіту більш практичною і бізнес-орієнтованою, ніж українську.

- Після такого навчання людина готова привносити свої ідеї, знання і досвід в компанію, – міркує Кулаковська. – А от після вітчизняного вузу навпаки – компанія інвестує у спеціалізацію співробітника.

Добре, що, за оцінками експертів, більша частина студентів, отримавши освіту за кордоном, повертається на батьківщину. Тут фахівець з іноземним дипломом, як і раніше, більш конкурентоспроможний. Українські агентства з працевлаштування цінують і хорошу англійську таких кандидатів, додає Тетяна Нікітович, директор рекрутингового агентства Smart Solutions.

Тому експерти вважають, що освоєння молодими українцями західної і, зокрема, східноєвропейської освіти тільки починається.

- З одного боку, все більше людей можуть собі це дозволити, – зазначає Юлія Маленовська, менеджер з освіти за кордоном компанії Study Bridge, яка відправляє студентів на навчання за кордон. – З іншого, все більше людей хочуть виїхати з країни через економічні проблеми.

Четверта влада
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Викладення
(0 оцінок)
18 переглядів у травні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
25 травня під час розслідування кримінального провадження працівники Калуського відділу поліції провели санкціонований обшук на території домоволодіння місцевого мешканця, інформує прес-служба поліції. На прибудинковій території, за місцем проживання 31 - річного чоловіка, поліцейські виявили теплицю, в якій власник вирощував рослини конопель. Вилучені наркорослини направлені на дослідження до експертно-криміналістичного центру. У діях фігуранта вбачаються...
Політика
До очільника української держави Володимира Зеленського надійшла електронна петиція з проханням надати п'ятому президенту Петру Порошенку звання Героя України. Про це йдеться на сайті глави держави. "Прошу надати звання Героя України президенту Петру Олексійовичу Порошенко! За Томос, Мову, ЄС, за Армію, за збереження цілостності нашої Держави! За невтомну працю, за бессонні ночі, він єдиний президент України, який зробив не можливе для нас, ми стали Нацією...
ВІйна суржику
Десять картинок-порад, які нагадають важливі правила та допоможуть володіти рідною мовою досконаліше!
Культура
У Карпатах на висоті 1600 метрів знайшли старовинну хату. Це так звана колиба – хатина вівчарів. Її унікальність не лише в тому, що вона розташована у високогір’ї, а й в самій будові – колиба має 8 кутів. Унікальну знахідку виявили на масиві Свидовець Рахівського району. Світлини неймовірної 8-ми кутної будівлі опублікував у мережі мандрівник Facebook Олег Добко. Чоловік зазначив, що зараз такі восьмикутні колиби можна побачити лише в книгах по етнографії...
Культура
Відомий прикарпатський письменник Богдан Томенчук презентував дві свої збірки: «Ранкове місто пізніх ліхтарів» та «Жінка з одного вірша». За словами заступника міського голови та ініціаторки зустрічі Наталії Табачук, Богдан Томенчук — дуже цікава, багатогранна і освічена особистість, творчість якого не залишить байдужого: "За освітою Богдан Михайлович математик, але хобі у нього була поезія та публіцистика. І хоч я не люблю поезії, проте так, як пише він,...
Нероскручений В 1
Вітамін В1 необхідний для адекватної роботи центральної і периферичної нервової систем, зазначила Супрун. В. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун розповіла про особливості вживання вітамінів групи В, уколи яких можуть врятувати життя людині.Про це вона написала на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.Супрун зазначила, що до складу вітамінів групи входить не одна речовина і про важливість вітаміну В1 чомусь занадто мало згадують.«Вітаміни групи...
Суспільство
Нагадаємо, аварія трапилась близько 15:00 на вулиці Довженка. 62-річний мешканець Крихівці, рухаючись на а/м «VOLKSWAGEN TOURAN»  наїхав на 68-річну франківку. Жінка отримала тілесні ушкодження, та була госпіталізована в Травматологічне відділення МКЛ №1, де під час реанімаційних заходів померла. Сьогодні у телеграм-чаті "Frankivsk 112" повідомили, що донька франківки розшукує свідків аварії. "Увага! Стосовно ДТП 23.05.2019 на вулиці Довженка. Дочка загибл...
Пригоди
Злодії проникли у будинок 44-річної прикарпатки. Лиходії, шляхом підбору ключа до дверей, пробралися до середини  оселі  і викрали грошові кошти в сумі 2000 доларів США, 1000 ЄВРО та ювелірні вироби, пише “Галка” з посиланням на прес-службу обласної поліції. Крім того, 24 травня зловмисники обікрали квартиру мешканки Івано-Франківська. Невідомі, шляхом розбиття вікна, проникли до помешкання і викрали телевізор. Правоохоронці проводять відповідні заходи щод...
Суспільство
Ситуацію із наслідками негоди в західних областях нашої держави розглядають під час позачергового засідання міжвідомчого оперативного штабу, який сьогодні, 25 травня, проводить віце-прем’єр Геннадій Зубко. Про це повідомляє прес-служба ДСНС. “25 травня об 11:00 в ДСНС під головуванням віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка відбудеться засідання міжвідомчого оперативного штабу щодо ситуації з підто...