• Головна
  • На війні загинув командир взводу коломийської "Десятки", поет Гліб Бабіч
11:00, 29 липня 2022 р.

На війні загинув командир взводу коломийської "Десятки", поет Гліб Бабіч

Ввечері 28 липня стало відомо про загибель на війні проти російських окупантів Гліба Бабіча – командира взводу коломийської 10 гірсько-штурмової бригади, поета, воїна та волонтера.

Про це повідомив народний депутат України, п’ятий президент України Петро Порошенко.

“Гліб Бабіч — воїн і поет. Любив Україну понад усе. “Не вмирай за неї — вбий за неї!” – це також його слова. Десятки знищених орків, в цілому – шість років на фронті, п’ять ротацій. Здавалося б, береженого й Бог береже. Тому звістка про загибель Гліба розірвала вечірню тишу, неначе грім – ясне небо”, – написав Порошенко.

На війні загинув командир взводу коломийської "Десятки", поет Гліб Бабіч, фото-1

Гліб Бабіб пішов на війну у 2014 році, бу командиром взводу вогневої підтримки 10 ГБРБ, є автором неофіційного гімну бригади “Подай зброю” та інших пісень гурту “Kozak System” (“Мольфар”, “Сила і зброя”, “Досить сумних пісень”, “Свобода наче любов”, “Ті, що тримають небо над Різдвом”).

“Я познайомився з Глібом Бабічем завдяки цій пісні. Він написав її як присвяту рідній 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді та шукав музикантів, з якими міг би її записати. Так народився дуже плідний творчий тандем Гліба з “Kozak System”. А щойно я дізнався, що Гліб загинув. Подай зброю мені, брате! Світла пам‘ять. Вічна слава”, – написав музикант Олександр Положинський.

Лідер гурту “Kozak System” Іван Леньо опублікував пісню “Не покинь”, яку написав Бабіч, але за його життя вона не встигла вийти.

“У нас залишилася одна пісня, яку ми мали видавати буквально на днях, – “Не покинь”. Ніколи б не подумав, що саме вона стане прощальною в нашому з тобою житті. Я тебе любив. І люблю. І буду любити. Бо ти мій внутрішній голос. Ти був чесним і справжнім. І дуже добрим. Дуже. І безкорисним. Глібич, дорогий, дай сигарету, будь ласка, сьогодні я закурю… І вип‘ю… Я в шоці, Глібич… Ти відірвав сьогодні шматок мого серця… І ця рана ніколи не загоїться…” – написав Іван Леньо.

Джерело: КУРС

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...