• Головна
  • Голова Івано-Франківської облради вирішив навчити журналістів філології (ВІДЕО)
17:05, 26 вересня 2013 р.

Голова Івано-Франківської облради вирішив навчити журналістів філології (ВІДЕО)

Голова Івано-Франківської обласної ради Василь Скрипничук взявся вчити народних депутатів та журналістів філології

Нагадаємо, як повідомляла «Фіртка», під час прес-конференції голова Івано-Франківської облради Василь Скрипничук обізвав народного депутата України Олеся Донія «фраєрком», звинувативши останнього в неправдивій інформації про те, що обласна рада нібито не профінансувала музей Шухевича. 

На це відреагував Олесь Доній в своєму блозі "Звідки у партії "Свобода" бандитський сленг?"на Кореспонденті. 

Сьогодні зранку на електроннні адреси усіх прикарпатських ЗМІ надійшов лист від прес-служби облради за підписом її голови. 

В ньому йдеться про те, українську мову та її діалектні особливості варто знати навіть народним депутатам. 

Особливо для спілкування з головою Івано-Франківської обласної ради Василем Скрипничуком, який на своїй черговій щомісячній прес-конференції вжив щодо характеристики діяльності одного з народних депутатів маловживане сьогодні українське слово, яке пан нардеп на свій рівень безумовно високої депутатської мовної підготовки зрозумів як таке, що належить до бандитського сленгу. 

Далі за текстом:

"Українську мову та її діалектні особливості варто знати навіть народним депутатам. Особливо для спілкування з головою Івано-Франківської обласної ради Василем Скрипничуком, який на своїй черговій щомісячній прес-конференції вжив щодо характеристики діяльності одного з народних депутатів маловживане сьогодні українське слово, яке пан нардеп на свій рівень безумовно високої депутатської мовної підготовки зрозумів як таке, що належить до бандитського сленгу. 

Слово це - “фраїрок”. А народний депутат і окремі засоби масової інформації, очевидно, в силу свого кола обмеженого спілкування чомусь погано подумали, що це - “фраєрок”. 

Але ж, панове, ці два слова зовсім не мають ідентичного змісту і належать до різних шарів лексики. Якби якимось публічним людям, в тому числі і народному депутатові, що різко почав вдавати з себе ображеного, стало сили підняти хоча б декілька із словників української мови, то в окремих з них вони б превеликим здивуванням знайшли наступні значення цього слова. 

Слово “фраїр”. В інтернеті на Словопедії розміщений ”Русинсько-український словник”, де слово “фраїр” трактується як “приятель (молоді люди, що зустрічаються). Теж - хвалькуватий молодик”. На порталі Закарпаття “Колиба” написано таке: “ФРАЇР, ФРАЄР - залицяльник. "Што, найшлась си нового фраїра?" (не плутати з російським - фраєр, жодного стосунку)”. 

У словнику Грінченка знаходимо: Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ. Можна наводити безліч прикладів, але для кращого засвоєння нового слова подамо ексклюзивно для народних депутатів текст української народної пісні, де вживається це слово. Для кращого запам'ятовування подаємо з нотами. 

Слово “фраїр”.

В інтернеті на Словопедії розміщений ”Русинсько-український словник”, де слово “фраїр” трактується як “приятель (молоді люди, що зустрічаються). Теж - хвалькуватий молодик”.

На порталі Закарпаття “Колиба” написано таке: “ФРАЇР, ФРАЄР - залицяльник. "Што, найшлась си нового фраїра?" (не плутати з російським - фраєр, жодного стосунку)”.

У словнику Грінченка знаходимо: Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ.

Можна наводити безліч прикладів, але для кращого засвоєння нового слова подамо ексклюзивно для народних депутатів текст української народної пісні, де вживається це слово. Для кращого запам'ятовування подаємо з нотами.

Фраїру, фраїру

Фраїру, фраїру, я тобі не вірю,
Же мя будеш любив, як я постарію.

Можеш добрі знати і тому вірити,
Же я тя на старіст не буду любити.

Фраїречки штирі, про што сте ся били?
Про тебе, шугаю, што зме тя любили.

Што зме тя любили, што зме тя кохали,
Што зме подарунки в тебе одберали.

Ганичко, Ганичко, біле твоє личко,
А моє червене, бо не вилюблене.


Джерело: Українські народні пісні з Лемківщини/ Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.

Або ще цитата з народної творчості:

Чотири воли пасу я

У вишневому садочку.

Знайшов собі милий другу,

Залишив ня, фраїрочку.

Слово “фраєр”. У словнику української мови під редакцією І.К. Білодіда вказано, що так у розмовній мові говорять про франтувату, пусту, нікчемну людину. А на арго — це новачок. Словник сучасного українського сленгу (упорядник — Т.М. Кондратюк) дає два значення: 1. Той, що прагне долучитись до злочинного світу, поводить себе як злодій, але злочинними колами зневажений; молодий, недосвідчений злодій. 2. Хвалько, висуванець, самозакохана, самовпевнена людина. Отож, панове пишучі, в тому числі і народні депутати, вивчайте, знайте і любіть надзвичайно багатозначну українську лексику. І не пишіть дурниці та не приписуйте їх іншим", - йдеться в листі. 

Смішно все, особливо те, що Василь Скрипничук дійсно казав слово "ФРАЄР" і "ФРАЄРОК".

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...