Кам’яні обличчя Франківська. Химери, рицарі, маскарони, що оберігають фасади історичних будівель

Кам’яні обличчя Франківська. Химери, рицарі, маскарони, що оберігають фасади історичних будівель , pressman

Кажуть, що центр міста - це його лице. Але й сам центр теж має багато облич, у Франківську вони кам'яні. Йдеться про маскарони або маски, якими прикрашали будинки Станиславова періоду сецесії - австрійського модерну. 

За словами архітектора-реставратора Ігоря Панчишина, колишнього начальника міського відділу з питань охорони культурної спадщини, варто розрізняти міську архітектуру до Мармулядової пожежі 1868 року та після неї, розповідає report.if.ua..

Кам’яні обличчя Франківська. Химери, рицарі, маскарони, що оберігають фасади історичних будівель , фото-1

Мовляв, після тої катастрофи у забудовників було обмаль часу й велика територія, яку треба було відновити. Тому архітектура міста стала дещо еклектичною (поєднання кількох стилів), що у мистецьких колах часто вважають відсутністю смаку та зайвими витребеньками. 

«Сецесія вже відгуляла усюди в Європі, а потім аж почала доходити до нас, - розповідає Панчишин. - За кордоном вона була більш виразною, а тут - провінційним відголоском, можливо, навіть несвідомим. Маскарони у Станиславові з'явилися як декоративне прикрашання окремих функціональних елементів - кронштейнів, які тримають балкони, карнизів, пілястрів тощо». 

Читайте також: Історичні будівлі Івано-Франківська. Костел Христа Царя та єдиний в області орган

Отже, виявляється, маскаронами називають не лише людські обличчя. А сама межа, що вважати маскароном, а що вже скульптурою - досить розмита. 

«Специфіка стилю сецесії давала можливість бавитися з тваринами, химерами, - продовжує Ігор Панчишин. - Жіночі й чоловічі зображення не мусили бути портретними та мати пряму символіку, щоб було складно визначити - це Артеміда, чи якась інша богиня. Це навіть не обов'язково були персонажі з міфів чи казок, могли бути просто стилістичні зображення». 

Є версія, що першою функцією маскаронів було відлякування від будинків злих духів, але навряд архітектори Станиславова вкладали в них саме такий сенс. 

«Флоріанка»

Кам’яні обличчя Франківська. Химери, рицарі, маскарони, що оберігають фасади історичних будівель , фото-2

Читайте також:Івано-Франківськ. Краса міста у деталях - туристичні рекомендації

Дуже часто кам'яні обличчя робили химерними та страхітливими, як на будинку колишнього страхового товариства, так званій «Флоріанці», 1903 року. Але там в задумі не було налякати перехожих. Просто так робити було модно, і кожен дизайнер вправлявся, як хотів. Крім того, у отворах, чи то викривлених ротах, була суто практична потреба. 

«Мала бути дірка, щоб стікала вода, або сходив сніг. Саме за рахунок цього вони й виглядають моторошно», - каже Панчишин. 

Жіночі маскарони

Персонажі, як в архітектурі, так і в живописі цього періоду були подібними. Тому часто підсвідомо починають шукати зв'язок з історичними чи міфічними відповідниками, а насправді - це просто типові образи. 

Читайте також: Історичні будівлі Івано-Франківська. Кам’яниця на розі вулиць Чорновола та Гординського

«Сецесія довела типажі до досконалості, - говорить Ігор Панчишин. - Наприклад, жінок зображають круглолицими, з пишними вустами, глибокими, глибоко посадженими очима, словом дуже гарненькими. Але якщо мені говорять, що це якийсь реальний персонаж - я не вірю, хіба це було записано у документах, але такого я не зустрічав». 

Каже, якось знайшов жіночий маскарон просто на вулиці - біля зруйнованого будинку. 

«Я приніс цю кобіту додому і взявся відчищати від набілів і порохів, - із захопленням розповідає архітектор. - Обличчя гладеньке, все так ідеально! Це показник, що саму форму робили дуже якісно. В одній такій могли відливати по кілька за раз, бо на одному будинку вони здебільшого стандартні, однакові. І це не скульптура, тут не надто важлива персоналія. Якщо поставити поряд дванадцять Афродіт, то вони втрачають свій сенс, бо лиш одна важлива. А маскарони - просто частина декору». 

«Меркурій»

Кам’яні обличчя Франківська. Химери, рицарі, маскарони, що оберігають фасади історичних будівель , фото-3

Читайте також:Історичні будівлі Івано-Франківська. Австро-Угорський банк

Та бувають випадки, коли суголосся з конкретним персонажем можна простежити. На куполі та стінах залізничного вокзалу Франківська живе маскарон, схожий на римського бога торгівлі - Меркурія. 

«Але це знову ж таки стилізація, - каже Панчишин. - Бо у Меркурія крильця на меш­тах, а тут, оскільки ніг немає, то прикріпили до голови». 

Рицарі Потоцьких

Кам’яні обличчя Франківська. Химери, рицарі, маскарони, що оберігають фасади історичних будівель , фото-4

На в'їзних воротах палацу стоять на сторожі два рицарі, які насправді ніякі не люди, а просто набір обладунків. 

«Це об'ємна скульптура, задня частина якої повністю плоска, - пояснює Ігор Панчишин. - Коли прийшла Австрія, вони майже усі військові частини чи шпиталі обрамляли такими зображеннями. У них немає нічого персоніфікованого, хоч всі й називають їх рицарями. Це повністю одностороннє зображення, тому коли довелося писати про них у проєкті реставрації брами, їх назвали маскаронами». 

Читайте також:Історичні будівлі Івано-Франківська. Іпотечний банк

Цей випадок ще раз підтвердив розмитість терміну - маскарон. 

Чоловіки, жінки, химери, тварини, путто (хлопчики з крилами), рицарі - майже всіх їх у Франківську об'єднує занедбаність елементів. Звісно, деякі «турботливо» зовсім забілили, що майже не видно рельєфу, а деякі досі не внесені до списку пам'яток. 

Кам'яні обличчя Франківська поступово вмирають, а ми навіть не помічаємо їхніх сліз.

Читайтет також:

Площа Адама Міцкевича - одна з наймальовничіших площ Івано-Франківська

Історичні будівлі Івано-Франківська. Плац Франца

Історичні будівлі Івано-Франківська. Будинок БрумберҐерів

Історичні будівлі Івано-Франківська. Морфологічний корпус медичного університету. Фото

Станіславський пивзавод: історична пам'ятка та зразок промислової архітектури XVIII століття

Історія Станиславівської фортеці (відео)

Історія сучасного вигляду міської ратуші

Добірка загадкових будинків Івано-Франківська

Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
80 переглядів в січні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати