Гуцульські зґарди - унікальні духовні символи Карпат

Зґарди є одними з найдавніших нагрудних гуцульських прикрас.

У текто­нічному відношенні — це складна композиційна система, яка об’єднує один або кілька ритмічно-пластичних рядів різнотипних солярних знаків, нанизаних на “ретізки”, ремінець тощо, розміщених між собою на віддалі “переліжок” і з’єднаних “чепрагами” .Композиційним центром часто виступає більший за розмірами рівносторонній хрест, що об’єднує всі інші, іноді щораз менші хрестики.

Зґарди - є однією з найменш досліджених типо­логічних груп гуцульського мосяжництва. Над­звичайно скупі, інформативного характеру дані про них, які зустрічаються у працях дослідників кінця XVIII початку XX ст.дають можливість стверджувати лише факт їх побутування серед гуцулок, а також місце в ансамблі жіночого “прилюдного убранє” (святкового одягу), однак ні в одному, із відомих нам, писемних джерел не знаходимо ніяких відомостей про оберегове значення, а тим більше семантичне трактування цих жіночих прикрас.

Вперше на семантику окремих мосяжних виробів та їх орнаментів звернув увагу, дослі­джуючи “процес асиміляції солярної емблеми і зна­ка хреста...” на гуцульських зґардах, відомий мистецтвознавець П. Жолтовський: “На зґардах...,— зазначає вчений — ... можна крок за кроком простежити, що спочатку до дисковидної пластини добавляється чотири хрестовидно розміщені кружки, далі ці додатки ускладнюються і збага­чуються у своїх формах. Згодом хрести втрачають свою рівнораменність: одно з рамен стає довшим і хрест набирає вже специфічної християнської культової форми...”. Із сказаного вченим, можна зробити висновок, що один із типів хрестикових зґард розвинувся на основі металевих розетоподібних (дисковидних) жіночих нагрудних прик­рас, які в окремих місцевостях ще називали “ґардами”, “сороківцями”* або "шелестами”.

Читайте також: Легенди та історія краю. Легенда про створення Карпат

Шелести

Так, польський дослідник Л. Вайгель який протягом кількох років вивчав життя і побут карпатських верховинців в околицях с. Жаб’є (зарах Верховина) занотовує: “Багатші гуцулки носять ґарди (“gardy”), що складаються “з двох, трьох рядів “cwancygierow”, талярів або інших срібних монет”. С. Витвицький також у своєму історичному нарисі зазначає, що “маєтні гуцулки” поверх скляного намиста (“пацьорок”) носять зґарди із сороківців (“sorokuwcow”).

Поступово дослідники серед різноманіт­ності гуцульських жіночих нагрудних прикрас: “лискавок”, “венеційських” коралів, “писаних пацьорок”, “кпокічок” тощо, в тому числі і металевих ґард, виділяють зґарди хрестикові. Так Л. Вербицький, описуючи багату, святково одягнену гуцулку, серед її нагрудних прикрас підкреслює: “Дальше видно нашийники з ланцюжків, на яких висять хрести менші, зґарди з хрестиків, або зґарда хрестикова...”.

Отже, як засвідчують джерела, вже у кінці XIX- поч. XX ст. під назвою “зґарда” повністю розуміють жіночі нагрудні прикраси із “мосяжних хрестиків наборсаних на шнур, ремінець або ретізку з переліжками”.

Зараз поки що важко однозначно ствер­джувати час розповсюдження хрестикових жіночих нагрудних прикрас на Гуцульщині. Постійне пограбування місцевого населення під час заво­йовницьких розбоїв та зневажливе ставлення до національних традицій з боку окупантів зумовило відсутність систематизованих колекцій мосяжних виробів, в тому числі і зґард хрестикових у територіяльному, а тим більше, хронологічному відношенні.

Читайте також: Косівська мальована кераміка може увійти до списку ЮНЕСКО

Етимологія слова "згарда"

Слово “зґарда”, на відміну від багатьох термінів гуцульського мосяжництва відсутнє у словнику давньоруської мови. У словнику староукраїнської мови XIV-XV ст. знаходимо слово “ґардоу” — утворене від молдавського “гард”. Слово пояснюється як запози­чення від молдавської, болгарської або румунської і означає “загату у водоймі для ловіння риби”, тобто огорожу.

Дослідник гуцульських гідронімів Ю. Карпенко влучно помітив, що слово “зґарда” може бути похідним від слова “городити”, “огороджувати”, що рівноцінно “оберігати”. (наприклад, берегти - зберегти, гард - згард, тут прийменник "з" позначає дію). За іншою версією слово походить від французького “garde” — (кругла бляха на руків’ї шпаги) і пов’язане з дієсловом “garder" — сторожити, охороняти.

Ще одна версія тлумачить походження слова "згарда" з санскриту від слова "svarga" (स्वर्ग) - Всевіт, божественний світ, небо, галактика, рай. В Ведах "Сварга-лока" - один із 7 небесних світів (лок), рай бога Індри. Сам символ "згарда" являє собою свастичний символ та зустрічається також в Індії:

Читайте також: Гуцульська хата – інтер'єрні традиції та автентика з комфортом

Форму­вання зґард як нагрудних оберегів пройшло довготривалий шлях розвитку, започаткований язичницькою традицією - згарди виконували потужну оберегову дію. З часом згарди переросли у складну систему оберегів — намиста у вигляді кількох рядів (низок) - рівносторонніх хрестів та кулеподібних елементів (бусинок, намистинок, дисків). Кулеподібні елементи в XVII столітті замінили круглі медальйони-дукачі, монети. У різних місцевостях їх називали монистами, сороківцями, шелестами, ґардами чи зґардами.

Про ЗҐАРДИ, про те як змінювалася їх форма і нашаровувалися християнські символи, розповідає стаття "Гуцульські прикраси" Ярослави Ткачук і Марії Кубик:

"Орнаментика гуцульських прикрас, як і інших видів народного мистецтва гуцулів, наскрізь проникнута елементами древньої, дохристиянської культури. Тут, в малодоступних горах до ХХ століття збереглися традиції старослов'янського мистецтва. Джерелом орнаментальних композицій гуцульських прикрас, був давньослов'янський солярний культ, який оспівував первісне землеробство і скотарство, де головним фактором вважалася життєдайна сонячна сила. Символ сонця став емблемою добробуту і благополуччя, і для населення українських Карпат, яке до наших днів зберегло чимало магічних вірувань, в ті далекі часи цей символ широко використовувався як оберіг. Саме тому різні інтерпретації солярного символу так часто використовують гуцульські майстри в декоруванні прикрас. З плином часу солярні знаки поступово удосконалювалися, набували різні атрибути, виступали в різних поєднаннях з іншими зображеннями.

Народне мистецтво Гуцульщини існувало довгі століття. Воно жило і розвивалося, творилося в нових формах, які відображали новий зміст життя. Особливо яскраво в гуцульській орнаментиці прикрас відбився період древньої Русі з характерним для нього процесом християнізації і боротьби з язичництвом. Цей процес не був раптовим. Він тривав дуже довго і виразно відбився в народному мистецтві поступовою асиміляцією старої язичницької символіки з новою християнською. Християнство могло увійти в народні маси, лише пристосувавши свої поняття, свої образи до язичницьких понять і образів, яких дотримувався народ. Асиміляції, в першу чергу, піддалася саме солярна символіка, що виражалося в злитті сонячного диска з хрестом - головною емблемою християнського культу. Найбільш яскраво цей процес простежується в гуцульських металевих нагрудних прикрасах - згардах, що складаються з однієї або з двох (і рідко - більшу кількість) дисків або хрестів.

Читайте також: Чи буде існувати й надалі ліжникарство, як етнокультура Гуцульщини

Чепраги

Для з'єднання згард служать так звані "чепраги" - дві, переважно круглі, пластини, прикрашені карбованим або ажурним орнаментом. При першому погляді на Згарди кидається в очі диспропорція між розмірами чепраги і згард. Чепраги, як правило, мають великі, зовсім невиправдані їх утилітарною функцією, розміри. Деякі з них досягають 6-7 см. в діаметрі, що говорить про їх особливе місце серед нашийний прикрас.

Чепрага - сонячний символ - покликаний охороняти людину від злих духів. У центральній частині декору Чепраги в більшості випадків розміщуються різні варіанти солярної символіці: колесо з вісьмома, шістьма або чотирма спицями, концентричні кола і т.д. Ту ж роль грав архаїчний тип згард, що складався з круглих, сонцеподібних медальйонів, схожих на Чепраги, прикрашених шестипелюстковою розеткою або іншими подібними солярними емблемами. Характерною рисою таких ЗҐАРДІВ є вписування в коло їх дисків равноконечного хреста з чотирма малими колами між плечима. Ці хрестоподібні мотиви, маючи дохристиянське походження, були солярними знаками. Але поступово, крок за кроком, дископодібні солярні знаки в ЗҐАРДАХ набувають хрестоподібної форми. Сонцеподібні диски в ЗҐАРДАХ замінюються хрестиками з рівними гілками, проміжки між якими заповнювалися променями. Хрестики, як правило мали однакову форму і розміри. Згодом хрести втрачають однорозмірність: одна з гілок стає довшою і хрест набирає риси, вже специфічні для християнської культової форми. Саме на хрестах такого типу, з'являються рельєфні розп'яття, з рисами примітивної пластики. Але і такі суто християнські хрести ще мають на собі багато залишків язичницької символіки. Так, на кінці гілок цих хрестів час зустрічаємо солярні розети або кружки. 

Асиміляція солярної символіки в Карпатах, на прикладі згардів

Іван Вагилевич у своєму дослідженні зазначає, що серед “всяких жіночих блискавок... гуцулки носять мониста з густим шнуром корапиків, перевтиканих крижиками, кружками, перстениками...”. А вже польський дослідник В. Поль занотовує, що “в стрийському погір’ї гуцулки між хрестиками привішують жовті перстні, “жуковини” (круглі металеві диски-сороківці).Л. Вербіцький, перераховуючи жіночі нагрудні прикраси наголошує, що гуцулки “Ужи­вають також нашийники з пацьорок скляних або бурштинових з хрестиками”.

Читайте також: Хто такі гуцули? Або п'ять самобутніх українських народів

Однак, поступово хрестики на гуцульських нагрудних прикрасах із доповнюючих стають основними елементами. Таким чином, хрестики на прикрасах стають самостійними еле­ментами, перетворюючи “пацьорки”, “перевтикані крижиками” — у зґарди — дорогі хрестикові нагрудні прикраси, які поряд із венеційським та кораловим намистом, сороківцями і шелестами стають ознакою “маєтності”, тобто відповідального соціяльного становища в громаді. Адже, майже всі дослідники (Л. Вайгель, Л. Вербіцький, С. Витвицький і інші) стверджують, що тільки “маєтні” гуцулки могли собі дозволити “кокетувати в ґардах”. На зґарди, як значну матеріяльну цінність серед місцевого населення, звертає увагу Михайло Коцюбинський, який, можливо як ніхто інший із дослідників, пізнав суть гуцульського світогляду:

“Правда вона (Палата) любить пишне “лудинє” і немало десь піде грошей на...” дорогі зґарди... Тому бувало, що багаті “ґаздині” у святкові дні і до церкви одягали поряд з іншими прикрасами (нагрудними хрестиками, коралями, пацьориками, шелестами тощо) по кілька важких зґард. Так, М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” підкреслює: "А декотрі, дуже заможні, як от Палата... навіть у будень носила шовкові хустки... а важкі зґарди гнули її шию”.

До найраніших, на нашу думку, прикрас даної групи, можна віднести зґарди із нанизаних на ретізку “крижиків” (“криж ” — від давньоруського “крьіжь”) у вигляді рівнораменних, або злегка видовжених хрестиків із прямоліній­ними обрисами рамен і стрижня і трапецевидним завершенням їх закінчень. Наше припущення базується на порівняльному аналізі зґардових крижів та однотипних гуцульських нагрудних хрестів із, аналогічних обрисів, “ритою” в камені хрестографемою на Писаному Камені на Верховині, яку вчені відносять до ХІ-ХІ І ст. А також зображення майже ідентичних за формою хрестів на дерев’яних хатніх іконах XVII-XVIII ст., які Володимир Шухевич назвав образами з “давнішої доби”. Цей тип християнських ідеограм на Гуцульщині розвинувся, на нашу думку, на основі найраніших язичницьких рівнокінцевих хрестів у вигляді злегка розширених від перехрестя, закінчень рамен і стрижня. Все це дає підстави припускати, що одним з найдавніших зґардових елементів були зґарди язичницького типу. Це ще раз підтверджує наші припущення, що зґарди - одні з найдавніших типів прикрас.

Читайте також: Музей-сироварня Хата-стая у Верховині

Порівняльний аналіз різнотипних гуцуль­ських зґард привів нас до висновку, що їх дальший розвиток проходив, в основному, шляхом поступового збільшення кількости, нанизаних на ретізку декоративно збогачених “хрещиків” у вигляді різноманітних — хрещатих, трилисних, ромбовидних та інших типів хрестиків із кулькоподібним, змієвидним, хрещатим та іншим завершенням. Тому визначальним для даного етапу творення хрестикових зґард є не пластично- орнаментальне збагачення окремих композиційних елементів, тобто хрестиків, а розвиток їх об’ємнопросторової системи у вигляді збільшення кількості рядів, які іноді досягали 5 а то й 7 низок. Цей формотворчий процес припадає на період високого відродження традиційної художньої куль­тури другої половини XVIII-XIX ст.

Коштовні дівочі весільні прикраси: натуральні коралі з дукачем, венеційське синє скло із гуцульськими згардами.

Дослідивши значну кількість даного типу гуцульських нагрудних прикрас у музеях Львова, Києва, у Чернівцях та в Коломиї, нами виявлено, що поступово, порівнянно скромні за розмірами і виражальними засобами хрестикові зґарди-обереги, очевидно під впливом місцевого націо­нального “відкритого до декоративних надмір­ностей смаку” перетворюються у важкі багатооздоблені, іноді переобтяжені різноманітністю окремих елементів (“хрещиків” , “переліжок”, “пацьорок” тощо з їх орнаментально-семантичною нагромадженістю), прикраси. Єдиним “старовіцьким” елементом, який із часом не втрачає свого первісного знаково-семантичного навантаження, залишаються чепраги, конструктивно-з’єднуюча функція яких уможливлює орнаментальне традиційне оздоблення у вигляді найрізноманіт­ніших: розетоподібних площинно-трактованих чи ажурних багатопроменевих або хрещатих солярних ідеограм.

Читайте також: Гуцульське вбрання – відображення природної краси Карпат

ПОЯСНЕННЯ:

* Сороківці — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох рядів монет "sorokuwcow” або “сипаних” (литих) дисків-розет, нанизаних на ретізку, ремінець або шнурок.

** Шелести — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох низок імітованих монет у вигляді тоненьких орнаментованих латунних бляшок, які при ходьбі чи різких рухах “шелестіли”.

*** “Пискавки” — блискучі скляні коралі.

**** “Писані пацьорки” — металеві, декоративно оздоблені прикраси.

***** “Клокічки” — кругле насіння, нанизане на шнурок.

Використані джерела: Софія Боньковська, журнал "Наше життя" №1, 1999 "Гуцульські прикраси" Ярослави Ткачук і Марії Кубик - Культурно-історичний портал "Спадщина Предків".

Джерело spadok.org.ua

Читайте також:

Теплий затишок. Гуцульські ліжники - невід'ємний атрибут гуцульського побуту

Мольфи як сакральні предмети мольфарства

Черес—гуцульський пояс-оберіг

Як гуцули сплавляли ліс у Карпатах. Бокораші - карпатські плотогони

Традиційний одяг на Прикарпатті сто років тому: унікальні фото гуцулів (фото)

Що цікавого можна придбати на Косівському сувенірному ринку

Гуцулка Ксеня. Блискуча сучасна стилізація духу Карпарт в україніському кіно та театрі

Вербовецька сорочка: як в Карпатах створювали найціннішу спадщину гуцульської культури (ВІДЕО)

Лудинє-фест- фестиваль автентичного одягу в Косові

Арт-ґрунь Полонина Перці - осередок гуцульської культури у Яблуниці

Верховинська ГалЄрія: як в інтерактивному музеї туристів на гуцулів перетворюють

Музей Гуцульської магії у Верховині - один з найнезвичайніших музеїв України

Мольфари-хранителі Карпат

Де на Гуцульщині мольфарів шукати?

Косівська мальована кераміка – диво Гуцульщини

Писанкар з Коломиї Олег Кіращук про Gucci та чудесні властивості своїх робіт. ФОТО

Сир з Дубового Кута. Як на овечій фермі на Долинщині роблять бринзу і рокфор

Колоритний Косівський ринок на Прикарпатті приваблює сотні іноземних туристів

Світ дивовижних міфів і легенд гуцулів

гуцульські згарди згарда Сороківці шелести пискавки писані пацьорки клокічки гуцули карпати прикарпаття
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
136 переглядів у липні
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Суспільство
За даними Центру громадського здоров’я, станом на 10 липня в Україні підтверджено 52 043 випадки COVID-19, з них 24 800 одужали, 1345 померли. Як повідомили на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА, впродовж останньої доби лабораторно підтверджено 819 випадків. Кількість зареєстрованих активних хворих станом на 10.07 складає 25 898. Найбільша кількість активних хворих на 100 тис. населення зареєстрована у Чернівецькій (257,4), Львівській (222,3) та Закар...
Суспільство
У Верховинському районі відновлюють мости, які зруйнувала стихія впродовж 12-24 червня. Як повідомили на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА, на допомогу відгукнулися Збройні сили України та військова частина «Тиса», які надали спецтехніку, а саме, два колісні екскаватори КРАЗ та чотири секції мостових конструкції  для встановлення тимчасових мостів. Їх мають встановити в с. Волова довжиною 30 м та по вул. Жабєвський Потік довжиною 10 м для забезпеченн...
Суспільство
Подача документів для реєстрація в службі зайнятості здійснюється в декілька способів, Про це повідомили на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА.  Зокрема, через скриньки для кореспонденції, які встановлені у філії/центрі зайнятості, електронною поштою центру зайнятості/філії (https://ifr.dcz.gov.ua/anonspodiya/nomery-telefoniv-garyachyh-liniy-ta-perelik-elektronnyh-skrynok-filiycentriv-zaynyatosti), за допомогою Порталу «Дія». Бланки заяв шукайте за по...
Суспільство
Сервісний центр Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківську можуть закрити, якщо підтвердиться коронавірус у трьох працівників, які зараз на лікарняному. Про це Суспільному повідомила начальниця управління обслуговування громадян фонду Оксана Козло, інформує сайт Курс.  Іванофранківка Людмила Старікова каже, що боїться заразитися, бо перебуває у зоні ризику. Я зранку не пішла, думала, що черги будуть менші, але бачу, що тут така сама черга, і...
Суспільство
За інформацією Міністерства освіти і науки України зовнішнє незалежне оцінювання з іспанської, німецької та французької мов складали 2 277 осіб, з англійської мови – 105 157 осіб. Тестування відбулись відповідно 6 та 7 липня 2020 року. Про це повідомили на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА. У ЗНО з іспанської, німецької, французької мов взяли участь 81,2% від загальної кількості зареєстрованих. До ЗНО не допустили 1 учасника через виявлені ознаки гос...
Новини компаній
Трускавець – всесвітньо відомий бальнеологічний курорт. Сюди з року в рік приїжджають сотні тисяч відпочивальників з різних куточків України та з-за кордону. Місто приваблює людей затишною атмосферою, мальовничою парковою зеленню, розміреними буднями та кришталево чистим гірським повітрям. Що в Трускавці цікавого? Та головне, за чим їдуть сюди люди, - це унікальні джерела трускавецьких лікувальних вод, поміж якими королевою є Нафтуся, - природна вода з орг...
Суспільство
За даними Центру громадського здоров’я, станом на 9 липня підтверджено 51 224 випадки COVID-19, з них 23 784 одужали, 1327 померли. Протягом останньої доби лабораторно підтверджено 810 випадків. Про це повідомили на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА.  Кількість зареєстрованих активних хворих станом на 09.07 складає 26 113 осіб. Найбільша кількість активних хворих на 100 тис. населення зареєстрована у Чернівецькій (267,2), Львівській (219,7) та Закарп...
Суспільство
Сьогодні під головуванням голови обласної держаної адміністрації Віталія Федоріва відбулася нарада із керівниками структурних підрозділів ОДА, райдержадміністрацій та об’єднаних територіальних громад, на якій обговорили проведення невідкладних заходів із ліквідації наслідків повені, хід відновлювальних робіт та виплату матеріальної допомоги жителям Прикарпаття, котрі постраждали від стихійного лиха у червні. Про це повідомили на сайті Івано-Франківської ОД...
Суспільство
Європейська регіональна комісія із сертифікації ліквідації поліомієліту (РКС) оцінила ризик передачі інфекції у випадку ввезення дикого поліовірусу або появи деривату вакцинного поліовірусу (cVDPV) в 41 країні регіону. Ризик в Україні було віднесено до категорії високих. Як повідомили в Івано-Франківській ОДА, станом за 5 місяців цього року лише 30% дітей першого року життя, які потребують обов'язкових щеплень, отримали всі 3 дози вакцини для профілактики ...