Стриганці втрачають інвестора

Через конфлікт з із мешканцями підприємство "Стриганецький кар'єр" призупинило соціальне партнерство із сільською радою Стриганців. З одного боку селяни перемогли, бо підприємство готове зупинити видобуток вапняку у селі. А з іншого – програли, бо село втратить не лише податки, а й інвестиції на розвиток села. 

Перемогли і втратили

Селяни вже не вперше блокують роботу підприємства. Люди почали протестувати проти виробництва у березні минулого року. У результаті керівництво кар’єру підписало з селами Довге і Стриганці угоди про соціальне партнерство.

У Стриганцях підприємство зобов’язалося відремонтувати дорогу, пробурити свердловину для водопостачання біля церкви, обмежити швидкість проїзду вантажних автомобілів до 10 км/год, щорічно виділяти на розвиток громади по 120 тис. грн у рік.

На другому етапі угоди до липня 2021 р. підприємство мало збудувати об’їзну дорогу і мостовий перехід.

Підприємство основні зобов’язання виконало. На ремонт дороги виділило 3,6 млн грн, понад 60 тисяч витратило на буріння свердловин, щомісячно виділяло гроші на соціально-економічний розвиток села. На сьогодні це 90 тисяч гривень.

Окрім того, ТОВ «Стриганецький кар’єр» протягом 2016-2010 років сплатило до сільської ради понад 2 млн грн податків: 1,6 млн грн за користування надрами та понад 0,5 млн грн – орендної плати за землю.

Село живе з городів. Люди вирощують овочі та вже з травня продають на базарі. У селі зареєстровано кілька дрібних підприємців, але основним бюджетонаповнюючим підприємством є «Стриганецький кар’єр».

При розширенні виробництва власники кар’єру обіцяли збільшити надходження до бюджету у 4 рази. Але у жовтні минулого року стикнулися з новою хвилею протестів – люди виступили проти будівництва комплексу з переробки та випалу вапна, а наприкінці січня заблокували роботу кар’єру.

Як працюватиме виробництво

З 28 січня люди цілодобово чергують на блок-посту, щоб техніка не заїждлала на кар’єр. Основним аргументом люди називають те, що бояться вапнякового пилу та викидів у атмосферу від роботи газових печей, якими планують устаткувати завод. Хоча за місяць у селі з’явилися й інші версії страшилок, мовляв, палі під будівництво комплексу привезли з Чорнобиля, а кар’єр розробляти не можна, бо в ньому є озеро, яке може витекти і затопити відразу два села.

Попри всі свої страхи мешканці не дали власникам кар’єру представити проєкт будівництва. Як писав КУРС, 16 лютого представляти проєкт у Стриганці приїхав голова правління італійської компанії «Квалікал» (QualiCal) Карло Селла.

Він проєктує майбутній завод та контролюватиме всю технологію будівництва. Але селяни його слухати не хотіли, як і представників кар’єру, та порадили інвесторам забиратися.

Як пояснює головний інженер ТОВ «Стриганецький кар’єр» Віктор Лінчук, вапнякового пилу, якого так бояться селяни, у повітрі не буде взагалі. Адже на кар’єрі хочуть створити замкнутий цикл виробництва і оновити все основне обладнання.

Зараз на території кар’єру у Стриганцях є лише стара дробарка. Вапняк зі Стриганців, доки мешканці не заблокували дорогу, возили для випалювання вапна у Задністрянськ Галицького району. Наразі там працює вього одна стара піч, яка виробляє 40 тонн вапна на добу, на які  потрібно приблизно 86 тонн вапняку. Через те, що люди заблокували дорогу, маючи свій кар’єр, підприємство зараз змушене купувати вапняк на Львівщині та Тернопільщині.

Для випалювання годиться вапняк середнього розміру. Дрібніший камінь “Стриганецький кар’єр” продає іншим підприємствам для виготовлення мінерального порошку, скла, декоративної цегли. А крупний – постачає на цукрові заводи для виготовлення вапняного молочка, яким вибілюють цукор.

Після будівництва комплексу виробництво планують зробити безвідходним і продавати навіть пил, якого так бояться селяни. Нове виробництво дозволить виготовляти в добу не 40 тонн вапна, а 400.

«У Європі вапнякові печі стоять в центрі міста», – переконує Віктор Лінчук.

За його словами, італійці продають технологію та контролюють весь процес будівництва заводу. Вони також встановлюють електроніку, газові пальники та фільтр, який у подальшому і зобов’язуються обслуговувати.

«Італійці за договором мають запустити та протестувати виробництво. Вони також мають навчити наших працівників – італійці працюватимуть з нашими людьми, доки наші не здадуть їм екзамени. Це і оператори, і машиністи, і конвеєри, і аспіратори, і електрики», – каже Віктор Лінчук.

Він пояснює, як виглядатиме сам комплекс з переробки та випалювання вапна. На місці старої дробарні встановлять сучасне обладнання – всі конвеєри будуть закриті та обладнані аспіраційною системою та електронними датчиками.

«На кожному пересипі буде стояти аспіраційна система. Цей весь пил буде збиратися. Це ніяк люди не можуть зрозуміти, що пилу як такого не буде! – наголошує Лінчук. – Італійці гарантують, що фільтр стовідсотково відбере весь пил, який можливий при виробництві випалу вапна».

З дробарні вапняк надходитиме у піч, а звідти – у силоси для готової продукції.

Інвестор йде у Довге

Сам кар’єр розташований на межі Стриганців та Довгого. Керівництво «Стриганецького кар’єру» каже, що готове відмовитися від розробки кар’єру на ділянці, яка знаходиться в межах Стриганців.

Якщо люди не розблокують дорогу, підприємство зупинить видобуток вапняку на території сільради, а село втратить основний дохід – плату за користування надрами.

“Стриганецький кар’єр” готовий розширити діяльність на території села Довге. Також власники кар’єру розглядають можливість перереєструвати підприємство у Довгому, щоби платити там всі податки. Якщо кар’єр працюватиме за планом, вже цього року бюджет села Довге може поповнитися на 4,5 млн грн.

На наступній сесії сільської ради, яка відбудеться 8 березня, депутати Довгого планують переглянути Угоду про соціальне партнерство зі «Стриганецьким кар’єром». Керівництво кар’єру готове розширити соціальне партнерство. До прикладу, підтримувати футбольну команду Довгого та Стриганців та утримувати місцеву школу, яка опинилася під загрозою закриття.

Інвестори готові обговорювати й інші умови співпраці та йти на компроміси. Такого ж ставлення чекають з боку місцевої влади.