Гуцульський швецьТарас Дзвінчук із Косівщини майже півстоліття шиє шкіряні постоли

Гуцульський швецьТарас Дзвінчук із Косівщини майже півстоліття шиє шкіряні постоли

Гуцульський швець Тарас Дзвінчук із села Космач на Косівщині створює давнє взуття горян — шкіряні постоли. Він — чи не єдиний майстер на всі Карпати, який досі займається цим ремеслом. Вироби замовляють не лише односельчани, а й українці з далекої Америки та Австралії.

Знамениті космацькі капці в нього замовляють не тільки односельці, а й українці з Америки, Австралії, та Європи. Про своє ремесло майстер розповів моїм колегами. 

Гуцульське село Космач, одне з найбільших на Прикарпатті. Тараса Дзвінчука тут знають усі.

Про це повідомив у соцмережі Микола Петричук.

Більшість свого часу Тарас Дзвінчук проводить за роботою. Майстерню облаштував у хаті. Розповідає, що шити взуття нескладно, а от підготовка матеріалів вимагає багато зусиль та часу, бо усі елементи робить власними руками.

"Замочую бо це сухе не годен із сухої шкіри нічого не годен зробити".

Колись тільки в самому Космачі було близько десяти майстрів із пошиття постолів. Нині Тарас Дзвінчук чи не єдиний на всі Карпати. Справа копітка і вимагає багато часу, - каже чоловік. Нині навчає ремеслу свого сина.

Процес створення постолів починається з того, що швець довго виминає шкіру руками, так замочує у теплій воді, лише після цього починає шити постоли, до речі, без голки та нитки. Його інструменти: шило, дерев’яний молоток та смужки шкіри, попередньо змащені овечим жиром, щоб легше було з ними працювати.

"Найбільше часу йде на те, щоби спершу підготувати шкіру як слід, аби з нею можна було працювати. Тоді нарізати її на смужки. Паски та пряжки я теж роблю сам. Нічого не купую, бо нема такого у продажі. Тож доводиться брати метал, алюміній, бляху і самому з них випилювати усе необхідне", — ділиться тонкощами свого ремесла гуцул.

Прикрашають постоли після того, як шкіра повністю висохне. Тоді майстер бере до рук дерев’яного молотка і починає створювати візерунки на шкірі. Для чоловіків шиє скромніші постоли, жінкам оздоблює взуття ще й кольоровими квітами ручної роботи.

Його шкіряні вироби мають чи не в кожній космацькій хаті. Робить гуцульське взуття і для українців з далеких країн. Майстер розповідає, що відправляв постоли і до Америки, і до Австралії.

Свою справу Тарас Дзвінчук успадкував від батька. Нині цьому ремеслу навчає сина і щиро вірить, що і той буде продовжувати родинну справу, хоча тепер вона — не вельми прибуткова, бо сировина досить дорога.

На запитання: "А чи багато зараз замовлень? Є попит на постоли?",- відповідає:

Набагато менший, ніж раніше. Але завжди в селі є події, коли гуцули одягають народне вбрання, тоді і стають в нагоді постоли. Найчастіше їх замовляють для весіль – для наречених та гостей. Зараз постоли – виключно розкіш, вони давно перестали бути просто взуттям. От коли я був молодий, то пам’ятаю, тато робив нам постоли зі “свинячка”, які були тверді, чорні, з них стирчала шерсть і, по-правді, виглядали жахливо, але це було щоденне взуття, яке носили всі, і ніхто не скаржився.

"Людина унікальна просто. Він прекрасний майстер, робить всі ці вироби гуцульські, які на ногах носять, на поясах. Чи ремні гуцульські для чоловіків, сумочки такі тайстри", - говорить Дмитро Бербеничук, голова Космацької ОТГ.

І в Австралії є постоли мої, і де не хоч, і в Штатах, і в Південній Америці.

Читайте також: Косівська мальована кераміка – диво Гуцульщини

Традиційний одяг на Прикарпатті сто років тому: унікальні фото гуцулів (фото)

Вербовецька сорочка: як в Карпатах створювали найціннішу спадщину гуцульської культури (ВІДЕО)

Лудинє-фест- фестиваль автентичного одягу в Косові

Гуцульска трембіта - душа українських гір та гордість України

Колоритний Косівський ринок на Прикарпатті приваблює сотні іноземних туристів

Відродження української вишивки в Коломиї. ФОТО

Нічний ринок вишиванок у Коломиї став центром притягання туристів

постоли прикарпаття гуцульські постоли карпати майстер ремесла прикарпаття гуцульські ремесла швець
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі